Інтерв’ю Сергія Марченка та Юрія Буци для Global Capital
В інтерв’ю для Global Capital Міністр фінансів України Сергій Марченко та Урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Юрій Буца розповіли про фінансову підтримку від міжнародних партнерів протягом 2022 року, план Маршалла для України, управління Держбюджетом та боргом в умовах війни, а також залучення приватного сектору у відновлення України.
GlobalCapital: Чи не переживаєте ви, що міжнародна спільнота вимагатиме від вас перемир'я, з настанням холодної зими, високими цінами на енергоносії та через рекордну інфляцію?
Сергій Марченко: У середині літа ми були занепокоєні тим, що рівень підтримки України починає падати. Але на початку осені, коли ми успішно звільнили частину нашої території, спочатку на Сході, а потім і на Півдні, я побачив, що на Заході, а саме в країнах ЄС, зрозуміли, що потрібно продовжувати підтримувати Україну.
Це не благодійність, а самозбереження. Підтримуючи Україну, ЄС захищає свої країни.
Загальний обсяг міжнародної фінансової підтримки, яка була надана нам з початку повномасштабної війни, наприклад, гранти від США та макрофінансова допомога ЄС, а також від інших донорів, набагато менша за вартість економічних наслідків війни для всього світу.
Ми закликаємо міжнародну спільноту надати нам стільки фінансової допомоги, скільки вони можуть, щоб ми перемогли росію. Якщо ми не переможемо, то витрати для світу будуть набагато більшими. Підтримати Україну – менш затратно для бюджетів країн, порівнюючи вартістю наслідків війни для всього світу.
GlobalCapital: Що стратегічно означає деокупація Херсону для України?
Сергій Марченко: Це частина процесу з повернення тимчасово окупованих територій. Тепер ми працюємо над поверненням решти Херсонської області, а також інших областей, таких як Донецька та Луганська.
GlobalCapital: Ви зазначили, що міжнародну підтримку України посилили деякі швидкі перемоги, яких ви досягли. Тобто для того, щоб міжнародне співтовариство залишалося відданим підтримці Україні, вам потрібно продовжувати активно відвойовувати території?
Сергій Марченко: Звичайно, ми повинні продовжувати демонструвати прогрес на полі бою. Але це не повинно бути будь-якою ціною, адже ціна повернення наших земель – це життя наших воїнів і людей.
GlobalCapital: Коли настане час для початку мирних переговорів? Тільки після виводу росією всіх військ з території України?
Сергій Марченко: Коли росія залише всі наші території у міжнародно визнаних межах 1991 року. Тільки тоді можна домовлятися з росією.
Але переговори стосуватимуться не лише миру чи спірних територій. Обговорюватиметься вартість реконструкції та відшкодування збитків.
GlobalCapital: Все частіше міжнародне співтовариство говорить про план Маршалла XXI століття з відновлення України. Ви також використовуєте цей термін?
Сергій Марченко: Так, але ми говоримо про план Маршалла для Західної Німеччини, тому що, було кілька не дуже вдалих прикладів планів Маршалла. Тож, так, план Маршалла Західної Німеччини є найкращим прикладом для України.
GlobalCapital: Як має виглядати план Маршалла для України?
Сергій Марченко: Для нас важливо залучити приватні інвестиції. Відновлення не має складатися лише з пільгового фінансування чи міжнародної фінансової підтримки.
Вартість реконструкції становитиме сотні мільярдів доларів. Ми зацікавлені у створенні належного середовища для залучення приватних інвестицій і структурування їх найкращим чином.
GlobalCapital: Одним з рішень могло б бути створення спеціалізованого наднаціонального банку, скажімо, Український банк реконструкції та розвитку, схожий на ЄБРР чи Світовий банк, який належить міжнародній спільноті. Він міг би дешево позичати кошти та залучати інвестиції приватного сектору. Це розумний підхід?
Сергій Марченко: Я так не думаю, це може бути частиною рішення. Але знову ж таки, для нас важливо створити необхідні умови в Україні для залучення мільярдів доларів інвестицій приватного сектора. Це не про одне просте рішення, а про створення належного середовища в Україні, щоб бізнес хотів інвестувати.
GlobalCapital: Інвестори приватного сектору хочуть бачити дохідність від ризику, а ризиком потрібно керувати. Як це збалансувати?
Сергій Марченко: Безпека є надзвичайно важливою передумовою зовнішніх інвестицій. Зокрема, ми повинні мати дуже потужну систему ППО, щоб ми могли захистити себе.
Першим і найважливішим рішенням може бути вступ до ЄС. Бути частиною ЄС означає мати необхідні зобов’язання щодо безпеки та оборони. Звісно, потрібні законодавчі зміни, і нам може знадобитися певний час, щоб реалізувати такі структурні реформи.
GlobalCapital: Вступ до ЄС має вирішальне значення, але Канцлер Німеччини Олаф Шольц нещодавно сказав, що реконструкція буде величезним завданням, з яким Україна і ЄС не зможуть впоратися поодинці.
Юрій Буца: На мій погляд, мова не йде про те, щоб створити одну структуру, яка дивовижним чином здатна відбудувати країну і збере всі знання та можливості світу в одному місці.
Це більше стосується децентралізованого підходу. Наприклад, підприємства знають набагато краще, чого вони хочуть і потребують, ніж будь-який уряд чи багатостороння установа. Вільні ринки ЄС дають бізнесу набагато більше можливостей, ніж державне фінансування, тому нам просто потрібно створити для них належне середовище.
У цьому контексті доступ до ринку ЄС має вирішальне значення, особливо з огляду на поточне середовище, коли підприємства хочуть будувати ланцюжки поставок в інших країнах, які мають подібні цінності.
Так само з відновленням фізичної інфраструктури. Ніхто на урядовому рівні в країні не знає краще за мера міста, що там пошкоджено і які є найнагальніші потреби, наприклад, відбудова школи чи закупівля машин швидкої допомоги. Важливо залишити процес прийняття рішень там, де це насправді найефективніше.
GlobalCapital: Як ви ставитеся до реконструкції країни вже зараз, коли росія може знову знищити те, що вже відбудовано?
Сергій Марченко: Вони не можуть все знищити, тому що в них немає таких ресурсів. А у нас немає іншого виходу, як ремонтувати те, що вони зруйнували.
Наш Президент сказав, що нам доведеться жити без російського газу, без електрики, без водопостачання, але без жодних відносин із росією. Немає сумніву, що буде важко, і росія знайде способи змусити нас страждати, наприклад, ударами по нашій енергетичній інфраструктурі. Але ми вистоїмо.
GlobalCapital: Ви ввели мораторій на виплати за облігаціями. Як це було сприйнято?
Юрій Буца: Це не мораторій, ми отримали згоду наших інвесторів на відстрочення погашення за боргом на два роки.
GlobalCapital: Чи стосується цей мораторій MDBs (Multilateral Development Bank)?
Юрій Буца: Він не включає MDBs через їхній статус привілейованих кредиторів, але включає всі офіційні двосторонні борги та єврооблігації.
GlobalCapital: Чи плануєте ви робити реструктурузицію боргу?
Юрій Буца: Дивіться, питання в тому, що ви хочете бачити в майбутньому, так? Ми були самодостатньою країною. Ми отримували фінансування з міжнародних ринків і мали прозорі та надійні відносини з інвесторами. І ми хочемо, і ми маємо покладатися на ринкове фінансування в майбутньому.
Тож будь-які ворожі чи недружні до ринку кроки щодо нашого боргу фактично суперечать цій логіці. Ми розглядаємо приватний сектор як ключове джерело підтримки не лише в фінансуванні дефіциту державного бюджету, а й нашого приватного сектору та його позичальників.
Ми не розглядатимемо рішення, які суперечать нашому бажанню знову вийти на ринки, як тільки це стане можливим.
GlobalCapital: Ви вважаєте, що реструктуризація боргу на якомусь етапі неминуча?
Юрій Буца: Ми не знаємо цього. Щоб відповісти на це запитання, потрібно мати принаймні певний макроекономічний прогноз на тривалий період часу. Зовсім нещодавно ми розширили наші горизонти планування з трьох місяців до року, що само по собі включає багато припущень.
Як ми можемо достовірно сказати: «Це наша макроекономічна рамка на п’ять років», якщо ніхто не може змоделювати розвиток макроекономічної ситуації на п’ять років для України?
Нам знадобилося два роки, щоб повернутися на міжнародні ринки після першої активної фази війни з росією в 2014 році. Отже, якщо враховувати позитивний сценарій і ми відновимо доступ до міжнародного ринку капіталу протягом того ж терміну, у нас є досвід як проводити активні операції з управління державним боргом у ринковий спосіб.
GlobalCapital: Чи задоволені ви фінансовою підтримкою, яку ви отримали від міжнародної спільноти?
Юрій Буца: Так, але ми не можемо бути на 100% задоволені тим, що виплати здійснювалися недостатньо швидко та недостатньо передбачувано.
Але наші партнери, включно з найбільшими за обсягом донорами, такими як США та ЄС, змінили підхід таким чином, що це дасть змогу отримувати кошти прогнозовано. ЄС затвердив пакет фінансової підтримки на 18 мільярдів євро на наступний рік, а США запропонували продовжити бюджетну підтримку протягом перших трьох кварталів наступного року.
Сергій Марченко: Через непередбачуваність фінансування на цей рік, ми були змушені використовувати монетарне фінансування як інструмент покриття дефіциту бюджету. Цього року ми випустили державні облігації, викуплені Національним банком України, обсягом 11 мільярдів доларів США в еквіваленті.
Це означає, що є ризик інфляційної спіралі, яка може завдати шкоди нашій економіці. Тому так важливо мати передбачуване фінансування.
Набагато ефективніше виділяти 3 мільярди доларів США на місяць на підтримку України, ніж шукати шляхи вирішення багатьох економічних проблем у майбутньому.
GlobalCapital: Ви скоротили місячний дефіцит бюджету з 5 мільярдів доларів США до 3 мільярдів доларів США. Як вам це вдалося?
Сергій Марченко: Ми скоротили витрати за рахунок скорочення непріоритетних видатків. Спочатку дефіцит бюджету становив майже 7 мільярдів доларів США.
Податкові надходження збільшилися. На початку війни митниця збирала лише близько 30% довоєнних податків, а тепер збирає до 80% довоєнної суми податків.
Проте ми також боремося з інфляцією. Цього року інфляція може становити близько 30% - зараз вона становить 26,6%, а наступного року вона може становити 28%. А рівень бідності може зрости з 5% до 25%.
GlobalCapital: Яка частина бюджету України йде на оборону?
Сергій Марченко: До 50%. Цього року це може становити 30% від ВВП. Наступного року це може становити 18% від ВВП.
GlobalCapital: Ви продовжуватимете скорочувати соціальні витрати?
Сергій Марченко: Так.
GlobalCapital: Уряд Канади випустив “Облігації суверенітету України” у розмірі 500 млн канадських доларів, щоб підтримати України. Чи плануєте ви продовжити використовувати цей інструмент у наступному році?
Юрій Буца: Механіка цікава, це забезпечує нас необхідним фінансуванням, а також допомагає отримувати підтримку від громадян, роздрібних інвесторів.
Випуск військових облігацій на внутрішньому ринку України продемонстрував, що вони користувалися значним інтересом серед іноземців.
На жаль, в світі існує дуже мало можливостей транскордонного доступу до внутрішніх ринків для роздрібних інвесторів. Тож Міністерство фінансів Канади надало доступ до ринку облігацій своїм громадянам, які хочуть підтримати Україну.
Але виникає питання, де ми ще можемо це реалізувати? І все одно це позика, ми не хочемо, щоб вона замінила гранти, які ми отримуємо від інших країн. Але ми подивимося на попит канадських облігацій і побачимо, чи зможемо ми відтворити їх деінде, чи буде попит в інших країнах.
GlobalCapital: Ви твердо переконані, що росія має заплатити за цю війну та всю шкоду, яку вона завдала Україні. Але який механізм ви можете використати, щоб гарантувати, що вони виплатять збитки, які, за деякими оцінками, можуть становити 1 трильйон доларів США?
Сергій Марченко: Ми хочемо, щоб росія заплатила за збитки. Одним із джерел, звичайно, є сума приблизно 400 мільярдів доларів США заморожених російських активів, конфіскованих по всьому світу.
Однак я розумію, що це займе багато часу, навіть якщо ми матимемо повну підтримку з боку наших міжнародних партнерів. Я вірю, що ми зможемо отримати ці гроші, але незрозуміло скільки потрібно часу, щоб це зробити.
Юрій Буца: У середині листопада Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, яка закликає росію виплатити репарації Україні, що було дуже корисно. Ми прагнемо продовжувати працювати над юридичною механікою, оскільки вважаємо, що ті, хто завдав збитків, повинні за це заплатити.
Очевидно, якщо росія добровільно погодиться повернути гроші, то це набагато простіше, ніж змусити їх. Але якщо ні, ми будемо йти законним шляхом, щоб змусити їх.
GlobalCapital: У вас є велика команда людей, яка відповідає за підрахунок збитків. Це так?
Юрій Буца: Перший такий звіт опублікував Світовий банк у співпраці з командою в Україні, включно з Київською школою економіки, деякими неурядовими організаціями тощо, які використовували супутникові зображення кожної будівлі та кількісно оцінили збитки залежно від рівня руйнування будівель і підприємств.
Вони зазначили, що вартість лише фізичної шкоди дорівнює 105 мільярдів доларів США. Загальна вартість збитків сягає майже 350 мільярдів доларів США.
Нещодавно наша армія звільнила Херсон, там немає світла – росіяни підірвали все, включно з телевежею. Тож, на жаль, вартість буде зростати.
Ми продовжуємо робити дуже точний розрахунок того, щоб у нас був рахунок, який ми можемо пред’явити росії для повної компенсації завданої ними шкоди.
Такі розрахунки також можуть допомогти нам визначити пріоритети того, що потрібно терміново відновити. Ми знаємо, що в майбутньому не буде одного дня, коли у нас будуть необхідні кошти, щоб ми могли почати відбудовувати всю Україну. Перед нами постане питання пріоритетів.
Ми звільнили схід Харківської області і, звичайно, люди хочуть повернутися додому, але вони не можуть повернутися, якщо у них немає доріг, електрики, водопостачання чи медичних послуг.
За кошти з бюджету ми вже зараз виконуємо базові ремонтні роботи, наприклад, замінюємо підірваний міст, щоб вони могли повернутися до своїх домівок. Це відбувається саме зараз, тому що важливо, щоб ці території були придатними для життя. Тож, нам потрібно постійно працювати над оцінкою збитків і визначати пріоритетні напрями для спрямування бюджетних коштів.