Пряме і непряме митне представництво: можливі сценарії декларування товарів та роль митного брокера

Впровадження концепції митного представництва, аналогічної тій, що функціонує в країнах ЄС, є головною концептуальною новацією євроінтеграційних змін до Митного кодексу України, прийнятих Законом України № 3926- IX від 22.08.2024*.

Передбачено розділити, як митні брокери можуть представляти перед митними органами своїх клієнтів (імпортерів/експортерів):

• прямий митний представник, який діє в інтересах і від імені особи, яку він представляє;
• непрямий митний представник, який діє в інтересах особи, яку він представляє, але від власного імені.

Митні брокери спільно зі своїми клієнтами самостійно обирають формат митного представництва. В залежності від обраного формату митного представництва розмежовуються права, обов’язки та відповідальність між митним брокером та його клієнтом.

Ключова відмінність між прямим і непрямим представництвом полягає в тому, що непрямий митний представник, подаючи митну декларацію від свого імені, хоч і в інтересах свого клієнта, стає декларантом, а значить несе солідарну разом з ним відповідальність за сплату митних платежів.

Запроваджена раніше можливість для митних брокерів сплачувати митні платежі зі свого рахунку передоплати в інтересах клієнтів була елементом «непрямого митного представництва».

До запроваджених змін у Митному кодексі України не було чітко розмежовано права, обов’язки та відповідальність митного брокера та його клієнта, в результаті чого:

• митні платежі по декларації сплачував як клієнт, так і митний брокер, хоча не був наділений правами платника податків;
• за правильність і достовірність декларування товарів відповідав митний брокер, а з документальною перевіркою приходили до його клієнта;
• надавав необхідні документи та інформацію клієнт, а до адміністративної відповідальності за недостовірне декларування могли притягти митного брокера.

Після запровадження даних змін декларування товарів можна буде здійснити за одним із таких сценаріїв:

Сценарій 1. Самостійне декларування товарів імпортером/експортером від власного імені

• імпортер/експортер має в штаті навчених для забезпечення декларування товарів співробітників;
• розуміється в правилах митного контролю та оформлення;
• не хоче збільшувати власні витрати, залучаючи митного брокера;
• має ліцензовану програму для забезпечення декларування товарів.   

Сценарій 2. Імпортер/експортер залучає прямого митного представника для декларування товарів від його імені

• імпортер/експортер не має в штаті співробітників, що можуть здійснювати декларування товарів;
• не розуміється глибоко в правилах митного контролю та оформлення (наприклад, не часто здійснює такі операції або делегує функціонал підрядникам);
• готовий залучити для цієї роботи підрядника (митного брокера);
• готовий нести повну самостійну відповідальність, за рахунок чого зменшити винагороду підрядника;
• не має ліцензованої програми для забезпечення декларування товарів.

Сценарій 3. Імпортер/експортер залучає непрямого митного представника для декларування товарів від імені такого представника

• імпортер/експортер не має в штаті співробітників, що можуть здійснювати декларування товарів;
• не розуміється глибоко в правилах митного контролю та оформлення (наприклад, не часто здійснює такі операції або делегує функціонал підрядникам);
• готовий залучити для цієї роботи підрядника (митного брокера), сплативши йому більшу винагороду та розділивши з ним відповідальність.

Запроваджена раніше модель комісійних або агентських договорів мала в собі елементи «непрямого митного представництва», але без чіткого розмежування прав, обов’язків та відповідальності перед митними органами.

В наступних публікаціях ми глибше розкриємо ці питання.

*  17.10.2024 підписаний Президентом В.Зеленським Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу», який був прийнятий Верховною Радою України 22.08.2024 року за № 3926-ІХ (проєкт за реєстр. № 10411).