Сайт знаходиться в режимі тестової експлуатації. E-mail для запитань та пропозицій support@minfin.gov.ua

Інтерв'ю Міністра фінансів Сергія Марченка для НВ БІЗНЕС (15.01.2021)

Міністр фінансів Сергій Марченко у інтерв'ю НВ БІЗНЕС розповів про складнощі у співпраці з МВФ, позаринкове зниження цін на газ, контрабанду на митниці та дав зрозуміти, що не є прихильником створення Бюро економічної безпеки.

Інтерв'ю з Сергієм Марченком вийшло в ефір 14 грудня у програмі Запитання тут ставимо ми. Ведуча — Крістіна Бердинських.

— Цього тижня продовжуються перемовини з МВФ. Що ви обговорюєте з Фондом зараз, і чи вдалося про щось домовитися?

— Місія почалася ще у грудні, зараз вона продовжує працювати. Обговорюємо стан виконання діючої програми по кожному із структурних маяків, вибудовується конфігурація змін до неї, або нової програми, можна по-різному трактувати. Це буде оновлений документ, де Україна матиме можливість виконувати ті зобов’язання, які буде брати.

— Ви сказали про структурні маяки. Які зауваження у МВФ залишаються до них, і що ми ще не виконали?

— Станом на перший перегляд програми у вересні ми виконали все, що було необхідно. Після цього була необхідність виконати додаткові маяки. Йдеться про прийняття декількох законів: про Вищу раду правосуддя, про банки і банківську діяльність, про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, з’явилися додаткові питання, які потребують регулювання, — це в першу чергу відновлення покарання за недостовірне декларування, так звана проблема з Конституційним Судом…

— Ситуація з Конституційним Судом нам дуже все зіпсувала, наскільки я розумію?

— Це дійсно проблема, тому що фактично одним рішенням було перекреслено роки зусиль багатьох урядів.

— Але ж питання не лише в Конституційному Суді. Ми пам’ятаємо, що відбулося влітку — багатьох наших міжнародних партнерів налякала відставка голови НБУ Якова Смолія, який заявив про політичний тиск. Чи залишаються у МВФ сумніви щодо незалежності вже нового керівництва Нацбанку, чи це питання вже знято?

— Питання незалежності НБУ було знято ще влітку, воно не стоїть на порядку денному. Є, звичайно, традиційні питання співпраці між Національним банком і МВФ, є певні індикатори, тому йде звичайна робота. Дійсно, рішення про відставку Смолія було неочікуваним, і тому призвело до певного відтермінування, скажімо так, діалогу з МВФ.

— Скільки цього року ми хочемо і плануємо отримати коштів від МВФ?

— Плануємо отримати ті транші, які не були отримані минулого року: це два по $700 млн. Крім того, очікуємо, що зможемо отримати і транш, який передбачався на 2021 рік. Побачимо. Це все залежить від нас і від нашої спроможності виконувати взяті на себе зобов’язання.

— Коли ви хочете отримати ці гроші?

— Ми хочемо ще вчора.

— Це зрозуміло, а коли реалістично? Прем'єр-міністр говорив наприкінці грудня, що це може бути навіть навесні.

— Прем'єр-міністр ставить таке завдання, і ми намагаємося максимально пришвидшити ці процеси. Коли ми зможемо дійсно говорити про отримання траншу, буде відомо пізніше. Все залежить від того, наскільки ми зможемо виконати взяті на себе зобов’язання.

— Але головна перепона зараз залишається в політичних питаннях? Ви перераховували Вищу раду правосуддя, у нас проблеми з Конституційним Судом, це все питання антикорупційної інфраструктури, судової реформи, тощо.

— Так. Це ключові, напевно, маркери того, як далі буде відбуватися співпраця.

— А може справа в економічних структурних маяках, де ми більше загальмували?

— У питанні економіки, у питанні бюджету до нас не було претензій узагалі. Ми узгодили параметри бюджету ще в листопаді - на початку грудня. Це дозволило нам бути більш стійкими у парламенті, тому що ми погодили бюджет із МВФ і не мали права його змінити. В цьому плані ми є партнерами, які виконують взяті на себе зобов’язання. Звичайно, багато політичних питань залишаються в частині антикорупційної інфраструктури.

— 13 січня на засіданні уряду було прийнято рішення про державне регулювання ціни на газ. Воно тимчасово знижує її для населення на 30%. Чи може ситуація з тарифами на газ для населення зіпсувати наші відносини з МВФ? Адже МВФ завжди виступає за ринкове регулювання цін.

— У нас у меморандумі є чіткі зобов’язання про запровадження ринкових механізмів роботи на ринку природного газу, і тарифоутворення має бути ринковим. Рішень ще жодних не прийнято…

— А нарада на засіданні уряду?

— Були надані доручення профільним міністрам підготувати відповідні рішення. Найближчим часом можливо буде засідання уряду щодо цього питання. Поки що інформація про те, що прийняті якісь рішення, не відповідає дійсності.

— Ну от же, навіть президент чітко сказав: ціни будуть знижені.

— Остаточного рішення ще не прийнято, і я не відкидаю, що воно буде прийнято найближчим часом. Проводяться консультації, зокрема з Міжнародним валютним фондом.

— Я хотіла якраз про це запитати. Ми повернулися до перемовин із МВФ і приймаємо таке шокуюче рішення і всередині країни, і для міжнародних партнерів. Ми якось уже пояснили МВФ, що сталося з цінами на газ?

— Пояснення відбувається постійно. Про те, що таке рішення було можливим, наші партнери знають. У них є відповідна реакція, вони занепокоєні, що ми переглядаємо раніше взяті зобов’язання в якійсь частині.

Зараз питання стоїть у наступному: переконати наших партнерів у тому, що це може бути частиною механізму або тимчасовим рішенням. Цим активно займається в.о. міністра енергетики, у нього, до речі, був дзвінок із МВФ. Категорично сказати, що ми вже зробили якісь кроки, щось дуже погане, підстав немає.

— А наскільки МВФ є такий перемовник, який до цього дослухається? Ви ж самі сказали, ми переглядаємо раніше взяті на себе зобов’язання і їх змінюємо, це шокує наших міжнародних партнерів. Чи вони з розумінням ставляться до внутрішньої ситуації в Україні?

— Питання довіри — перше питання, друге питання — аргументів, третє питання — скажімо так, превентивних заходів.

Поясню: ми зараз у «пожежному порядку» вирішуємо проблему, яка виникла.

Якщо би ми почали думати після запровадження ринку, яким чином моделювати ситуацію, як би вона могла розвиватись, як діють ринкові учасники, як діють ринкові агенти, чи є монополізм на ринку — і держава (в даному разі це: Міністерство енергетики, Міністерство регіонального розвитку і ЖКГ) запропонувала б якісь кроки і їх проговорила, це була б одна ситуація.

Зараз ми в іншій ситуації: ми розуміємо, що вже є проблема, не-реакція на цю проблему створює інші проблеми.

— Ви як Міністерство фінансів уже порахували, скільки державі коштуватиме регулювання цін на газ для населення, навіть тимчасове?

— Йдеться лише про квазіфіскальні ризики — вплив на конкретні компанії, про НАК Нафтогаз, його прибуткову чи збиткову діяльність.

— Ми розраховуємо, що компанія буде прибутковою і буде сплачувати податки, які закладені у бюджеті 2021 року. Чи потрібно буде переглядати цей показник?

— Я на даному етапі так не вважаю. Чи потрібно нам буде збільшувати кількість коштів, які передбачені на субсидії? Можливо, тому що прийняті наприкінці року рішення по ринку електроенергії і тарифи на газ можуть призвести до збільшення кількості субсидіантів.

— На чому ще, крім показників Нафтогазу, це може відбитися?

— Це може призвести до необхідності перегляду програми субсидій. Поки що говорити зарано, в якому обсязі, і чи дійсно це буде така потреба. У нас програма субсидій покриває фактично два опалювальних сезони. Чи потрібно буде якимсь чином змінювати необхідну суму коштів на цю програму до кінця року — побачимо. Міністерство фінансів при підготовці бюджету заклало достатньо коштів. Можливо, будуть необхідні додаткові, поки що говорити зарано, в якому обсязі.

— У 2021 році Україна має виплатити рекордні боргові зобов’язання. Якщо не помиляюся, йдеться про $16 млрд. Звідки ми будемо брати ці грош?

— Якщо сумувати, погашення боргу складатиме наступного року 468 млрд грн. Сума обслуговування буде складати близько 159 млрд грн. Основне питання — структура цього боргу. І здебільшого це — внутрішній борг, тому що 370 млрд грн з погашення боргу — це внутрішні борги.

Зовнішні борги — десь близько 99 млрд грн. Найбільші виплати будуть у вересні - 65 млрд грн. Коштів достатньо на Єдиному казначейському рахунку, але щоб розплатитися з боргами, нам потрібна співпраця з МВФ, інших сценаріїв ми не розглядаємо. Але готові до будь-якої ситуації.

— У нас за минулий рік — уже п’ятий очільник митниці. Чи взагалі можливо робити якісь реформи на митниці, коли так часто змінюються керівники?

— Наступного дня, як призначається керівник митниці, від нього вимагають виконання двох контроверсійних завдань. Перше завдання — наповнення бюджету. Тому що ніхто не буде чекати, поки ми реформами займаємося. Особливо зараз у кризовий період 2020 року.

З іншого боку, є вимога змінювати складну структуру митниці, продовжувати трансформацію. І дійсно, менеджерів дуже складно знайти. Якщо ми говоримо про чинних митників, то до них є багато запитань, до їх попередньої роботи, з ким вони працювали. І шлейф за кожним стоїть досить такий специфічний. Але з іншого боку, без досвіду також складно. Тому що це специфічне середовище, напівмілітарізована структура, яка сама себе починає садити в теплу ванну, а страждає державний бюджет.

— Минулого року був зменшений план по надходженням від митниці. Це ж так? І все одно ми недоотримали 23 млрд грн надходжень з митниці. Чому так сталося?

— План був змінений, тому що змінилися макропоказники. Був запроваджений жорсткий локдаун, у нас падіння ВВП у 2020 році.

У нас є показник, який свідчить, наскільки ефективно працює митниця. Це співвідношення з товарообігом. Ми для порівняння беремо товарообіг і надходження до загального і спеціального фонду бюджету за рахунок митниці - так зване податкове навантаження. Так от у період за минулий рік цей показник коливався від 24,8% у січні, до 28,4% у травні. У серпні - 28,3%, і у жовтні - 28%. Це і є показник ефективності, який показує, наскільки керівник митниці справляється з покладеним на нього завданням.

— А справляється керівник митниці з контрабандою? І скільки грошей недоотримує держава від контрабанди на митниці?

— Це величезна проблема, яка створює перекоси взагалі у структурі економіки України. Тому що контрабанда — це в першу чергу цінова дискримінація, ми не можемо конкурувати з контрабандою.

— Вдалося якось просунутися в цьому питанні минулого року?

— Я б не сказав, що в нас є тут великі успіхи. Вони були перманентні. Не закріпили ці успіхи.

У нас обсяг тіньового сектору економіки коливається від 30% до 50%. Десь до 2−3 млрд грн ми мали б більше надходжень на місяць, якщо б подолали корупцію і контрабанду. Це — системна проблема, і не тільки митниці, а і правоохоронних органів, прикордонної служби, СБУ. Сказати, що одними якимись управлінськими рішеннями ми можемо її подолати, на жаль, я не можу.

— Коли у нас нарешті запрацює Бюро фінансових розслідувань? Чому це питання знову загальмувалося? Адже це Бюро, яке єдине має розслідувати економічні злочини, замість податкової міліції і різних департаментів СБУ і МВС. Хто винен, що загальмувалось це питання?

— Я б подискутував концепцію. Тому що між питаннями створити чергового монстра, який на себе перетягне всі функції діючих підрозділів, ми забули, що наша ключова проблема в тому, що мінімізація податкових зобов’язань шляхом ухилення від сплати податків і пов’язана з цим корупція, — це дуже сполучені сосуди. Несплата податків корумпує всю систему…

— Тобто ви проти створення Бюро фінансових розслідувань?

— Чи ми це називаємо Бюро економічної безпеки, чи Служба фінансових розслідувань, для нас, як Міністерства фінансів, це неважливо. Для нас ключова задача — щоб ці підрозділи могли виконувати свою основну функцію. І ми готові створити департамент навіть у Міністерстві фінансів і налагодити цю роботу.

В принципі, зараз призначений новий керівник ДФС, є сподівання, щоб він показав модель, яким чином ми можемо переформатувати історію з податковою міліцією, щоб направити основні зусилля на превенцію, на аналітику, і вже потім, далі використовуючи інструментарій…

— З ваших відповідей, я так розумію, що не скоро буде створено Бюро, і, в принципі, ви не дуже і хочете цього.

— Я підкреслюю, що створення нового органу не означає, що ми відразу вирішимо всі проблеми. Більш того, є великі ризики, що створивши монстра у сфері економічної безпеки, при тому, що залишаються функції в СБУ, в інших правоохоронних органах, ми не вирішуємо проблему, ми тільки її мультиплікуємо. Тобто крім існуючої податкової міліції в нас ще буде один орган. І тому я дуже застерігаю від такого роду ситуацій.

— Які ризики для виконання бюджету і для української економіки ви бачите в цьому році?

— Ключовий ризик — це пандемія. В нас є розуміння, яким чином ми можемо нівелювати ці ризики. Бюджет є реалістичним, і ми його маємо виконати. Ризики також пов’язані, можливо, з внутрішньополітичним середовищем. Воно, ми бачимо, буває досить турбулентне.

 НВ БІЗНЕС