Колонка заступника Міністра фінансів Сергія Марченка для видання "Економічна правда": "Розширення горизонту бюджетування: чому це важливо?" - 3.04.2018

Коли мова йде про планування бюджету держави, треба бути далекоглядними.

Бюджетна короткозорість, яка існувала в Україні довгі роки, не дозволяла проводити системні глибокі реформи.

Ми планували витрати тільки на один рік без будь-якої закладеної стратегії розвитку на наступні роки. Як то казали: заплануємо на рік, а там подивимося.

Так і виходили в нас "недореформи" чи якісь довгострокові стратегії без будь-якого фінансового обґрунтування та забезпечення.

Минулого року ми відійшли від такої практики бюджетного планування і перейшли на середньострокове планування бюджету.

Це був пілотний проект, в рамках якого ми розробляли Бюджетну декларацію на 2018-2020 роки, і на її основі сформували держбюджет-2018.

Навіщо це потрібно

По-перше, така система дозволяє чітко сформулювати основні пріоритети бюджетної політики.

Це, свого роду, кістяк держбюджету, на основі якого розроблятимуться його основні положення.

Розуміння основних цілей – перший крок на шляху до налагодження ефективного бюджетного процесу.

Він допомагає в процесі формування адекватно оцінити відповідність поточної політики її стратегічним засадам.

По-друге, ми вводимо загальні стелі видатків та стелі для головних розпорядників коштів (міністерств та державних установ), тобто встановлюємо максимум, більше якого міністерство чи інша державна установа не можуть витратити на рік.

Це важливо для посилення бюджетної дисципліни, таргетування дефіциту, а також для розуміння цілей політики та можливостей їх досягнення. Тобто посилюється зв'язок між пріоритетами держави та ресурсними можливостями бюджету.

По-третє, ми змінили фокус бюджетного планування: від утримання бюджетних установ та пустих приміщень - до фінансування послуг.

Таким чином ми вже фінансуємо деякі послуги в системі охорони здоров’я та освіти. Якісні державні послуги стануть основним критерієм оцінки ефективності бюджетних програм.

По-четверте, ми значно посилюємо бюджетну дисципліну і встановлюємо чіткі правила роботи, яких будуть дотримуватись всі учасники бюджетного процесу.

Це дасть можливість українцям контролювати діяльність розпорядників бюджетних коштів і мати реальне розуміння того, на що були і будуть витрачатися гроші.

Не потрібно винаходити колесо

Хочу підкреслити, що явище середньострокового бюджетного планування вже давно не є новим поняттям у міжнародній практиці. Німеччина та Великобританія перейшли до середньострокового планування бюджету ще в 1960-ті роки.

В Італії вирішили стати більш передбачуваними в 1980-х.

Нідерланди, Швеція та Фінляндія запровадили середньострокове бюджетне планування в 1990-х, а Австрія, Естонія, Франція, Польща та Словакія - в 2000-х.

Потім в ЄС централізовано вирішили, що з 2013 року планувати бюджет потрібно не на один рік, а хоча б на три, щоб забезпечити ефективне використання коштів платників податків та забезпечити бюджетну дисципліну.

В Україні ми два роки поспіль перевіряли, чи готові всі учасники бюджетного процесу до нововведень середньострокового бюджетного планування. І зараз можна з впевненістю сказати – так.

Країна готова переходити на нові бюджетні правила. Тому зараз наша мета – запровадити на постійній основі і на усіх рівнях бюджетної системи механізм середньострокового бюджетного планування.

Для цього ми розробили відповідні зміни до Бюджетного кодексу (законопроекти №8175, 8044), і ми дуже сподіваємось на підтримку Парламенту в цьому питанні.

Коротко про зміни до Бюджетного кодексу

Цими законопроектами (№8175, 8044) ми створюємо правове підґрунтя для запровадження середньострокового бюджетного планування на усіх рівнях бюджетної системи.

Якщо конкретніше, то на державному рівні - вводиться середньострокова Бюджетна декларація, оновлюється бюджетний календар, розширюються бюджетні правила тощо.

На рівні місцевих бюджетів - запроваджуються трирічні місцеві фінансові плани, показники яких будуть розроблятися з урахуванням інформації із Бюджетної декларації.

Ми також пропонуємо встановити нові строки підготовки Бюджетної декларації. Зокрема, термін схвалення Бюджетної декларації Кабміном визначено не пізніше 1 червня. І вже до 5 червня Уряд має подати документ до Верховної Ради.

Підтримка Парламентом таких важливих комплексних змін до Бюджетного кодексу - надзвичайно важливий крок бюджетної реформи, що підвищує прозорість і ефективність використання бюджетних коштів та робить бюджетну політику більш передбачуваною. Що є особливо важливим у передвиборчий рік.

Насамкінець зазначу, що від запровадження середньострокового бюджетного планування значною мірою залежить успішність реформ у країні.

Для нас важливо, щоб ці реформи були не тільки на папері, а давали результат. А для цього, окрім іншого, потрібне стале та передбачуване фінансування.

Гроші знаходяться тільки тоді, коли розвивається економіка. А бюджет ми плануємо тільки згідно з прогнозом економічного зростання та наявним ресурсом.

Таким чином, реалістичне планування бюджету на декілька років вперед необхідно і для того, щоб не дискредитувати слово "реформа", задекларувавши початок якоїсь реформи і ніколи не закінчивши її.

Оригінал інтерв'ю Економічна правда (3.04.2018) читайте тут.