Сайт знаходиться в режимі тестової експлуатації. E-mail для запитань та пропозицій support@minfin.gov.ua

Інтерв’ю Міністра фінансів Сергія Марченка для видання Mind.ua (14.10.2020)

Міністр фінансів Сергій Марченко розповів Mind.ua про коронакризу, зовнішню підтримку та нову філософію взаємодії з бізнесом

– Наприкінці червня ви казали, що плануєте розширювати лінійку інструментів ОВДП. Який стан справ по цьому питанню на середину осені?

– Розширення лінійки інструментів ОВДП залежить від ринкового попиту. Наразі ми спостерігаємо повернення зацікавленості в інструменти з довшим терміном погашення. За результатами обговорень з банками ми оприлюднили графік розміщень ОВДП на IV квартал, в якому представлені як короткострокові, так і середньострокові інструменти від 3 місяців до 4 років у гривні. Також ми розширюємо лінійку ОВДП за рахунок розміщення валютних інструментів за пропозиціями первинних дилерів, в які банки інвестують свою вільну ліквідність.

– 25 серпня Верховна Рада вже ратифікувала меморандум про кредит ЄС на 1,2 млрд євро. Перший транш макрофінансової допомоги у 600 млн євро, кажуть, очікується найближчим часом. Які ще зовнішні запозичення, що були заплановані, отримала Україна станом на початок жовтня?

– 14 вересня Президент підписав закон, необхідний для отримання Україною 1,2 млрд євро кредиту від ЄС. Мова йде про ратифікацію відповідного Меморандуму і Кредитної угоди щодо отримання «макрофіну». Зараз проводяться технічні процедури і консультації щодо визначення фінансових умов надання Україні першого траншу 600 млн євро. Для Європейської Комісії важливе розуміння збереження незалежності Нацбанку, дотримання верховенства права, їх цікавить прогрес в імплементації Угоди про асоціацію і стан перемовин України з МВФ. По всім цим пунктам ми виконуємо взяті на себе зобов’язання. З МВФ ми на постійному зв’язку – зараз обговорюємо показники проекту держбюджету на 2021 р.

З них 33,9 млрд – шляхом розміщення 10-річних євробондів під 4,375% річних. Ще 55,2 млрд – перший транш кредиту МВФ у рамках програми Stand-by-2020, 15 млрд грн – макрофінансова допомога ЄС, 1,9 млрд – позика МБРР в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» та 452 млн в рамках проекту МБРР «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей». Ще 55,4 млрд грн отримали внаслідок розміщення 12-річних євробондів на суму $2 млрд під 7,253% річних. З них – $0,9 млрд для дострокового погашення/викупу облігацій зовнішніх державних позик 2015-го. $328,8 млн залучили шляхом розміщення додаткового випуску облігацій зовнішньої державної позики 2015 р. другої серії з метою здійснення правочину з державними деривативами. Ще 250 млн євро було залучено в рамках інших зовнішніх комерційних запозичень.

– Влітку ви акцентували, що сума державних запозичень залежатиме від багатьох факторів, насамперед від динаміки поширення коронавірусу і, відповідно, потреби у видатках, пов’язаних з подолання його наслідків. Чи внесла коронавірусна ситуація в країні корективи у Ваші плани?

– Справді, обсяги державних запозичень за результатами року залежатимуть від низки чинників. Бачимо, що дефіцит загального фонду державного бюджету менший, аніж передбачено розписом (93,2 млрд грн за результатами січня-вересня цього року при розписі звітного періоду у сумі 177,5 млрд грн). Наразі нам вистачає наявних ресурсів. Не бачимо потреби збільшувати боргове навантаження країни. Ситуація контрольована. Ми готові до будь-яких змін, аби забезпечити необхідне фінансування заходів із подолання пандемії.

– У вересні було передбачено основні виплати за комерційними боргами у розмірі майже $1,4 млрд.

– 1 вересня Міністерство фінансів погасило другу серію облігацій зовнішньої державної позики, випущених під час реструктуризації 2015-го. Загальна сума платежу перевищила $2 млрд. З них $1,69 млрд – на погашення єврооблігацій і $0,40 млрд – відсотки за єврооблігаціями з терміном погашення у 2020-2027 рр. Зараз можемо впевнено стверджувати, що пікові платежі за зовнішнім державним боргом в цьому році успішно пройдено. Крім цього, ми ще й подбали про зменшення платежів за зовнішнім державним боргом в 2021 та 2022 шляхом викупу єврооблігацій із погашенням в цих роках.

– Ви наголошували, що Мінфін вживає всіх можливих заходів щодо подолання тінізації економіки: реалізуються заходи із вдосконалення податкового адміністрування, ведеться боротьба з контрабандою на митниці. Які позитивні результати цієї боротьби можете представити за липень-вересень?

– Для мене досі залишається пріоритетом зміна філософії роботи податкової і митниці. На початковому етапі, в розпал коронакризи, перш за все важливим було налагодити систему адміністрування податкових і митних платежів, щоб бюджет виконувався. Країні були життєво необхідні кошти, аби забезпечити фінансову стабільність і мати можливість профінансувати всі пріоритетні видатки.

Вважаю, що з цим завданням ми впоралися. В період спаду економічної активності через карантинні заходи у нас було регулярне перевиконання по ПДВ починаючи з травня. Якщо порівнювати з травнем-вереснем 2019 року, то за відповідний період цього року вдалось збільшити надходження ПДВ в півтора рази. Податкова ефективність з ПДВ зросла з 2,65% у квітні цього року до 3,4% – у червні. Це найвищий показник за півтора роки.

Така позитивна динаміка є результатом, в тому числі, боротьби з тіньовими схемами зі сплати ПДВ і фіктивного податкового кредиту. Цьому сприяли підвищення прозорості та підзвітності податкових органів, кадрові ротації, організаційне вдосконалення ДПС, нова якість сервісів тощо.

Є позитивні зміни і в роботі митниці. Четвертий місяць поспіль Держмитслужба виконує місячний розпис надходжень. Ця позитивна динаміка також є результатом низки і кадрових рішень, і автоматизації митних процесів. Безумовно, ми ще в процесі налагодження нормальної роботи системи.

Зокрема, уже запустили проект з оцінки кваліфікації та доброчесності посадовців на митниці. Такі тестування буде проходити весь особовий склад митниці, всі керівники. За результатами цього тестування будемо переводити працівників до єдиної юридичної особи, підвищувати заробітну плату, переглядати систему мотивації, організуємо систему моніторингу й контролю ефективності роботи та інші методи, які забезпечать функціонування прозорої системи митних органів. Зараз це пілотний проект, але з часом це буде обов’язковою умовою для подальшої роботи в Держмитслужбі.

Крім того, ДПС і Держмитслужба уже в процесі переходу до функціонування у форматі єдиних юридичних осіб. Це також дасть їм можливість ефективніше реалізувати свої функції.

– Які кроки зроблені для зниження ставок кредитування?

– Є два аспекти щодо зниження ставок кредитування. Перший – підтримка стабільної макроекономічної ситуації, яка дозволить  банкам зменшувати вартість фінансових ресурсів. Мінфін активно співпрацює із НБУ у цих питаннях. Прогнозованість інфляції та зрозуміла монетарна політика дозволять сформувати достатній обсяг доступних фінансових ресурсів. А це стимулюватиме зниження кредитних ризиків банківської системи та структурну перебудову економіки. Другий аспект – законодавчий і залежить від інструментів пільгового кредитування. Маємо тут вагомі досягнення.

Парламент підтримав пропозицію Мінфіну щодо запровадження інструменту портфельних державних гарантій. Це дозволить державі виступити гарантом до 80% обсягу кредиту для малого і середнього бізнесу і, відповідно, зменшити розмір застави. Цього року прогнозуємо надання портфельних гарантії обсягом 5 млрд грн, в наступному році – 10 млрд гривень.

Також, за ініціативи Президента, Мінфіном запроваджується нова програма забезпечення громадян України житлом на умовах іпотечного кредитування та фінансового лізингу. На початковому етапі тільки за 2021 р. загальна кількість людей, які зможуть скористатися такими програмами, становить близько 30000 осіб.

– Ви на посаді міністра фінансів уже понад 6 місяців. Що Вами зроблено за цей період, і що ще слід зробити для якнайшвидшого і найякіснішого відновлення економіки України?

– Я міг би згадати окремі досягнення моєї команди за цей час. Це і забезпечення виконання бюджету, і створення анти-КОВІД фонду, і наведення ладу в податковій і митниці. Але пропоную уникнути деталей і говорити про головне. Коли я очолив Мінфін, згадайте кінець березня, це був розпал економічної кризи через пандемію, коли фінансова система уже хиталася.

На той час важливо було зберегти фінансову стабільність, інституційну керованість і суспільний спокій. В умовах економічного локдауну ми мусили виконати дохідну і видаткову частини бюджету, продовжити співпрацю з міжнародними кредиторами, підтримати бізнес і забезпечити державні соціальні гарантії. Сьогодні можна впевнено сказати, що спільними зусиллями великої владної команди ми уникнули найгіршого розвитку подій.

Сьогодні є всі підстави вважати, що Україна поступово виходить із кризи. У нас є інструмент розвитку і зростання – це бюджет. Цього року у бюджеті достатньо фінансового ресурсу, щоб забезпечити усі пріоритетні видатки. Щодо наступного року, розроблений нами держбюджет на 2021 р. закладає можливості для відновлення і розвитку економіки країни. Ми розподілили ресурс по чітких пріоритетах і підкріпили це реалістичними доходами. Зараз у нас бюджетна дискусія з депутатським корпусом. Для нас Парламент – це партнер, тому будемо шукати консенсус – виключно в інтересах громадян і економіки країни.