Інтеграція митного законодавства до права ЄС

За останні роки в митному законодавстві України було імплементовано ряд інструментів, що використовуються країнами ЄС:

• Україна стала договірною стороною Конвенції Пан-Євро-Мед про правила походження товарів з лютого 2018 р. та застосовує її у торгівлі з країнами ЄС з січня 2019 р.;
• адаптовано процедуру митного захисту прав інтелектуальної власності з червня 2020 р.: у 2019 р. прийнято розроблений Мінфіном Закон, а у 2020 р. - видано накази, які передбачають єдиний підхід та порядок застосування митними органами заходів захисту порушенні прав інтелектуальної власності та вдосконалено порядок реєстрації прав інтелектуальної власності у митному реєстрі. Митний захист прав інтелектуальної власності – це залучення інвестицій та ознака цивілізованого ведення бізнесу, про що було відзначено в дослідженні, проведеному Програмою USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
• запроваджено програму АЕО з серпня 2020 р.: у 2019 р. прийнято розроблений Мінфіном Закон, а у 2020 р. – постанову КМУ, якою встановлено порядку та процедуру отримання статусу АЕО (згодом оновлено постановою КМУ від 27.09.2022 №1092).

 З Прогресом українського бізнесу в нарощенні авторизацій АЕО можна ознайомитись по посиланню;

• підключено до загальної митної інформаційної системи ЄС (CCN) та розгорнуто NCTS – Нову Комп'ютеризовану Транзитну Систему (три роки митного безвізу);
• Україна стала членом Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами з жовтня 2022 р.;
• із прийняттям розробленого Мінфіном Закону з жовтня 2022 р.:

• синхронізовано різні компоненти системи митних спрощень та переваг: транзитні спрощення та спрощення для інших митних режимів, для АЕО та підприємств без такого статусу; 
• запроваджено європейську процедуру прийняття митних рішень по заяві;

• запроваджено транзитні спрощення МДП та дозволено використання NCTS для внутрішнього транзиту з липня 2023 р.;
• Україна приєдналася до Програми ЄС «Митниця» у 2023 р. 
• внесено суттєві зміни до діючого Митного кодексу України, що наближають Україну до повного застосування митного законодавства ЄС. 
• уніфіковано, деталізовано та вдосконалено систему митних авторизацій (дозволів) і максимально наближено до європейських норм;
• впорядковано та стандартизовано процеси створення та ведення митними органами низки важливих реєстрів, зокрема Єдиного державного реєстру авторизованих економічних операторів, реєстру гарантів, реєстру підприємств, які провадять діяльність з експлуатації митного складу.

У серпні 2024 р. керівництво Міністерства фінансів України на зустрічі з послами країн-членів G7 підтвердило: реформування Держмитслужби є одним із пріоритетів України у процесі інтеграції в ЄС.

Кабінет Міністрів України підтримав проєкт Митного кодексу України (нова редакція), розроблений Мінфіном спільно з Держмитслужбою, Проєктним офісом реформ Мінфіну, експертами EU4PFM. Цей проєкт наразі проходить процедуру оцінювання в Європейській Комісії.

Європейська комісія систематично надає високу оцінку результатам наближення митного законодавства України до митного права ЄС за напрямком «Митний союз», що підтверджується відповідними висновками в лютому 2023 р., листопаді 2023 р., жовтні 2024 р., листопаді 2025 р.

Цього року держава отримала найвищі за останні три роки оцінки в межах Пакета розширення. У Звіті Європейської комісії за 2025 рік підтверджується сталий прогрес в імплементації норм і стандартів ЄС у рамках переговорного Розділу 29 «Митний союз». Україна отримала оцінку «4 — добра готовність» в частині стану наближення до митного права ЄС і оцінку «3 — добрий прогрес» в частині швидкості впровадження реформ у митній сфері. Серед країн Пакету розширення 2025 року це є одним з найкращих показників.