Сайт знаходиться в режимі тестової експлуатації. E-mail для запитань та пропозицій support@minfin.gov.ua

Юрій Буца: "Побудова кривої дохідності в євро дозволяє розширити кількість інвесторів та створити індикатив для корпоративних позичальників"

Юрій Буца, Урядовий уповноважений з питань управління державним боргом, дав коментар виданню CBonds щодо випуску Україною 10-річних міжнародних облігацій на суму 1.25 млрд. євро

Україна продовжує збільшувати частку зовнішнього боргу в євро. З чим пов'язаний інтерес до цієї валюти, а не до більш «традиційного» долара США? Якою, з точки зору Міністерства фінансів України, має бути «ідеальна» структура держборгу?

Збільшення частки євро в структурі державного боргу є однією з цілей нашої Середньострокової стратегії управління державним боргом, враховуючи тренд щодо збільшення ролі євро в економіці України внаслідок інтеграції в ринки ЄС. Крім того, побудова кривої дохідності в євро дозволяє розширити кількість інвесторів та створити індикатив для корпоративних позичальників, що зацікавлені в отриманні фінансування в євро. Водночас, пріоритетом для нас є збільшення гривневої компоненти боргу для зменшення валютного ризику.

Традиційно перед публічним розміщенням єврооблігацій походить роуд шоу. Чому цього разу Мінфін і організатори вирішили від нього відмовитися?

Міністерство фінансів за останні роки докладало значних зусиль для покращення зв'язків з інвесторами.  Завдяки регулярним контактам з інвесторами, рівень їх обізнаності з історією України як емітента вже дозволяє нам проводити розміщення без роуд-шоу, як і більшість європейських країн.

Сукупний попит на папери перевищив 7 млрд. євро. З чим пов'язаний такий великий інтерес до випуску і як він вплинув на підсумки розміщення?

На нашу думку, суттєвий інтерес пояснюється вдалим вибором часу розміщення та макроекономічною історією України, що вигідно вирізняється на фоні багатьох інших країн, що розвиваються, завдяки послідовній зваженій фіскальній та монетарній політиці. Такий обсяг попиту дозволив нам зменшити вартість на 0.625% під час прайсингу, що є одним з найкращих результатів серед всіх суверенних розміщень цього року. Крім того транзакція запрайсилася всередині кривої на вторинному ринку і звузила всю доларову криву протягом дня прайсингу.

Скільки інвесторів придбали папери? Яка географічна та інституційна структура інвесторів? Наскільки вона відрізняться від 7-річного випуску, розміщеного в 2019 р.

Облігації придбали 200 інвестиційних фондів з 31 однієї країни світу. В попередній транзакції взяли участь 212 фондів з 25 країн світу.  Як і підчас розміщення 7-річних єврооблігацій в Євро в червні минулого року, більшість інвесторів в 10-річні єврооблігації – це фонди, що управляють активами (85%), хедж фонди склали 7% інвесторів (10% в червні 2019),  пенсійні, страхові фонди та банки склали меншість інвесторів - 6% та 2% відповідно.

Географічна структура двох випусків євробондів в євро також подібна: інвестори зі Сполученого Королівства склали 42% випуску в цьому році, та 32% - в минулому, 34% інвесторів в 10-річні євробонди – це інвестори зі Сполучених Штатів Америки (27% в 7-річні ОЗДП в євро), 19% цьогорічного випуску придбали інвестори з країн Європейського Союзу та Швейцарії (37% минулорічного випуску). Інвестори з Азії та країн Близького Сходу склали меншість та придбали 5% випуску 10-річних паперів та 4% 7-річних.

На цей раз серед покупців відсутні українські інвестори. З чим це може бути пов'язано?

Минулого разу серед покупців з України було декілька інвестиційних компаній. На жаль, українські банки, які могли б бути значними покупцями та отримувати доступ до ліквідного інструменту, як це роблять їх колеги в інших країнах, поки не мають можливість це робити через регулювання НБУ. Ми сподіваємося, що ця ситуація зміниться в короткостроковій перспективі.