Процедура надання державних гарантій

Частиною першою статті 17 Бюджетного кодексу України встановлено, що державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України, на підставі:

рішення Кабінету Міністрів України – для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України;

міжнародних договорів України – для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України.

Згідно з частиною третьою статті 17 БКУ встановлено, що державні гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов'язань у спосіб, передбачений законом, а частиною четвертою цієї статті встановлено, що державні гарантії не надаються для забезпечення боргових зобов'язань суб'єктів господарювання, якщо безпосереднім джерелом повернення кредитів (позик) передбачаються кошти державного бюджету (крім боргових зобов'язань, що виникають за кредитами (позиками) від міжнародних фінансових організацій).

Відповідно до статті 121 Закону України «Про інвестиційну діяльність» державна підтримка для реалізації інвестиційних проектів надається, зокрема, шляхом надання державних гарантій.

Відбір інвестиційних проектів, для реалізації яких надається державна підтримка, здійснюється на конкурсній основі на підставі даних Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій, а також експертних висновків за результатами проведення експертної оцінки їх економічної ефективності.

Порядок відбору проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів, для розроблення або реалізації яких надається державна підтримка, затверджено постановами Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 № 835 та від 22.07.2015 № 571.

Крім того, Законом України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» передбачено, що уповноважений орган (Антимонопольний комітет України) приймає рішення про визнання державної допомоги (зокрема, у формі державної гарантії) допустимою.

Таким чином, наданню державних гарантій в якості забезпечення кредитування має передувати підготовка відповідного інвестиційного проекту, проходження ним державної експертизи та отримання висновку Антимонопольного комітету стосовно допустимості державної допомоги.

Відповідно до пункту 2 Порядку погодження залучення державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов’язаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 № 809, залучення підприємством кредиту (позики), надання гарантій або поруки за таким зобов’язанням погоджується:

• Мінфіном – щодо внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик);
• органом виконавчої влади, який здійснює функції з управління державною власністю, або Мінекономрозвитку, якщо функції управління державною власністю здійснює Кабінет Міністрів України - щодо внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик).

Для погодження залучення підприємством запозичення, надання гарантії або поруки за таким зобов'язанням підприємство подає Міністерству або уповноваженому органу заяву, до якої, крім інших документів додається копія рішення відповідного органу управління підприємства, до компетенції якого статутом віднесено прийняття рішень про погодження умов кредиту (позики).