Інтерв’ю Юрія Буци для OECD (04.07.2022)
В інтерв’ю Урядовий уповноважений з питань управління державним боргом України Юрій Буца відповідає на запитання керівниці відділу управління державним боргом ОЕСР Фатоса Коц про те, з якими викликами сьогодні зіткнулася Україна внаслідок широкомасштабної агресії Росії, та про короткострокові очікування.
Яким був державний борг до вторгнення 24 лютого 2022 року? Якою була ваша оцінка прогнозу щодо запозичень?
Довоєнні умови були для нас райдужними. По-перше, з точки зору виконання бюджету - Україна закінчила 2021 рік з низьким дефіцитом державного бюджету в розмірі 3,6% до ВВП, який, як очікувалося, знизиться до 3% до ВВП у 2022 році. Співвідношення державного боргу України до ВВП було нижче 50%. Якщо порівнювати, у 2016 році цей показник становив близько 80% до ВВП. По-друге, економіка України відновлювалася після пандемії COVID-19, річні темпи зростання досягли 3,4% у 2021 році. Зважаючи на це сильне економічне відновлення, наш центральний банк уже посилював монетарну політику в 2021 році, щоб контролювати інфляцію.
Тому потреби в фінансуванні дефіциту державного бюджету в 2022 році на початку року не були складними з точки зору управління державним боргом. Ми планували задовольнити потреби Уряду у фінансуванні за рахунок внутрішніх запозичень (приблизно дві третини) і позик від міжнародних фінансових установ, таких як МВФ і Світовий банк. Починаючи з 2022 року ми очікували збільшення інвестицій нерезидентів у наші облігації внутрішньої державної позики завдяки включенню першої серії наших облігацій до індексу JP GBI-EM. Ключовим питанням для нас було те, чи позичати на зовнішніх комерційних ринках, чи, передбачаючи зовнішню ринкову ситуацію, зосередитися на максимізації ресурсів з внутрішнього ринку.
Як війна вплинула на ваші потреби в запозиченнях та на умови фінансування?
Війна повністю змінила ситуацію, яку я щойно описав. Перш за все, це погіршило настрої інвесторів. Ми зіткнулися з панічним розпродажем на ринку через страх і надзвичайну невизначеність, спричинену вторгненням, що суттєво вплинуло на криву дохідності. Зокрема, дохідність наших єврооблігацій зросла до рівня, який обмежив наш доступ до міжнародних ринків капіталу. Нам залишився внутрішній ринок, зокрема інвестиції з боку вітчизняних фінустанов, та зовнішня підтримка донорів.
Водночас війна спричинила надзвичайну невизначеність в доходах держбюджету. Ми втратили можливість прогнозувати управління ликвіднісю, оскільки наші довоєнні оцінки раптом стали неактуальними. Треба було врахувати вплив війни на доходи та видатки бюджету. Головним питанням стали потреби в запозиченнях, пов'язані з військовими витратами. Крім того, ми повинні були враховувати втрати доходів з територій, які перебувають під тимчасовою російською окупацією. З огляду на ці міркування ми переглянули нашу модель прогнозування грошових потоків, додавши нові цифри та скоротивши її горизонт. Наші розрахунки привели до прогнозу, що виходить з тримісячних потреб у фінансуванні, які становили приблизно 5 мільярдів доларів США на місяць. Ми оцінили, що 1 мільярд доларів США можна залучити через аукціони внутрішніх облігацій, а решту – від міжнародних фінансових організацій та інших двосторонніх джерел. Нам також довелося покладатися на центральний банк як на кредитора останньої інстанції.
У той час, коли наш Уряд найбільше потребував ліквідності, нам довелося швидко адаптувати наші плани фінансування, щоб задовольнити цю потребу вчасно та на найвигідніших умовах. Також важливо було уникнути додаткового тиску на вітчизняні банки. Тому ми внесли деякі зміни, щоб залучити попит з боку роздрібних інвесторів. Спочатку ми перейменували наші облігації на «військові облігації». Суму мінімальної покупки облігацій було зменшено до 1 тисячі гривень (приблизно 34 долари США). Ми звернулися до українських комерційних банків з проханням допомогти запустити мобільні додатки та інші веб-рішення, щоб дозволити фізичним особам брати участь в наших аукціонах облігацій. Наші зусилля окупилися. Наразі дев’яносто тисяч роздрібних і бізнес-інвесторів інвестували у військові облігації.
На додаток до змін у техніці проведення запозичень, ми відкоригували терміни запозичення наших облігацій, скоротивши максимальний термін погашення з 5 років до 1,5 років. Це рішення було прийнято на прохання первинних дилерів, оскільки війна та очікування інфляції ускладнюють ціноутворення довгострокових облігацій.
Також зазначу, що наш Уряд продовжив виплачувати соціальні видатки в повному обсязі, тим самим збільшуючи ліквідність банківської системи. Завдяки цій покращеній ліквідності не було її відтоку в банках. Навпаки, банківські депозити зросли, що допомогло підтримати попит на державні облігації.
Як війна змінила ваше робоче середовище, включаючи моральний стан вашої команди, спілкування з інвесторами та процедуру випуску боргових зобов’язань? Як вам вдалося провести аукціони облігацій у таких екстремальних умовах?
Нас евакуювали з офісу після вторгнення в нашу країну 24 лютого 2022 року, коли того самого дня за 200 метрів від нас вибухнула ракета. На початку ми мали обмежений доступ до офісу і працювали переважно із західної частини України.
Перший аукціон ми провели на шостий день вторгнення. Зазначу, що наш досвід під час пандемії COVID-19 дуже допоміг нам навчитися працювати віддалено. Усі, включаючи наших співробітників, інвесторів і трейдерів, уже звикли працювати віддалено. Однак ми зіткнулися з технічною проблемою під час проведення аукціонів: налаштування Bloomberg для наших первинних аукціонів не було розроблено для віддаленого доступу. На тих вихідних ми звернулися до команди Bloomberg. Вони допомогли нам, і нам вдалося підготувати систему до дистанційного аукціону. Це також вимагало тісної співпраці з первинними дилерами та іншими інвесторами.
Тепер ми повернулися до наших офісів у Києві, де зараз відносно безпечно. Це також добре для морального духу команди. Проте ми готові перейти до віддаленого робочого середовища, якщо це буде необхідно, без будь-яких порушень безперервності роботи.
Вам вдалось впоратись із викликами з початку року. Як ви оцінюєте готовність офісу управління державним боргом відповісти на операційні проблеми, проблеми з ліквідностю та фінансуванням, що є критично важливими для підтримки ефективності реагування Уряду на надзвичайні ситуації та задля заспокоєння ринків?
Що стосується операцій на внутрішньому ринку облігацій, нам довелося адаптувати деякі аспекти нашої роботи та інструменти запозичення, як я вже пояснював. Одним із наших найбільших операційних завдань було проведення всіх двосторонніх офіційних переговорів про надання позик, переважно з країнами G20. Нам ніколи раніше не доводилося займатися двосторонніми кредитами. Для цього потрібні додаткові потужності, тому нам довелося посилити це та створити окремий підрозділ для офіційного фінансування.
У нас також були буфери ліквідності до війни з попередніми домовленостями про фінансуванням і виділенними спеціальними правами запозичень у 2021 році, що допомогло нам протягом січня та середини лютого (охоплюючи 3 місяці витрат). Україна як країна з ринком, що розвивається, залежить від ринкових настроїв, тому буфер ліквідності був корисним на початку.
Чи ви хочете щось додати щодо уроків, винесених із цієї кризи? Чи плануєте ви внести якісь зміни в операційні аспекти управління боргом, коли повернетеся до нормального стану?
Підготовленість – це ключове слово. Важливим елементом безперервності роботи є наявність усіх інфраструктурних рішень. Наприклад, усі державні установи, повинні перейти на хмарні технології. Наша мета не бути прив’язаними до будь-якого фізичного місця.
Очевидно, що Україна потребуватиме величезних ресурсів у майбутньому, спочатку для фінансування оборони країни та підтримки свого народу та економіки, а потім для трансформації та реконструкції країни. Як відносно невелика економіка, як Україна, може з цим впоратися? Які можливі варіанти фінансування та ризики на майбутнє?
Це питання стоїть у нас на порядку денному. Дотепер ми покладалися на ресурси внутрішнього ринку. Пільгове фінансування також, але воно має обмеження. Однак у майбутньому ми не можемо покладатися тільки на внутрішній ринок для задоволення наших величезних потреб у фінансуванні. Ми намагаємося вирішити цю головоломку таким чином, щоб заохотити приватних інвесторів інвестувати в Україну, тим самим сприяючи відновленню України. Питання полягає в тому, як покращити кредитну привабливість українських облігацій, щоб вони були цікавими для інституційних інвесторів, таких як пенсійні фонди. У минулому Уряд США гарантував облігації України як інструмент покращення кредитоспроможності. Наявність таких офіційних гарантій зменшить ризик для інвесторів і зменшить витрати на відбудову нашої країни.
Ми прогнозуємо значні витрати на екологічні, соціальні та управлінські (ESG) потреби на етапі реконструкції. Після того, як з допомогою офіційних партнерів буде запроваджено такий механізм покращення кредитоспроможності, ми можемо розглянути можливість випуску ESG державних облігацій, щоб залучити інвесторів, що спеціалізуються на ESG.