Функціонування державного внутрішнього фінансового контролю у 2017 році
Міністерство фінансів відповідно до ст. 111 Бюджетного кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю, визначає основні організаційно-методичні засади та дає оцінку функціонуванню систем внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту.
Наказом Мінфіну від 13.07.2017 № 627 (зареєстрований в Мін’юсті 15.09.2017 за № 1136/31004) передбачено формування узагальненої звітної інформації про результати діяльності підрозділів внутрішнього аудиту.
З метою реалізації зазначених норм Міністерством фінансів проведено аналіз стану функціонування внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади (ЦОВВ), обласних та Київській міській державних адміністраціях (ОДА) у 2017 році та підготовлено інформацію про стан функціонування державного внутрішнього фінансового контролю.
За результатами аналізу встановлено, що на сьогодні досягнуто прогрес у реформуванні системи державного внутрішнього фінансового контролю загалом, проте мають місце недоліки як у запровадженні комплексної системи внутрішнього контролю, так і у здійсненні діяльності з внутрішнього аудиту в ЦОВВ та ОДА.
З урахуванням вимог нормативних документів та розроблених методологічних засад організації внутрішнього контролю окремими органами вживаються заходи з удосконалення систем внутрішнього контролю. Зокрема, в основному формалізовано функціонування такого елементу внутрішнього контролю як «внутрішнє середовище», застосовуються заходи контролю, запроваджується моніторинг та періодичні оцінки виконання окремих функцій, процесів і операцій, функціонують системи інформаційного обміну. В той же час, у більшості органів на сьогодні не створено комплексної системи внутрішнього контролю, запровадженої керівником, у розумінні статті 26 Бюджетного кодексу та відповідних Методичних рекомендацій (наказ Мінфіну від 14.09.2012 № 995), та/або вона не здійснюється як цілісний процес. Насамперед, це стосується діяльності з управління ризиками, яка запроваджена лише в окремих державних органах.
Діяльність з внутрішнього аудиту на сьогодні запроваджено (зокрема, утворено відповідні підрозділи) практично в усіх ЦОВВ та ОДА. Водночас, попри певний прогрес у розумінні ролі внутрішнього аудиту та практичній реалізації цієї функції, залишаються недоліки при організації та здійсненні діяльності з внутрішнього аудиту в ряді органів. Серед них:
- фактична відсутність діяльності з внутрішнього аудиту через повну неукомплектованість посад внутрішніх аудиторів протягом тривалого часу;
- не забезпечення організаційної та функціональної незалежності підрозділів внутрішнього аудиту, а також їх завантаження завданнями, не пов’язаними безпосередньо зі здійсненням внутрішнього аудиту;
- недоліки при плануванні діяльності з внутрішнього аудиту, які впливають на ефективність роботи за відповідним напрямом;
- спрямованість внутрішніх аудитів переважно на оцінку законності та достовірності звітності, правильності ведення бухобліку, дотримання актів законодавства (фінансові аудити та аудити відповідності);
- недостатнє дослідження ефективності функціонування системи внутрішнього контролю, ступеня виконання і досягнення цілей, якості виконання функцій (аудити ефективності);
- незначна чисельність працівників підрозділів внутрішнього аудиту (співвідносно до кількості об’єктів внутрішнього аудиту), що може негативно впливати на системність охоплення аудитом ризикових сфер діяльності тощо.
Проведеним спільно з нідерландськими експертами оглядом загального стану розвитку та функціональної спроможності внутрішнього аудиту також встановлено ряд проблемних питань, що не сприяють ефективній реалізації функції внутрішнього аудиту та її подальшому розвитку:
- в багатьох органах функція внутрішнього аудиту не змогла остаточно позбутися інспекційних коренів як у її сприйнятті вищим керівництвом, так і в підходах до роботи;
- недостатньо ефективно використовується спроможність підрозділів внутрішнього аудиту;
- слабкі канали комунікації та звітування між вищим керівництвом та керівником підрозділу внутрішнього аудиту;
- проблеми в частині якості (кваліфікації) персоналу;
- недостатність ресурсного забезпечення діяльності з внутрішнього аудиту;
- слабкі заходи з гарантування якості внутрішнього аудиту тощо.
Інформацію про стан функціонування державного внутрішнього фінансового контролю з відповідними пропозиціями направлено Кабінету Міністрів України.
Виявлені проблеми та недоліки враховано при плануванні Міністерством фінансів заходів з подальшого розвитку внутрішнього контролю та аудиту (удосконалення нормативного забезпечення; оновлення програми підвищення кваліфікації для внутрішніх аудиторів; проведення навчальних заходів з внутрішнього контролю та аудиту, тренінгів, «круглих столів», пілотних проектів тощо).