Інтерв’ю Першого заступника Міністра фінансів Дениса Улютіна для Еспресо (20.08.2020)

В ефірі програми “Еспресо: капітал” на телеканалі Еспресо Перший заступник Міністра фінансів Денис Улютін розповів, чи виконає Україна бюджет цьогоріч та скільки держава витрачає на силовиків. Ведучий програми - Андрій Яніцький, директор Центру журналістики Київської школи економіки.

Пане Денисе, ви відповідаєте в Міністерстві фінансів за місцеві бюджети, за витрати силовиків та за прогнозування доходів бюджету. Давайте з цього почнемо - які в нас прогнози: невтішні чи втішні?

Прогнози у нас оптимістичні.

Попри коронакризу?

Так. По нашим прогнозам, ми маємо виконати бюджет. Незважаючи на те, що коли наша команда прийшла до Міністерства фінансів, у нас було невиконання близько 40 млрд грн.

Останнім часом робота Податкової служби по боротьбі зі схемами відшкодування, схемами ухилень від сплати податків, наздогнала близько 11 млрд перевиконання. І це дає можливість розуміти, що до кінця року вийдемо на стовідсоткове виконання бюджету.

Все ж не забуваймо, що на початку літа, здається, відкоригували бюджет і знизили прогнози по доходах.

Так, знизили прогнози по доходам, збільшили дефіцит бюджету. Проте все одно було те недонадходження, яке наразі нам доводиться наздоганяти. Ніхто ж на той момент не розумів, наскільки сильно вдарить коронакриза по Україні, по нашому економічному стану, по економічній активності. Але зараз ми досить впевнено бачимо, що виконання буде стовідсотковим.

Але я так розумію, що є ризик у вигляді другої хвилі коронакризи, яка може розпочатися вже в жовтні або наприкінці вересня.

Я б розділив ці дві частини на економічну кризу і кризу охорони здоров'я. Ні там ні там ми не бачимо великих проблем. Цей період, коли був карантин, дав можливість підготуватись і нам фінансово, і системі охорони здоров'я до боротьби з другою хвилею, якщо вона буде настільки потужною, як намагаються прогнозувати. Але все буде добре.

Щодо місцевих бюджетів - це теж зона вашої відповідальності - що з ними відбувається зараз?

Місцеві бюджети не відрізані від державного бюджету. І, в принципі, на них так само впливають економічні процеси, як і на державний бюджет. Разом з тим, ми бачимо, що виконання там досить непогане. Якщо близько 156 млрд грн їх доходи (без трансфертів) - це трохи вище рівня попереднього року, десь близько плюс трьох мільярдів вони отримали - до попереднього року.

Ну, в абсолютних цифрах не дуже зрозуміло. Але якщо у відносних казати - вони виконують плани, перевиконуюить чи недовиконують?

Тут треба розділити. Як не дивно, низка регіонів, які досить потужні - це, наприклад, Дніпропетровщина, Полтавщина - вони отримують досить невисокі темпи. Деякі з них трошки навіть нижче, ніж показник 100%. Це в першу чергу пов'язано саме з економічною активністю промислових підприємств, які в них є. Разом з тим, Київська, Луганська, Львівська область - вони отримали досить непоганим плюсом десь близько 8% до попереднього року.

Там, де видобувна промисловість, Дніпропетровська - можливо, машинобудування, - там гірша ситуація. Там, де більше аграрки - там краща.

Так.

Децентралізація сама по собі спрацювала чи не спрацювала на користь місцевих бюджетів, як ви оцінюєте?

Децентралізація в цілому спрацювала на посилення фінансової спроможності місцевих громад. Якщо, наприклад, брати період з 2015 року - це збільшення у чотири рази їхніх ресурсів. Близько 676 млрд їх власних доходів, які вони можуть спрямовувати саме на розвиток своїх громад.

Роки два тому казали навіть, що місцеві бюджети настільки переповнені, що вони зберігають свої надлишки на рахунках банків або на казначейських рахунках. Чи є така проблема зараз, що є гроші і вони їх не витрачають, чи вже такої проблеми немає?

Я б не сказав, що це проблема. Але так, вони дійсно мають можливість зберігати свій надлишковий ресурс. Це кошти, які вони в майбутньому будуть спрямовувати на капітальні видатки розвитку своєї громади, де вони знаходяться. І це ресурси досить потужні, досить великі.

Днями президент звернувся до Верховної Ради із закликом підняти мінімальну заробітну плату. Пане Денисе, люди кажуть, що 5000 дуже мало. Навіть якщо ми вважаємо що це говорить ситий Київ. В регіонах, думаю, скажуть так само. Ну не 10000 скажуть, а 7000. Прокоментуйте, будь ласка, чому тільки 5000 мінімальна?

5000 грн - це той рівень, який ми зараз можемо профінансувати. Ми можемо говорити про будь-яку суму мінімальної заробітної плати, проте ми маємо розуміти, що в першу чергу ми маємо це співставляти зі своїми можливостями. Наприклад, підняття до 5000 грн мінімальної зарплати - це всього лише 277 грн по відношенню до зараз, на 3 місяці коштує 3 млрд гривень. І це виключно по тим видаткам, які проводяться з державного бюджету.

Але ж це незаплановане, наскільки я розумію, підняття. Звідки гроші на незаплановані витрати?

Насправді питання підняття з 1 вересня заробітної плати мінімальної обговорюється вже досить давно. Ця ініціатива президента прораховувалась, і тому не виходила на загал. Коли ми зрозуміли, що це фінансово можливо, коли ми порахували, що і Пенсійний фонд, і місцеві бюджети отримують свою частину від цього збільшення, - президент цю ініціативу вніс від себе як підняття до 5000 мінімальної заробітної плати з 1 вересня.

Ми з вами до ефіру трохи поговорили про найважливішу новину, яку заздалегідь якось не мали часу обговорити щодо так званих варрантів. Якщо глядачі пам'ятають, ще за часів міністра фінансів Наталки Яресько Україна обміняла частину списання свого зовнішнього боргу на нові цінні папери, так звані варранти. Ці папери прив'язані до зростання нашої економіки, і ми будемо дуже багато платити грошей, якщо наша економіка починає швидко зростати. Тут виявляється, що Міністерство фінансів викупило частину цих паперів. Це такий був сюрприз для мене зранку. Чому так вчинило Міністерство?

По-перше, Міністерство фінансів спрямовує свою боргову політику на те, щоб заміщати дорогі запозичення дешевими запозиченнями. Це, в тому числі, як я й казав по 5000-ам, дало можливість зекономити частину видатків на обслуговування боргу. Що дало можливість профінансувати збільшення мінімальної зарплати. Чому це стало сюрпризом? Тому що такі операції люблять тишу. Ця операція проводились так, щоб не привертати дуже сильно увагу до цього процесу. Бо будь-яка увага, будь-який зайвий шум в цій сфері давав нам менший профіт в цій операції.

Тобто якщо б інвестори дізналася, що ми самі викопуємо свої ж боргові папери...

Вони б спробували продати їх нам подорожче.

Тепер вони побачили нашу зацікавленість. Виявиться, що наступні 10%  якщо захочемо викупити, це буде вже доволі складно.

Це буде поступовий процес. І поступово, поступово це викуповування буде здійснено.

Насамкінець поговоримо про вашу третю зону відповідальності, про силовиків. Скільки зараз витрачає країна на силовиків відносно - якщо порівняти, можна наприклад, з медициною або з освітою.

Наскільки знаю інформацію - серед тих, хто дивиться на бюджет, аналізує цю фінансову історію, - що силовики отримують дуже багато.

3,4% ВВП, я дивився.

Насправді на сектор безпеки і оборони...

В цілому - 5%.

Я навіть більше вам скажу, враховуючи зменшення прогнозного ВВП цього року - це близько 6,2% ВВП на сектор безпеки і оборони. Разом з тим, це не найбільша стаття видатків. Наприклад, на освіту ми витрачаємо 6,7% ВВП. І трохи більше 4% ВВП у нас йде на охорону здоров'я. До речі, охорона здоров'я цьогоріч отримала додатково 34 млрд. І це, в принципі, логічно, враховуючи, які виклики перед ними стоять.

Але як же люди можуть проконтролювати витрати на силовиків, якщо вони переважно секретні? Хто цим має займатися? Як людям підключитися?

Насправді видатки на оборону не всі секретні. Та є частина, яка дійсно секретиться, бо вони проходять по видаткам "цілком таємно". Це ті видатки, які, в принципі, я не хотів би в нашій ситуації воюючої країни, щоб вони були публічним. І це логічно. Кожен, я думаю, розуміє чому.

Решту видатків, які проходять закупівлі, можна побачити і на ProZorro, і на нашому сайті Є-data.