Інтерв'ю Міністра фінансів Сергія Марченка для ТСН.ua (30.12.2020)
Роздати людям гроші - це дуже просте рішення: інтерв'ю з міністром фінансів Сергієм Марченком
Експерти й аналітики прогнозують, що з точки зору економіки наступний 2021 рік буде точно кращим, ніж рік, що минає. Світ потроху почне виходити з коронавірусної сплячки, локдаунів, економіка пожвавиться, а з цим покращиться і добробут людей. На що розраховувати українцям? Якою буде мінімальна зарплата, курс гривні, чи не увімкнуть друкарський станок, щоб покрити заплановані видатки, та коли зможемо не жити в борг?
Про це у великому підсумковому інтерв'ю ТСН.ua поговорив з міністром фінансів Сергієм Марченком.
Про політику
Сергію Михайловичу, доброго дня. Як справи? Як настрій? Святковий?
Настрій шикарний. Передсвятковий.
Лічені дні до Нового року. Як і де будете святкувати?
У колі сім'ї, з дружиною та дітьми. За цей час я їм заборгував багато уваги. Тому хотілося б зустріти цей Новий рік по домашньому. Є підстави. Адже спокій країні забезпечено. Бюджет по доходам фактично виконаний, є підстави вважати, що профінансуємо усі необхідні видатки до кінця року. Тобто, Новий рік зустрічаємо в атмосфері спокою і фінансової стабільності.
Дуже оптимістично. Всі, у кого не питаємо, кажуть, що будуть святкувати вдома, по ресторанах і барах не підуть. А ви вже перехворіли ковідом?
Так, перехворів.
Ну, то можна йти вже святкувати десь не вдома.
Мені до душі саме формат святкування у найближчому колі. Тому я й буду святкувати у колі сім'ї. Це якраз те свято, коли маєш бути з рідними та близькими.
15 грудня Верховна Рада таки ухвалила головний кошторис країни на 2021 рік. Чи була загроза неприйняття бюджету?
Звісно, завжди існують такі ризики. Політика – це складне явище. Іноді бувають протиріччя, дискусії, різні думки. Але завжди має вистачати холодної голови і розуму, щоб ухвалювати зважені рішення, від яких залежить доля країни. Я вдячний народним депутатам, Уряду, Офісу Президента, що спільними зусиллями ми порозумілися і знайшли голоси для прийняття бюджету. Про загрози я навіть не хочу говорити, що було би без бюджету… Бюджет є. Він – збалансований, реалістичний, і є бюджетом можливостей для розвитку. Вважаю чи не найбільшим своїм досягненням як міністра — проголосований бюджет.
Але загроза була…
Знаєте, загроза - це ймовірність ризику. Цей ризик не справдився, тому нема про що говорити.
Між вами та міністром Степановим є якийсь конфлікт? Ви казали, що його поведінка неприйнятна…
Не хочу перед Новим роком говорити про конфлікти. У мене як міністра фінансів є позиція, яка не завжди, можливо, комусь подобається. Вона сформована відповідним досвідом і захистом інтересів держави. Внутрішні дискусії всередині Кабінету Міністрів є завжди. Вони бувають і гарячими. Але зазвичай ми знаходимо компроміс і виходимо на рішення, яке працює на користь країни. Воно не залежить від прізвища того чи іншого міністра.
Про неприйнятну поведінку Степанова ви говорили в контексті його заяви про незакладені в бюджеті-2021 кошти на зарплати медикам. Проте в інтерв'ю ТСН.ua голова Рахункової палати сказав, що МОЗ не використав половину з виділених їм понад 20 млрд грн. Чому тоді Степанов каже, що їм не вистачає грошей?
Моє основне застереження у тому, що не можна маніпулювати пандемією, аби вирішувати чутливі і важливі проблеми своєї галузі. Так, свої проблеми завжди відчутніші. Але у нас велика країна і великий обсяг національних інтересів. Це – соціальний захист громадян, освіта, безпека й оборона… Тому для мене важливим завданням є взаємодія з різними міністрами і пошук прийнятних для країни збалансованих рішень. А щодо висновків Рахункової палати й використання коштів, то є сподівання, що система охорони здоров’я вчасно використає відповідні кошти. Вони мають бути витрачені ефективно, аби медикам нарахували усі передбачені виплати і вони спокійно зустрічали Новий рік. Відразу заспокою усіх громадян: у січні ми також забезпечимо видатки, які запланували. Кошти є.
Знаєте, останнім часом ви стали дуже медіаактивним. Чи не пов’язано це з тим, що під вами захиталося крісло?
Цікаве питання. Моя так звана медіаактивність жодним чином не пов’язана із подібними чутками. Як міністр я маю комунікувати з громадянами, пояснювати суспільству рішення, які впливають на життя людей. Мені, справді, є що сказати. Цей рік закриваємо фінансово вчасно, попри падіння економіки, Covid19, здійснений перегляд бюджету. Я виконав те, заради чого погодився у непростий час очолити Міністерство фінансів. Тому із чистою совістю кажу, зробив усе можливе, аби країна виконала бюджет і жила в умовах фінансової стабільності. За доходами ми перевиконали бюджет. Податкова регулярно перевиконує планові показники доходів, митниця – просто виконує. За підсумками року очікуємо перевиконання по доходам на 13 млрд грн. Тобто, ми відновили фіскальну спроможність держави, профінансували ключові видатки, виконали боргові зобов’язання, відновили співпрацю з МВФ, підвищили кредитні рейтинги, розмістили євробонди під найнижчі в історії України відсотки. Нам довіряють — це основне. Мені, як міністру фінансів, також довіряють. Це також важливо. Ми ухвалили бюджет на наступний рік. Маємо низку досягнень, якими необхідно поділитися і сказати: шановні українці, як міністр, я робив усе можливе, щоб ви були впевнені у своєму майбутньому.
Всі прекрасно розуміють, що довіра українців до президента, парламенту й уряду падає. На когось треба скинути негатив. Саме така доля спіткала Кабмін Гончарука. Готові до відставки?
Завжди готовий. Але треба працювати до моменту, коли буде прийняте таке рішення. Ти не маєш про це думати. До речі, у форматі «а давайте всім подобатися» шансів вилетіти значно більше. Тож я просто чесно працюю. А далі, знаєте, все залежатиме від обставин, які можуть скластися по-різному. Якщо б ви запитали, чи думали ми про політику цього року? Ні. Наш уряд оперативно реагував на ті виклики, які стояли перед нами. Ми щодня ухвалювали рішення, які дозволяють забезпечити здоров’я, соціальний захист і безпеку українців. Думали про розвиток економіки. Уникали популістських дій, які б дозволили легко сподобатися «електорату». Я не ставлю за мету будь-яким способом утриматися на тій чи іншій посаді. Як буде далі – побачимо.
Держборг і МВФ
У середу, 23 грудня, місія МВФ завершила перший раунд онлайн-роботи в Україні. Коли буде другий?
Вони пішли на різдвяні канікули. Другий раунд буде в січні. На початку січня знову розпочнемо роботу з місією. Обговорюється модальність майбутньої програми, кроки, які маємо зробити, структурні маяки. Обговорюємо період 2022-2023 рр. Яким чином будемо балансувати бюджет, розмір дефіциту. Це нормальна професійна дискусія з експертами, з нашими партнерами.
На скільки років розрахована програма?
Термін дії програми розрахований до кінця 2021 року. По її завершенню ми зможемо розуміти, яка саме підтримка від наших міжнародних партнерів нам потрібна надалі. Це питання для дискусій.
На яку суму розраховуємо і коли?
Перший транш на $2,1 млрд ми отримали в червні. Ще мало б надійти два транші по $700 млн цього року. Вони перенесені на наступний рік. Тому початково ідеться про $700 млн, які зможемо отримати після перегляду програми, її погодження на рівні місії і менеджменту МВФ. Безумовно, кредитні кошти МВФ Україні потрібні. Але не менш важлива – довіра до України як партнера. Нам важливо бути в цій програмі, сумлінно виконувати взяті на себе зобов’язання і зберегти довірливі відносини. Тому у процесі перемовин робимо кроки, які наближають нас до траншу.
Прем’єр говорив, що оптимістично розраховувати на березень.
Побачимо. Можливо, так, якщо все вдасться і все зробимо, як запланували.
Які маркери для отримання траншу ми вже виконали, а які ще попереду?
Ми виконали всі маркери, які стосувалися урядових заходів. Це – ринкове тарифоутворення, трансформація податкової і митної служби. З 1 січня ці два відомства вже працюватимуть у форматі єдиних юридичних осіб. Це також врегулювання проблемних кредитів державних банків, тощо. Але там є й заходи щодо антикорупції, реформи судової системи, які, скажімо так, лишаються актуальними, однак не залежать тільки від Мінфіну. І у Фонді найбільше наголошують на реалізації саме цих заходів.
Якщо я вас правильно зрозуміла, йдеться про скандальне рішення КСУ, яке підважило існування антикорупційної інфраструктури. Саме через це перемовини з МВФ зупинилися.
Вони не зупинилися. Мінфін і був, і є на постійному зв’язку з експертами Фонду. Але постали питання, які маємо вирішити. Конституційний суд – незалежна установа в будь-якій країні. Ніхто не може впливати на його рішення. Ситуація, що виникла, є ризиком національній безпеці, тож держава має відповісти на цей виклик. Підготовлено проєкти законів, деякі вже прийняті Верховною Радою, окремі – передбачені у порядку денному наступної сесії. Сподіваюся, парламентарії підтримають усі рішення, які сприятимуть подальшій співпраці з МВФ, і ми вийдемо на перший перегляд програми.
Якщо в першій половині січня ВР ухвалює необхідні законопроєкти і повертає позбавлення волі за брехню в декларації, це вам дасть додаткові інструменти у перемовинах з МВФ.
Звичайно хотілося б, аби це відбулося якомога раніше. Уряд не може тиснути на законодавчий орган. Хоча ми артикулюємо на пріоритетності саме цих законопроєктів.
Чи можна сказати, що транш макрофіну від ЄС на 600 млн євро, який ми отримали 9 грудня, врятував фінансовий стан країни?
У нас було кілька варіантів стратегії. Звичайно, «макрофін» був одним з найважливіших кроків, який дозволяв країні створити необхідну ліквідність на казначейському рахунку і рухатися далі. Для цього ми здійснили колосальну роботу. Це не було якимсь чарівним рішенням. Ми переконали партнерів, що здатні виконати взяті зобов’язання і прийняти бюджет у параметрах, що співпадають із баченням експертів МВФ. Останнє було критично важливим для рішення європейців виділити Україні кошти. Ми показали, що адекватно реагуємо на виклики, здатні відстоювати власні позиції і домовлятися із стратегічними партнерами. Відтак, якщо дотримуєшся слова, то отримуєш схвальні рішення у відповідь.
Ми живемо в борг і беремо нові кредити, щоб віддати старі. Одні кажуть, що треба домовлятися про реструктуризацію, інші - що Україна має заявити про неспроможність повертати борги. Де тут популізм, а де реальність?
І одне, й інше є популізмом. Заклики деяких політиків до реструктуризації чи відмови платити борги штовхають країну до хаосу, інфляції, росту цін, девальвації національної валюти, падіння економіки. Вони переслідують власні політичні інтереси, акцентуючи на маркерах поразки. Я категорично заявляю, що наразі не існує економічних, фінансових чи будь-яких інших підстав, аби відмовлятися обслуговувати борги. Ми спроможні виконувати свої зобов’язання.
Я застерігаю політиків навіть не згадувати про такі явища. Адже є повчальний досвід інших країн, насамперед Латинської Америки, коли оголошувався дефолт. В Україні ми цього не допустимо. Ми стали на інший шлях. Він складний і передбачає необхідність на деякий час відмовитися від практики «простих» соціальних рішень. Роздати людям гроші – є саме таким «простим» рішенням. Значно складніше їх заробити. Треба реально збільшувати національне багатство країни і вже тоді спрямовувати його для підтримки людей, які цього потребують.
В інтерв'ю ТСН.ua голова Рахункової палати сказав, що «боргова політика - це найбільша проблема нашої держави», і цього року за обслуговування держборгу кожен українець зі своєї кишені сплатив по 3 тис. грн. І це при тому, що середня зарплата по Україні трохи більша 12 тис. грн. Це не життя, а виживання. Що робити?
Маємо мислити глибше. Українця не врятують глобально ці умовні 3 тисячі гривень, якими держава із наших податків обслуговує борги. Оскільки сьогодні за них можна купити один набір товарів і послуг. Але, якщо вдатися до державного популізму, вони можуть стати обгортками від цукерок. Згадайте гіперінфляцію 90-х... Не хочу лякати, але ці ризики реальні саме у періоди, коли країна вдається до популізму, зокрема, відмови виконувати взяті зобов’язання. Переконаний, що жоден притомний міністр фінансів на такі кроки не погодиться. Ми думаємо про глобальний успіх країни, а не про ситуативні політичні переваги.
Коли ми зможемо не жити в борг? Який це буде рік? Чи пандемія COVID відкинула Україну від цього світлого майбутнього на десятиріччя?
Формула «не жити в борг» є спрощеною. Оскільки цього не дозволяє собі жодна країна світу. Можливо, у певний період в Німеччині запроваджували жорсткі заходи з економії після кризи 2008-го і передбачили для земель профіцитні бюджети без боргів. Стан економіки тоді їм це дозволяв. Але нині і Німеччина, й інші європейські країни, і Штати використовують політику запозичень як додаткові можливості розвитку. Просте, здавалося, рішення не жити в борг означає, що значну частину ВВП країни законсервовано. Адже ефективні запозичення активізують економічні процеси. Звісно, при цьому ключова задача – не перейти межу, за якою – нездатність держави обслуговувати свої борги.
А ми перейшли?
Не перейшли і не перейдемо. На ближчі роки таких ризиків немає. У рік пандемії дефіцит бюджету склав 7,5% ВВП, або близько 300 млрд гривень. Це – дуже значний показник. Але наступного року скорочуємо його до 246,6 млрд грн. Будемо скорочувати дефіцит і в наступні роки. Ми визначили таргет – увійти в межу 3% дефіциту бюджету. Це – відповідь на запитання: як не жити в борг.
Ви сказали, що на кінець року ми покрили зобов'язання всередині країни за рахунок ОВДП. Ви не вважаєте це фінансовою пірамідою?
«Піраміди» не вписуються в ландшафт державних фінансів. Піраміда – це коли ви позичаєте сьогодні під 5%, завтра під 6%, а післязавтра під 7%. Спочатку – на рік, потім – на півроку, а далі – на три місяці. Натомість ОВДП - це найнадійніший фінансовий інструмент, це нормальна практика для цивілізованих країн світу, яка чітко регламентується законодавством. У нас – прогнозовані аукціони. Є лінійка інструментів, які ми пропонуємо. Там є п’ятирічні інструменти, дворічні, піврічні, тримісячні. Ми робимо запозичення, аби диверсифікувати ризики. Це означає, що боргове навантаження ми розкладаємо на роки і усвідомлюємо, як його обслуговувати.
Скажу, напевно, банальну фразу. Щоб не жити в борг чи принаймні скоротити боргове навантаження на бюджет, треба менше витрачати і більше заробляти. Дефіцит держбюджету на рівні 7,5%ВВП це величезна сума, ще й удвічі більша межі, встановленої у Бюджетному кодексі.
У нас є критерій, який передбачає дефіцит до 3%. Це вважається нормою. Все, що вище, вже – за межею. Але у кризові часи допускається мати більший дефіцит. Це – вища межа норми.
Зради немає…
Всі країни світу сьогодні мають високі дефіцити. Український дефіцит – нижчий середнього у Європі. Наступного року ще й суттєво його скорочуємо. Підкреслю, ми скорочуємо його на 2% ВПП (52 млрд грн) у порівнянні з 2020 роком.
Чи є у вас підрахунки, скільки української економіки в «тіні»? Скільки не додає митниця?
Рівень тіньової економіки суттєвий. Я орієнтуюся на розрахунки Міністерства економіки, де кажуть, що тіньовий сектор складає близько третини економіки. На митниці ця проблема найбільш актуальна. Оскільки чорна й сіра контрабанда – зона її відповідальності. Тому ми ставимо завдання перед керівництвом митниці відпрацьовувати саме цю зону. Переконаний, що ідея митниці як відкритого вікна, завжди погано закінчується. Це – шлях до насичення країни контрабандою і дешевими товарами, з яких не будуть сплачені податки. Тому ключове завдання митниці — виявлення чорного і сірого імпорту. Сподіваюся, наступного року успіхи у виконанні цих задач будуть відчутнішими.
А там керівник не звільняється? Були чутки, що Рябікін попрацював місяць і вже заяву на звільнення написав.
Залишається. На сьогодні ці чутки не мають жодних підстав. Керівник митниці працює.
Про бюджет
Чи було створення так званого ковідного фонду помилкою?
Коли з'явилася ідея про створення фонду, я ще не працював у Міністерстві фінансів. Я став міністром, коли це вже було сформоване готове рішення. За моєю експертною оцінкою, краще уникати створення таких фондів. Доцільніше одразу формувати потребу у певних закупівлях. Вам потрібні маски? Добре, от вам кошти. Потрібні ШВЛ? Ось – відповідні гроші. Необхідно підтримати суб’єктів малого бізнесу? Ось, будь ласка. Але це зрозуміло вже зараз. А тоді, у цейтноті, складно було запропонувати оптимальне рішення. Наступного року такого фонду не передбачається. Є ідея створити фонд вакцин. Але там багато передумов.
Ви ж розумієте, навіть якщо буде створено фонд вакцин, це все одно перетвориться в політику. Цього року з ковідного фонду 35 млрд грн пішло на дороги. Всі кажуть, що гроші закатали в асфальт, а тепер людям не вистачає на тести, КТ, лікування, а лікарням - на кисень. Але буквально нещодавно було повідомлення, що киснем лікарні вже забезпечені.
Ви відповідаєте на своє запитання. На сьогодні не використано близько 25 млрд грн з ковідного фонду. За чотири дні (інтерв'ю записувалося 24 грудня - Авт.) до кінця року. Як міністр фінансів відповідально заявляю, що потреби МОЗ забезпечені. Так само, як і потреби Міністерства соціальної політики, Фонду соціального страхування та інших державних відомств. Якщо виявилися вільні кошти, які можна використати більш ефективно, то це треба робити. Наприклад, коли знадобилося переформатувати кошти фонду, 9 млрд забрали з доріг і передали на інші напрямки. Це – нормальна практика.
Коли Кабмін ухвалював це рішення ви були проти чи за?
Це рішення ухвалювала ВР. Було окреме рішення парламенту, що уряд має спрямувати кошти на дороги. Тому ми мали виконувати це рішення.
Скільки українцям коштуватиме введення чергового локдауну після НР і чи не відмовився уряд від цієї ідеї?
На сьогодні рішення уряду в силі. Це не буде локдаун у тому розумінні, як це було в квітні-травні. Ідеться про певні обмеження для деяких видів бізнесу, КВЕДи яких чітко зафіксовані і за якими відбувається компенсація. Із середини грудня йде компенсація ФОПам, суб’єктам малого бізнесу, у якого є наймані працівники. Держава підготувала компенсаційний пакет, аби згладити наслідки локдауну для галузей, що зазнають обмежень.
Чи вистачить коштів на виплату пенсій, зарплат освітянам, медикам, субсидії? Як взагалі локдаун вплине на показники держбюджету?
Показники бюджету збалансовані й реалістичні. На перший квартал і до кінця року ми сформували розпис, яким чином будемо виконувати видатки, у першу чергу – захищені, які джерела доходів нам потрібні, які запозичення будемо робити. Тобто, не бачу ризиків будь-якого негативного сценарію. Більше того, скажу, що у нас досить оптимістичне бачення перспектив економічного розвитку наступного року.
Тобто, якщо ми отримаємо транш МВФ…
Без якщо. Ми отримаємо транш МВФ. І зробимо для цього все необхідне.
Я до того, що коли ми отримаємо транш МВФ, для нас розблокуються гроші Світового банку, макрофіну ЄС.
По коштам Світового банку маємо передумови – це три законопроєкти про землю, які у ВР. По макрофіну там також є певні передумови. Ми їх виконаємо і отримаємо гроші.
Прогноз на 2021 рік
Чи загрожує Україні дефолт?
Я навіть таких слів не вживаю. У нас все буде добре. Ми виконуємо всі взяті на себе зобов’язання.
Ви можете дати гарантію українцям, що ми не запустимо друкарський станок?
Ці страхи навіяні міфами цього року. Якщо ми навіть в умовах коронакризового 2020 року так не робили, то чому це має відбутися наступного року? Тим більше, повторюся, що 2021 рік очікуємо кращий за всіма показниками і прогнозами.
Якого курсу гривні українцям очікувати у 2021 році? Що ми побачимо в обмінниках?
Я хочу, щоб українці менше звертали уваги на обмінники. Курс національної валюти буде стабільним. Це – ключове. Немає жодних передумов, аби було інакше. Це також – і позиція НБУ, який має стабільні передумови. По іншому бути не може. Тому не варто перейматися незначними ситуативними коливаннями.
А коли отримаємо транш МВФ стабілізація можлива? Ну, наприклад, якесь зниження.
Зниження курсу – не завжди і не всім є добре. Тому я кажу саме про стабілізацію. Коливання мають відбуватися у межах певних параметрів. Різкі девальвація або ревальвація — це вже погано. Різке зміцнення гривні робить вітчизняну економіку менш конкурентоспроможною.
Очікуємо курсу, який закладений в бюджеті-2021?
Ми заклали середньорічний курс на рівні 29,1 грн, щоб мати можливість у випадку різних сценаріїв бути готовими здійснити усі державні видатки. Думаю, курс буде стабільним, як і цього року.
Підвищення мінімалки до 6,5 тис. грн. Наприклад, Данило Гетманцев в інтерв'ю ТСН.ua сказав, що рекомендуватиме зупинитися на рівні 6 тис. грн. Підтримуєте?
Рішення ухвалювала Верховна Рада. З 1 січня 2021 року це буде 6 тисяч грн. З 1 грудня 2021-го – 6,5 тисяч. Щось коментувати вже недоречно.
Ну, можна ж переглянути?
В сторону покращення?
Ні. В сторону непідвищення до 6,5 тис. грн з 1 грудня 2021 року.
Не бачу жодних підстав. Рішення прораховано. Відтермінування підвищення мінімальної зарплати до 6,5 тис. грн з 1 липня до 1 грудня вже позитивно впливає на інфляцію.
Чи всі ФОПівці отримають по 8 тис. грн, а роботодавці - повернення ЄСВ? Чи є в бюджеті на це кошти? Як і ви, напевно, я теж читаю у Facebook дописи, що додаток «Дія» висить, що дані можливо внести тільки о 4 ранку.
Про таку проблему я вперше чую. За моєю інформацією, все відбувається ритмічно. Коштів більше, ніж достатньо. Всі, хто зареєструється, і хто має право, отримають виплати.
Відтермінування РРО підтримуєте? Що можете сказати бізнесу, який виступає категорично проти?
Мінфін завжди виступав за розширення сфери застосування РРО. Тим паче успішне запровадження програмних РРО дозволяє звільнити підприємців як від додаткових фінансових, так і часових витрат. Це по суті касовий апарат в смартфоні. На сьогодні більше 4,5 тис підприємців вже обрали переваги безкоштовного програмного додатку та зареєстрували 58,4 тис. ПРРО, з допомогою яких фіскалізовано 103 млн. чеків. В середньому це більше 1 млн фіскалізованих документів за добу. І з кожним днем їх кількість зростає. Це – відповідь на питання, як маємо рухатися. Відкочувати назад цю історію — це слабке рішення. Тому що РРО – це не тільки підприємці. Це насамперед – споживачі, громадяни України, конкурентний бізнес... Адже вітчизняний виробник, який легально виробляє і збуває продукцію, потерпає від конкурента, який не обліковує таку саму продукцію і користується незаконною перевагою. Закон – один для всіх. Якщо хочемо бути цивілізованою державою, маємо привчитися сплачувати податки.
Але ФОПівці кричать, що, по-перше їм треба платити навіть за обслуговування цього мобільного додатку.
Ще раз: обслуговування додатку безкоштовне. Податкова надала для цього всі інструменти.
Окей. По-друге вони кричать, що їм треба наймати додаткових робітників для ведення звітності.
Це не так. Навіть, якщо ваш магазин продає великий асортимент продукції, нескладно за певний період часу увесь асортимент внести в базу і використовувати його на постійній основі. Вбачаю у цьому більше політики, ніж реального бізнесу. Підприємці, які реально працюють, не мають часу займатися вуличною політикою. Ми робимо все можливе, щоб зберегти спрощену систему. Але ті, хто вважають інакше, роблять гірше.
Ви прораховували, скільки це може принести в бюджет? Що ще нам може дати надходження? Наприклад, запуск ринку землі, легалізація азартних ігор. Чи, знову повторюся, треба просто менше витрачати й більше заробляти?
Треба не менше витрачати. Витрати створюють споживання, а це – поштовх економіці. Проблема в боротьбі з «сірим» і «чорним», у єдиних правилах гри і чесній конкуренції. З цим є проблема в Україні. У нас, на жаль, коли говорять про підприємців, мають на увазі тих, хто користується певними можливостями і привілейованим становищем. Але є й інша група, їх 99%, які спокійно працюють. Тому держава робить все можливе, щоб податкове поле було незмінним і прогнозованим.
Ну, а скільки може принести фіскалізація?
Порахувати ефект фіскалізації можна лише після запровадження. За інформацією тієї ж податкової, у нас ⅔ операцій є необлікованими. Більше 5 млн осіб десять років не перебували у реєстрах податкової. Вони жодної операції не здійснили. І це я вважаю ненормально.
А ринок землі?
Є питання щодо концепції ринку землі, який запроваджуємо. Закони розробили, вони вже в парламенті. Деякі з них пройшли перше читання і знаходяться на етапі другого. Є питання часу і необхідної кількості голосів, щоб ці проєкти були проголосовані. Ключова задача - зберегти вітчизняного виробника, дати поштовх вітчизняним с/г виробникам, малому та середньому бізнесу, фермерству. Думаю, в цьому є запорука успіху.
Азартні ігри?
Маємо легалізувати ринок азартних ігор. Ми його законом де-юро легалізували, і тепер маємо зробити це де-факто, отримавши кошти в бюджет.
Так а скільки це?
Ми запланували 7,4 млрд грн вже наступного року.
Багато сподівань Україна покладає на нову американську Адміністрацію. Ми пам’ятаємо легендарний виступ Джо Байдена, коли він вимагав звільнення тодішнього генпрокурора Віктора Шокіна в обмін на надання нам $1 млрд кредитних гарантій. Ми його повернули? За новими кредитами звертатися будемо?
В травні цього року Мінфін погасив другий випуск єврооблігацій під гарантію США на суму 1 мільярд доларів США. У вересні наступного року маємо повернути ще $1 млрд. Ми повинні розраховувати на власні сили і вміти відстоювати власні державні інтереси з будь-якими партнерами, в тому числі зі США, вести рівні перемовини. Якщо у нас є потреба в допомозі, кредитних ресурсах, маємо це артикулювати. Ми – велика країна, яка стоїть на перетині різних сфер впливу, інтересів. У нас складні процеси відбуваються, війна на Сході, яка вимагає значних коштів. Тому цілком логічно, вибравши цей шлях, ми маємо по ньому йти і мати добросусідські відносини зі стратегічними партнерами.
Тобто, поки не повернемо старий мільярд, за новим звертатися не будемо?
Ми ведемо переговори з нашими стратегічними партнерами про рефінансування цієї позики. Єврооблігації під гарантію США - це фінансування державного бюджету нашої країни на пільгових умовах, яке особливо важливе для нас в наступному році. Це питання перемовин і ми його ставимо.