Питання, порушені місцевими органами влади під час проведення виїзних нарад та круглих столів в областях України
Проблемні питання Чернігівської області
№ | Суть питання | Відповідь | |
---|---|---|---|
1 | Скасування субвенції з держбюджету на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності позбавили обласний бюджет цільових джерел, за рахунок яких здійснювались такі роботи, та можливості погашення кредиторської заборгованості підрядним організаціям. | Дохідна частина місцевих бюджетів відповідно до змін, внесених до статей 64 та 69 Кодексу, доповнена акцизним податком з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Відповідно до пункту 16 частини першої статті 64 та пункту 203 частини першої статті 69 Кодексу акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зараховується до доходів загального фонду бюджетів об'єднаних територіальних громад, міських бюджетів, бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів. |
|
2 | Недостатність обсягу екологічного податку (16,6 млн. грн) для функціонування установ ветеринарної медицини області (потреба – 37,7 млн. гривень). |
У зв'язку із змінами до бюджетного законодавства, внесеними Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», екологічний податок з 01.01.2015 підлягає зарахуванню до загального фонду державного і місцевих бюджетів. Враховуючи, що доходи загального фонду не мають цільового спрямування, коло напрямків використання екологічного податку значно розширено. Відповідно до частини першої статті 70 Бюджетного кодексу України видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно зі статтями 88 - 91 цього Кодексу. Пунктом 7 статті 90 Бюджетного кодексу України та статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» визначено, що видатки на заходи з проведення лабораторно-діагностичних, лікувально-профілактичних робіт, утримання ветеринарних лікарень та ветеринарних лабораторій в областях та місті Києві плануються на 2015 рік у обласних бюджетах та бюджеті міста Києва. Утримання бюджетних установ ветмедицини повинно здійснюватися за рахунок додаткових коштів загального фонду обласних бюджетів і бюджету міста Києва та власних надходжень вказаних установ. При цьому, необхідно врахувати, що діяльність ветлікарень та ветлабораторій в основному пов'язана з наданням послуг власникам худоби та птиці і місцеві органи влади мають право самостійно оптимізувати чисельність і кількість вказаних установ, враховуючи зміни у динаміці чисельності худоби і птиці в регіоні, передбачивши їх утримання в першу чергу за рахунок надходжень від надання платних послуг та посилення контролю за їх надходженням до бюджету. |
|
3 | Зважаючи на важливість для місцевих бюджетів своєчасних надходжень податку на доходи фізичних осіб, який займає домінуючу позицію в їх ресурсному забезпеченні та враховуючи те, що на даний час специфіка оподаткування податком на доходи фізичних осіб не передбачає подання податкових декларацій чи розрахунків з даного платежу, вважаємо за необхідне, внести зміни до Податкового кодексу України в частині запровадження механізму декларування податку на доходи фізичних осіб, що дало б можливість проводити нарахування податковими органами по особових рахунках платника і в разі несплати вживати заходи відповідно до Податкового кодексу України,забезпечити виявлення необґрунтованої мінімізації оподаткування та тіньових доходів. | Зміни до розділу ІV Податкового кодексу в частині відміни механізму щомісячного декларування податковими агентами податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, внесені Законом України від 07.04.2011 р. № 3221-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України» з метою уникнення можливої соціального напруження, додаткового навантаження на платників податків, а також витрат часу, пов’язаних із заповненням та поданням звітності. Так, запровадження підпунктом «д» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України нової форми звітності у вигляді податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб, яку зобов’язані були подавати податкові агенти щомісяця, призвело до збільшення податкової звітності платників податків та ускладнення її подання, оскільки термін подання нової декларації збігався з терміном подання податкової декларації з податку на додану вартість. Отже, запровадження податкової декларації, замість податкового розрахунку з податку на доходи фізичних осіб, є недоцільним, оскільки призведе до ускладнення адміністрування цього податку контролюючими органами. |
Круглий стіл з питань бюджетної та податкової децентралізації у Закарпатській області
№ | Суть питання | Відповідь |
---|---|---|
1 | Відповідно до пункту 2 статті 64 Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі. Чому податковий агент – юридична особа, а саме територіальне відділення Пенсійного фонду, відрахування податку на доходи фізичних осіб з пенсій, які перевищують три розміри мінімальної зарплати, має перераховувати за місцезнаходженням юридичної особи (у даному випадку до бюджету міста обласного значення), а не замісцезнаходженням (проживанням) отримувача (в подальшому платник податку - фізична особа) пенсії, з якої проводяться відповідні відрахування? |
Частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується), зокрема податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі. Чинний механізм зарахування податку за місцем знаходження податкового агента не створює додаткових адміністративних витрат, що можуть пов’язані з розширенням кількості обслуговуючого персоналу, пошуком реквізитів рахунків, на які необхідно перераховувати податок за кожного платника, вартість банківських послуг на перерахування податку до бюджетів різних рівнів. Також у разі будь-якої помилки, допущеної податковим агентом, податок не буде зарахований вчасно до відповідного бюджету, що матиме наслідком застосування до податкового агента штрафних санкцій. Тому, механізм спрямування податку на доходи фізичних осіб не повинен створювати додаткових адміністративних витрат ні для роботодавця, ні для контролюючих органів. |
2 | Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року №88 „Про внесення змін до пункту 1 постанови КМУ від 23 березня 2011 року №373” надбавку за престижність праці педагогічним працівникам встановлено у граничному розмірі до 20 відсотків до посадового окладу, у межах фонду оплати праці. Раніше розмір був фіксований – 20 відсотків. Чи є обов’язковою складовою заробітної плати вищевказана надбавка при плануванні фонду оплати праці у разі обмеженого фінансового ресурсу? Як її планувати у такому разі, і чи планувати взагалі? | Зазначеною постановою передбачено встановлення надбавки у розмірі до 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I - II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування. Тобто, у межах фонду оплати праці керівник установи освіти може виплачувати надбавку у максимальному 20% розмірі. Крім того, зазначене створює умови для гнучкого стимулювання працівників, оскільки керівнику надано право встановлювати конкретний розмір надбавок відповідно до особистого внеску працівників у загальні результати роботи у межах фонду оплати праці. Розмір доплат встановлюється керівником навчального закладу (установи) у межах фонду оплати праці. Необхідно також зазначити, що практично усі надбавки чи доплати згідно з чинними нормативно-правовими актами встановлюються у граничному розмірі. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» встановлені надбавки: - працівникам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки) за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання), за складність, напруженість у роботі; доплати: - працівникам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки) за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, за суміщення професій (посад), за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт; - працівникам у розмірі до 40 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за роботу у нічний час, якщо вищий розмір не визначено законодавством, за кожну годину роботи з 10 години вечора до 6 години ранку встановлюються у граничному розмірі. У граничному розмірі також встановлюються надбавки за вчене звання професора – до 33 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати), доцента, старшого наукового співробітника – до 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати), за науковий ступінь доктора наук – до 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати), кандидата наук – до 15 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати). Пунктом 4 цієї постанови надано право керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій у межах фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисах доходів і видатків установлювати працівникам цих установ, закладів та організацій конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них. Крім того, відповідно до доручення Прем’єр-міністра України А.Яценюка від 27.09.2014 № 29526/105/1-14 керівникам обласних, Київської міської державних адміністрацій доручено не допускати необґрунтованого зменшення стимулюючих виплат, надбавок і доплат, які встановлюються у граничному розмірі. |
3 | Пропонуємо 25 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення зараховувати до загального фонду відповідних місцевих бюджетів за місцем розташування таких об’єктів. | Верховною Радою України прийнято закони України від 28 грудня 2014 року №79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та від 15.01.2015 № 118-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо уточнення та приведення окремих положень у відповідність із нормами чинного законодавства». Зміни до бюджетного законодавства були розроблені на основі європейського досвіду та підготовлені з урахуванням дотримання принципу збалансованості, відповідно до якого закріплення за рівнями бюджетів певних видів доходів чи їх частини у тому числі й рентної плати за користування надрами, здійснено з урахуванням видаткових повноважень, які фінансуються з відповідних бюджетів. Розподіл рентної плати за користування надрами розроблено відповідно до нових видаткових повноважень державного та місцевих бюджетів. Ключовими напрямами змін бюджетного законодавства у частині зміцнення фінансового забезпечення місцевих бюджетів стало: - запровадження акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівлю; - розширення бази оподаткування податку на майно (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортний податок); - розширення бази оподаткування єдиного податку, зокрема віднесено фіксований с/г податок до складу єдиного податку та знято мораторій на щорічну індексацію бази оподаткування податку (нормативної грошової оцінки землі), який діяв з 1995 року. |
Проблемні питання Сумської області
№ | Суть питання | Відповідь |
---|---|---|
1 | Відповідно до статті 69 Бюджетного кодексу України плата за надання інших адміністративних послуг справляється за місцем надання послуг та належить до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів. Проте, по окремих районах, де центри з надання адміністративних послуг при районних державних адміністраціях розташовані на території міст обласного значення, зазначена плата зараховується за місцем знаходження центру, а саме до бюджету міста обласного значення, хоча суб’єктами звернень є мешканці району і об’єкти, що вимагають надання таких послуг (наприклад, земельні ділянки), знаходяться за місцем їх проживання у селах, селищах та містах районного значення. Пропозиції регіону: Внести зміни до відповідної статті Бюджетного кодексу України із чітким зазначенням, що плата за надання інших адміністративних послуг справляється саме до бюджетів тих адміністративно-територіальних одиниць, де проживають особи, що звертаються за їх наданням, або на території яких розміщуються об’єкти надання послуг. |
За своєю сутністю плата за надання інших адміністративних послуг є платою за дії (послуги) уповноважених законом на те органів за вчинення ними в інтересах фізичних та юридичних осіб дій та видачу документів, що мають юридичне значення. Тобто, фактично плата за надання інших адміністративних послуг виконує компенсаційну функцію і є інструментом відшкодування витрат державного або іншого органу, у зв’язку з його діяльністю. Тому, пропозиція щодо зарахування плати за надання інших адміністративних послуг до місцевих бюджетів не за місцем надання послуг, а за місцем реєстрації фізичних та юридичних осіб, не відповідає ідеології даного платежу. |
2 | Зарахування рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу, газового конденсату в розмірі 10-15 % до бюджетів місцевого самоврядування регіонів, на території яких здійснюється їх видобування. Пропозиції регіону: Внести зміни до ст. 69 Бюджетного кодексу в частині перерахування коштів до місцевого бюджету. |
Зміни до бюджетного законодавства були розроблені на основі європейського досвіду та підготовлені з урахуванням дотримання принципу збалансованості, відповідно до якого закріплення за рівнями бюджетів певних видів доходів чи їх частини у тому числі й рентної плати за користування надрами, здійснено з урахуванням видаткових повноважень, які фінансуються з відповідних бюджетів. Розподіл рентної плати за користування надрами розроблено відповідно до нових видаткових повноважень державного та місцевих бюджетів. |
3 | Для збільшення фінансового ресурсу бюджетів місцевого самоврядування запровадити зарахування до загального фонду 10 % податку на прибуток підприємств усіх форм власності (крім податку на прибуток підприємств комунальної власності). Пропозиції регіону: Внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу України. |
З 01.01.2015 року набрали чинності зміни до Бюджетного кодексу України, внесені Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VIІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» в частині розподілу надходжень податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств державної власності, та податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності) між державним та місцевими бюджетами. |
4 | Необхідним є законодавче врегулювання питання сплати податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за земельні частки (паї) за фактичним місцем ведення господарської діяльності, тобто місцем розташування земельної ділянки, а не за місцем реєстрації орендарів. Пропозиції регіону: Внести зміни до Бюджетного кодексу України, передбачивши зарахування податку на доходи фізичних осіб від надання в оренду земельних паїв за місцем розташування земельної ділянки. |
Згідно з підпунктом 168.4.1 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податок на доходи фізичних осіб, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України. Так, частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується): податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі; податковим агентом - фізичною особою, зараховується до відповідного бюджету за місцем реєстрації такої фізичної особи у органах доходів і зборів. Отже, реалізація запропонованого механізму щодо перерахування сільськогосподарськими товаровиробниками та їх відокремленими підрозділами сум податку, нарахованого на доходи фізичних осіб-власників земельних ділянок (часток, паїв) за місцезнаходженням таких ділянок (часток, паїв), потребує додаткового вивчення та розглядатиметься комплексно під час підготовки змін до відповідних законодавчих актів. |
5 | В помісячному розподілі освітньої та медичної субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам не враховується необхідність збільшення видатків в опалюваний період, що зумовлює виникнення кредиторської заборгованості за оплату комунальних послуг та енергоносіїв Пропозиції регіону: Здійснювати помісячний розподіл асигнувань освітньої та медичної субвенцій, враховуючи потребу в опалювальний період. |
Відповідно до Порядку та умови надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2015 № 11, головним розпорядником медичної субвенції є Міністерство охорони здоров’я. Таким чином порушені питання мають розглядатись, у першу чергу, Міністерством охорони здоров'я у встановленому порядку. Також зазначаємо, що відповідно вимог Інструкції про складання і виконання розпису Державного бюджету України, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2002 № 57 зміни до помісячного розпису мають відповідати таким вимогам: - бути збалансованими за місяцями, тобто не порушувати загального обсягу показників загального або спеціального фонду державного бюджету на місяць, якого стосуються такі зміни; - не змінювати загального обсягу показників загального або спеціального фонду державного бюджету на рік, за винятком внесення змін до закону про Державний бюджет України; - враховувати фактично виділені асигнування за попередній період (при внесенні змін до розпису асигнувань та розпису кредитування), фактичні надходження коштів за період з початку року (при внесенні змін до розпису доходів та розпису фінансування); - проводитися переважно за відсутності зареєстрованої в органах Держказначейства, на момент внесення змін до розпису асигнувань, кредиторської заборгованості за тим кодом економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету, за яким передбачається зменшення асигнувань; - відповідати вимогам закону про Державний бюджет України та інших нормативно-правових актів. Таким чином питання стосовно внесення змін до помісячного розподілу медичної субвенції може бути розглянуто за умови подання Міністерством охорони здоров’я як головним розпорядником медичної субвенції пропозицій щодо збалансування видатків по місяцях відповідно до вимог Інструкції про складання і виконання розпису Державного бюджету України. |
6 | Значне підвищення з 01.04.2015 вартості енергоносіїв для бюджетних установ (на 40% по теплу та 52,4% по природному газу) та значний ріст індексу інфляції призвели до виникнення незабезпеченості по видатках на оплату праці працівників бюджетних установ та проведення розрахунків за енергоносії та комунальні послуги по освітній та медичній субвенції Пропозиції регіону: Збільшити обсяги освітньої та медичної субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та внести в Порядки використання коштів субвенцій норму щодо збільшення видатків у разі прийняття рішень Урядом, що призводять до їх зростання. |
З метою забезпечення відновлення економіки України, стабілізації фінансової ситуації та урегулювання ряду питань, пов’язаних з боєздатністю держави, у поточному році обмежено фінансовий ресурс на охорону здоров’я. Відповідно до Порядку та умови надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2015 № 11, головним розпорядником медичної субвенції є Міністерство охорони здоров’я. Таким чином порушене питання має розглядатись, у першу чергу, Міністерством охорони здоров'я у встановленому порядку. Відповідно до пункту 4 Порядку та умов надання медичної субвенцій у складі медичної субвенцій передбачається резерв коштів, обсяг яких не може перевищувати 1 відсотка загального обсягу субвенцій, для здійснення видатків, що не могли бути враховані під час застосування формули, за якою визначається порядок розподілу субвенцій між місцевими бюджетами. Питання щодо обґрунтованого використання резерву коштів медичної субвенції має вирішуватись Міністерством охорони здоров'я. |
7 | Недостатність коштів освітньої та медичної субвенцій у районах з низькою щільністю населення, розгалуженістю мережі бюджетних закладів (відстань між населеними пунктами коливається від 3 до 10 км) (С-Будський, Ямпільський, Путивльський, Кролевецький райони). На державному рівні відсутнє будь-яке нормативне, законодавче, методичне забезпечення врегулювання питань приведення мережі бюджетних установ у відповідність до бюджетних призначень згідно з внесеними змінами до Бюджетного кодексу України. Пропозиції регіону: На державному рівні, через профільні міністерства, визначитись з політикою щодо утримання освітніх та медичних закладів у районах з низькою щільністю населення та розгалуженою мережею бюджетних установ, напрямків їх оптимізації, що надасть можливість прийняття збалансованих рішень органами місцевої влади та попередити прогнозовану соціальну напругу серед населення та працівників бюджетних установ. Доповнити формулу коригуючими коефіцієнтами для «депресивних» районів (показник розгалуженості місця проживання наявного населення на території відповідного району (максимальний радіус обслуговування). Прискорити розроблення нових нормативів та соціальних стандартів. Недостатність обсягу медичної субвенції на фінансування відділковихлікарень, переданих на фінансування з державного бюджету на місцеві бюджети. Пропозиції регіону: Врегулювати порушене питання шляхом запровадження цільового формульного розрахунку |
Відповідно до норм Бюджетного кодексу України обсяг медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам визначається на основі формульних розрахунків за єдиними підходами для усіх територій виходячи з фінансового нормативу бюджетної забезпеченості та коригуючихкоефіцієнтів у розрахунку на одну особу. Обсяг медичної субвенції для Сумської області на 2015 рік становить 1222,2 млн. гривень. Визначення остаточних обсягів видатків на охорону здоров’я та розподіл їх за напрямами використання здійснюється відповідними місцевими органами влади при формуванні та затвердженні місцевих бюджетів. Відповідно до Порядку та умови надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2015 № 11, головним розпорядником медичної субвенції є Міністерство охорони здоров’я. Таким чином питання фінансування відділкових лікарень, переданих на фінансування з державного бюджету на місцеві бюджети, має розглядатись, у першу чергу, Міністерством охорони здоров'я у встановленому порядку. Відповідно до пункту 4 Порядку та умов надання медичної субвенцій у складі медичної субвенцій передбачається резерв коштів, обсяг яких не може перевищувати 1 відсотка загального обсягу субвенцій, для здійснення видатків, що не могли бути враховані під час застосування формули, за якою визначається порядок розподілу субвенцій між місцевими бюджетами. Питання щодо обґрунтованого використання резерву коштів медичної субвенції має вирішуватись Міністерством охорони здоров'я. |
8 | Відсутність особливого порядку проведення індексації грошових доходів населення в межах фінансових ресурсів всіх рівнів, передбаченого пунктом 9 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» Пропозиції регіону: Розробити та затвердити особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення. |
Відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» індексація грошових доходів населення у поточному році має проводитися у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у особливому порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. З метою забезпечення виконання зазначеного Закону Прем’єр-міністр України дав доручення Мінсоцполітики разом з іншими заінтересованими міністерствами розробити вищевказаний порядок. Враховуючи наведене, питання проведення індексації грошових доходів населення у 2015 році буде врегульоване при затвердженні зазначеного особливого порядку. |
9 | Відповідно до пункту 2 частини першої статті 103-2 Бюджетного кодексу України освітня субвенція спрямовується на оплату поточних видатків шкільних відділень навчально-виховних комплексів «дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній начальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад», при цьому залишається не вирішеним питання щодо правильного розподілу видатків між шкільним та дошкільним відділеннями. Пропозиції регіону: Пропонується, розробити порядок розподілу видатків навчально-виховних комплексів «дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» між шкільним та дошкільним відділенням або внести зміни до Бюджетного кодексу України шляхом вилучення у пункті 2 частини першої статті 103-2 слів «шкільні відділення». |
Норми щодо фінансування навчально-виховних комплексів визначені Бюджетним кодексом України. Статтею 1032 Бюджетного кодексу України визначені типи загальноосвітніх навчальних закладів, які фінансуються за рахунок коштів освітньої субвенції. Відповідно до статті 89 Бюджетного кодексу України видатки на дошкільну освіту віднесені до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів. Пунктом 20 Прикінцевих положень до Бюджетного кодексу України встановлено, що у 2015 році з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення можуть здійснюватися видатки, визначені підпунктом "а" пункту 2 частини першої статті 89 цього Кодексу, а також підпунктом "б" пункту 2 частини першої статті 89 цього Кодексу в частині утримання навчально-виховних комплексів "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад", за умови, що загальноосвітній навчальний заклад - I ступеня. Якщо районна (міська) рада прийняла рішення про передачу коштів на здійснення таких видатків сільській, селищній, міській (міста районного значення) раді, у районному (міському) бюджеті затверджуються міжбюджетні трансферти з районного бюджету бюджетам місцевого самоврядування (з бюджету міста обласного значення бюджетам адміністративно підпорядкованих йому міст, сіл і селищ). При цьому обсяги зазначених міжбюджетних трансфертів визначаються за формулою, яка затверджується відповідною районною (міською) радою у додатку до рішення про місцевий бюджет, та не можуть бути меншими відповідних затверджених видатків бюджетів сіл, селищ, міст районного значення на 2014 рік. |
10 | Пунктом 20 «Прикінцевих положень» Бюджетного кодексу України визначено, що обсяги міжбюджетних трансфертів з районного бюджету бюджетам сільських, селищних рад визначаються за формулою, яка затверджується відповідною радою у рішенні про місцевий бюджет та не можуть бути меншими відповідних затверджених видатків бюджетів сіл, селищ на 2014 рік. Проте через недостатній фінансовий ресурс районного бюджету існує ризик невиконання умов фінансування дошкільних навчальних закладів, закладів культури, розташованих у сільській місцевості. Поряд з цим бюджети сіл, селищ, міст районного значення мають достатньо фінансового ресурсу (очікувані надходження, вільні залишки) на здійснення зазначених видатків. Пропозиції регіону: Пропонуємо внести зміни до абзацу 5 пункту 20 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, виклавши його в наступній редакції: «Такі видатки здійснюються за рахунок міжбюджетних трансфертів з районного (або міського) бюджету бюджетам місцевого самоврядування та/або з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення. Обсяг міжбюджетних трансфертів визначається за формулою, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики». |
Пропозиція не підтримується, оскільки змінами до Бюджетного кодексу України з метою створення реального підґрунтя для виконання місцевими органами влади своїх повноважень в частині надання якісних суспільних послуг та ефективного функціонування бюджетної сфери запроваджено нову модель фінансового забезпечення місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин. Запроваджена бюджетна самостійність та фінансова незалежність місцевих бюджетів передбачає підвищення ролі та відповідальності місцевих органів влади щодо забезпечення наповнення місцевих бюджетів та належне фінансування закладів бюджетної сфери. |
11 | Можливість фінансування видатків на підвезення учнів та харчування учнів початкової школи за рахунок освітньої субвенції. Пропозиції регіону: Пропонується, конкретизувати напрямки використання коштів освітньої субвенції |
Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про освіту», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про охорону дитинства» і встановлено, що органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів. Щодо харчування учнів 1-4 класів. Відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону дитинства» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують організацію безкоштовного харчування учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» Міністерству освіти і науки України за бюджетною програмою 2211190 «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» враховані видатки у обсязі 43719,4 млн. гривень. Безкоштовне харчування учнів 1-4 класів буде здійснюватись відповідно до чинного законодавства, яке діяло у 2014 році і діє у поточному році. Видатки на харчування учнів 1-4 класів враховані в освітній субвенції. |
12 | Не вирішено питання надання місцевим бюджетам стабілізаційної дотації в обсязі не менше 1 відсотка обсягу надходжень податків і зборів до місцевих бюджетів для покриття можливих фактичних диспропорцій при запровадженні нової моделі взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами Пропозиції регіону: Внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» в частині надання стабілізаційної дотації |
Основна мета надання стабілізаційної дотації – це покриття фактичних диспропорцій при запровадженні нової моделі взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами. З метою забезпечення оптимального розподілу цієї дотації між місцевими бюджетами необхідно врахувати вихідні параметри, які адекватно відображають реальний стан впровадження реформ, тобто – за підсумками першого півріччя поточного року. Згідно з дорученням Прем’єр-міністра України А.П. Яценюка від 17.01.2015 № 14/1/1-15 Міністерству фінансів України доручено внести на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку проект акта про затвердження Порядку та умов надання стабілізаційної дотації до 3 серпня 2015 року. Таким чином, розподіл стабілізаційної дотації буде здійснено після затвердження Порядку та умов її надання. |
Проблемні питання Львівської області
№ | Суть питання | Відповідь |
---|---|---|
1 | Чи буде при внесенні змін до державного бюджету збільшено обсяги базової дотації та освітньої і медичної субвенцій у зв’язку із зростанням тарифів на енергоносії та інфляції (для розрахунку заробітної плати). | Медична субвенція Відповідно до Порядку та умови надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2015 №11, головним розпорядником медичної субвенції є Міністерство охорони здоров’я. Таким чином порушене питання має розглядатись, у першу чергу, Міністерством охорони здоров'я у встановленому порядку. Відповідно до пункту 4 Порядку та умов надання медичної субвенцій у складі медичної субвенцій передбачається резерв коштів, обсяг яких не може перевищувати 1 відсотка загального обсягу субвенцій, для здійснення видатків, що не могли бути враховані під час застосування формули, за якою визначається порядок розподілу субвенцій між місцевими бюджетами. Питання щодо обґрунтованого використання резерву коштів медичної субвенції має вирішуватись Міністерством охорони здоров'я. Освітня субвенція Порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №6. Відповідно до пункту 8 Порядку та умов надання освітньої субвенції відповідні місцеві ради мають право додатково понад обсяги субвенції планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату поточних та капітальних видатків навчальних закладів, визначених у статті 1032 Бюджетного кодексу України, включаючи погашення бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік в органах казначейства. Крім того, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №6, державним адміністраціям доручено: - розробити та затвердити протягом місяця план заходів щодо наповнення місцевих бюджетів, вишукання додаткових джерел надходжень до бюджетів, у тому числі за рахунок детінізації економіки (не менш як 2 відсотки доходів загального фонду), дотримання жорсткого режиму економії бюджетних коштів (не менш як 1 відсоток видатків на бюджетну сферу) та посилення фінансово-бюджетної дисципліни; - забезпечити відповідність повноважень щодо здійснення витрат бюджету обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період; - забезпечити дотримання вимоги частини четвертої статті 77 Бюджетного кодексу України щодо врахування під час затвердження відповідного бюджету у першочерговому порядку потреби в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати, а також на проведення розрахунків за енергоносії та комунальні послуги, які споживаються бюджетними установами; - забезпечити під час виконання бюджету проведення своєчасної та у повному обсязі оплати праці працівників бюджетних установ і розрахунків за енергоносії та комунальні послуги, які споживаються бюджетними установами, не допускаючи будь-якої заборгованості з таких виплат; - забезпечити укладення договорів за кожним видом енергоносіїв, що споживаються, у межах установлених відповідним головним розпорядником бюджетних коштів обґрунтованих лімітів споживання з урахуванням необхідності економії коштів; - здійснити у разі виникнення заборгованості із заробітної плати, стипендій, інших соціальних виплат і оплати енергоносіїв та комунальних послуг комплекс заходів щодо погашення заборгованості із зазначених виплат, забезпечивши використання не менш як 90 відсотків наявних коштів, насамперед загального фонду місцевих бюджетів; - упорядкувати структуру штатної чисельності працівників у межах затверджених асигнувань на оплату праці, не допускати збільшення такої чисельності, крім випадків, пов'язаних з утворенням (реорганізацією) навчальних закладів, фінансування яких здійснюється за рахунок освітньої субвенції, з відкриттям (розширенням) установ та збільшенням кількості одержувачів відповідних послуг для задоволення суспільних потреб. Крім того, обласним державним адміністраціям необхідно проаналізувати стан забезпеченості усіх місцевих бюджетів області видатками на обов’язкові виплати (оплату праці, стипендії, оплату комунальних послуг та енергоносіїв тощо) і надати Міністерству освіти і науки України як головному розпоряднику коштів пропозиції щодо перерозподілу обсягів освітньої субвенції між місцевими бюджетами області, не збільшуючи при цьому загального їх обсягу. |
2 | Чи будуть вноситися зміни до Закону України «Про державне мито» в частині збільшення вартості послуг за вчинення нотаріальних дій, що здійснюються органами місцевого самоврядування. | Наразі Мінфіном не ведеться робота по розробці законопроекту в частині збільшення ставок державного мита. При цьому, Програмою діяльності Уряду не визначено завдань стосовно підготовки законопроекту про внесення змін до Декрету КМУ «Про державне мито» щодо перегляду ставок. Водночас Мінфін готовий прийняти участь в опрацюванні законопроектів з порушеного питання, які можуть бути надіслані від інших суб’єктів законодавчої ініціативи. |
3 | Як вирішити питання із енергопостачальними організаціями (обленерго, облгази, РСМ тощо), які не оформлюють договори оренди землі та не сплачують земельного податку. | Відповідно до Податкового кодексу платниками плати за землю є власники земельних ділянок та землекористувачі, а також орендарі земель державної та комунальної власності. Відповідно до статей 125 і 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають лише з моменту реєстрації цих прав. Підставою для нарахування земельного податку відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України є дані державного земельного кадастру. Отже, платником земельного податку можуть бути лише власники земельної ділянки, право власності яких засвідчено в законодавчому порядку. Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. За відсутності державної реєстрації земельна ділянка не може вважатися такою, що знаходиться у власності або є орендованою для особи, яка фактично використовує таку земельну ділянку. |
4 | Пропонується змінити процедуру зарахування надходжень 5% акцизного податку на нафтопродукти до районного (обласного) бюджету з послідуючим розподілом між бюджетами, що входять до складу такого району (області). | Згідно з пунктом 1 статті 2 розділу ІІ Закону України від 02.03.2015 №212 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» на основі моніторингу виконання місцевих бюджетів за підсумками першого півріччя 2015 року мають бути внесені обґрунтовані та збалансовані пропозиції щодо можливого перерозподілу між місцевими бюджетами акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного. |
5 | Чи будуть передбачатися у 2015 році кошти на погашення зареєстрованої кредиторської заборгованості за виконані роботи, що фінансувалися у 2014 році за рахунок коштів субвенції на соціально-економічний розвиток (невикористані залишки коштів у кінці 2014 року були перераховані органами Казначейства до державного бюджету) та субвенції на ремонт доріг. | Згідно з інформацією Державної казначейської служби кредиторська заборгованість, що виникла під час здійснення видатків місцевими бюджетами за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, обліковується за відповідними місцевими бюджетами. Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій не передбачено. Отже для погашення вказаної кредиторської заборгованості повинні залучатися кошти з відповідни |
6 | Чому змінами до бюджетного законодавства передбачено тільки стимулювання до об’єднання громадян, а стимулювання співробітництва відсутнє. | Державне стимулювання співробітництва територіальних громад передбачене Законом України «Про співробітництво територіальних громад», у якому визначено шляхи, умови стимулювання та джерела фінансування заходів співробітництва. Змінами внесеними до Бюджетного кодексу України передбачено спрямування коштів державного фонду регіонального розвитку на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку,у тому числі проектів співробітництва та добровільного об’єднання територіальних громад. |
7 | Чому змінами до бюджетного законодавства не передбачають для сільських (селищних) рад фінансової підтримки із державного бюджету на фінансування делегованих повноважень визначених статтями 27-38 Закону України «Про місцеве самоврядування». Для чого в умовах децентралізації фінансування комунальних закладів передавати із сільських (селищних) бюджетів до районного бюждету. |
На сьогодні в Україні існує близько 12 тис. територіальних громад, у більш як 40% громад чисельність жителів становить менш як 1 тис. осіб, у більшості з них не утворено виконавчі органи відповідних сільських рад, відсутні бюджетні установи, комунальні підприємства тощо. Бюджети таких громад мають високий рівеньдотаційності (70% і вище), а їх органи місцевого самоврядування не спроможні виконувати навіть самоврядні повноваження, не кажучи про повноваження, які передаються державою на виконання місцевим органам влади. Оскільки існуюча в Україні система місцевого самоврядування на сьогодні не задовольняє потреби суспільства Кабінетом Міністрів України схвалено Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні (розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. № 333-р.), яка передбачає створення законодавчої бази діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на новій територіальній основі з визначенням повноважень та їх ресурсного забезпечення. З урахуванням зазначеного, при внесенні змін до Бюджетного кодексу України передбачено, що до об’єднання органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення виконуватимуть лише самоврядні повноваження. Відповідно до таких бюджетів в повному обсязі зараховуються всі податки і збори, крім загальнодержавних, які справляються на їх території. Повноваження, які визначаються функціями держави, з бюджетів сіл, селищ та міст районного значення фінансуватися не будуть. Водночас передбачено, що в разі об’єднання територіальних громад згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, то такі бюджети матимуть прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом, їх доходи формуватимуться відповідно до ст. 64 та 691 Кодексу, а видатки – ст. 89 та 91 Кодексу (ст. 67 Бюджетного кодексу України). Тобто, вони матимуть всі повноваження міст обласного значення. Такі зміни спонукатимуть громади до об’єднання та створення самодостатніх громад, здатних надавати якісні послуги споживачам. |
8 | Відсутні кошти для планування видатків на виконання заходів, передбачених районними програмами, у першу чергу соціально-економічного розвитку, медичного спрямування (туберкулінодіагностика, імуносупресори). | Фінансування програм, затверджених місцевими радами, повинно здійснюватися за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів. |
9 | Просимо надати роз’яснення щодо застосування пункту 5 Порядку та умов надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.2015 № 11, оскільки абзац другий цього пункту щодо передачі субвенції між місцевими бюджетами суперечить абзацу першому, який передбачає перерозподіл медичної субвенції Кабінетом Міністрів України. |
Згідно з Порядком та умовами надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2015 № 11, головним розпорядником медичної субвенції є Міністерство охорони здоров’я. Таким чином, порушене питання має розглядатися перш за все Міністерством охорони здоров’я як головним розпорядником медичної субвенції. При надходженні від Міністерства охорони здоров’я відповідних пропозицій щодо внесення змін до зазначеного Порядку вони будуть опрацьовані Мінфіном у встановленому порядку. |
10 | Чи можуть передаватись кошти медичної субвенції з обласного бюджету бюджетам районів і міст обласного значення, зокрема на виконання обласних програм у галузі охорони здоров’я, які передбачають видатки на забезпечення медикаментами ветеранів війни, виробами медичного призначення та проведення безкоштовного зубопротезування пільгової категорії громадян. | Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 02.03.2015 № 212-VIII внесено зміни, зокрема, до статті 108 Бюджетного кодексу України. Так, відповідно до норм статті 108 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій та додаткових дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій та додаткових дотацій. Згідно з Порядком та умовами надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2015 №11, головним розпорядником медичної субвенції є Міністерство охорони здоров’я. Таким чином, питання передачі коштів медичної субвенції іншим бюджетам має розглядатися Міністерством охорони здоров’я як головним розпорядником медичної субвенції. |
11 | Просимо опрацювати питання фінансування відомчих закладів, які передані з державного бюджету місцевим бюджетам, та додаткового виділення коштів на їх утримання, оскільки при розрахунку медичної субвенції не враховано додатковий фінансовий ресурс для окремих адміністративно-територіальних одиниць (хоча Міністерство інфраструктури до проекту бюджет на 2015 рік подало бюджетний запит у сумі 764,4 млн. грн. з розподілом по медичних закладах за місцем розташування). У зв’язку з цим виникла проблема із фінансуванням вдділковоїклінічної лікарні станції Ужгород ДТГО «Львівська залізниця» (бюджет м. Ужгород), яка обслуговує 15 тис. жителів - жителіТурківськогорайону Львівської області. Яким чином зібрати ресурс для утримання цього закладу? |
Відповідно до Порядку та умови надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2015 №11, головним розпорядником медичної субвенції є Міністерство охорони здоров’я. Таким чином порушене питання має розглядатись, у першу чергу, Міністерством охорони здоров'я у встановленому порядку. Відповідно до пункту 4 Порядку та умов надання медичної субвенцій у складі медичної субвенцій передбачається резерв коштів, обсяг яких не може перевищувати 1 відсотка загального обсягу субвенцій, для здійснення видатків, що не могли бути враховані під час застосування формули, за якою визначається порядок розподілу субвенцій між місцевими бюджетами. Питання щодо обґрунтованого використання резерву коштів медичної субвенції має вирішуватись Міністерством охорони здоров'я. |
12 | Чи відноситься індексація заробітної плати працівників бюджетних установ до обов'язкових виплат? Внесеними змінами до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» установлено, що індексація грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік. Разом з тим, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено, що Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації на 2015 рік. Отже, якщо фінансового ресурсу на рік недостатньо, то індексація із січня 2015 року повинна виплачуватися чи ні? | Відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» індексація грошових доходів населення у поточному році має проводитися у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у особливому порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. З метою забезпечення виконання зазначеного Закону Прем’єр-міністр України дав доручення Мінсоцполітики разом з іншими заінтересованими міністерствами розробити вищевказаний порядок. Враховуючи наведене, питання проведення індексації грошових доходів населення у 2015 році буде врегульоване при затвердженні зазначеного особливого порядку. |
13 | Яким чином планувати видатки на капремонт місцевих доріг? | Згідно зі статтею 19 Закону України "Про автомобільні дороги" організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів належить до основних обов'язків органів місцевого самоврядування. Відповідно до статі 70 Кодексу видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 88–91 Кодексу. Зокрема, статтею 91 Кодексу передбачено, що видатки на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів. При цьому, дохідна частина місцевих бюджетів відповідно до змін, внесених до статей 64 та 69 Кодексу, доповнена акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Відповідно до пункту 16 частини першої статті 64 та пункту 203 частини першої статі 69 Кодексу акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зараховується до доходів загального фонду бюджетів об’єднаних територіальних громад, міських бюджетів, бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів. Таким чином, рішення щодо спрямування коштів місцевих бюджетів на розвиток доріг комунальної власності може прийматися місцевими радами при затвердженні місцевих бюджетів з урахуванням визначених у відповідному місцевому бюджеті пріоритетів розвитку. |
14 | Чи можна здійснювати ремонт під’їзних доріг за рахунок коштів місцевих бюджетів. | У разі, якщо під’їзна дорога є дорогою місцевого значення, її ремонт, відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу України, може здійснюватися з відповідних місцевих бюджетів. |
15 | З метою недопущення втрат доходів селищних та сільських бюджетів внести зміни до Бюджетного кодексу України, виклавши пункт 15 статті 64 у новій редакції: „15) державне мито, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування за місцем реєстрації фізичних та юридичних осіб, які сплачують його відповідно до закону"; та пункт 202 статті 69 у такій редакції: ,,202) державне мито, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування за місцем реєстрації фізичних та юридичних осіб, які сплачують його відповідно до закону". | Пропозиція не підтримується, оскільки за своєю сутністю державне мито є платою за дії (послуги) уповноважених законом на те органів за вчинення ними в інтересах фізичних та юридичних осіб дій та видачу документів, що мають юридичне значення. Тобто, фактично державне мито виконує компенсаційну функцію і є інструментом відшкодування витрат державного або іншого органу, у зв’язку з його діяльністю. Тому, пропозиція щодо зарахування державного мита до бюджетів місцевого самоврядування не за місцем розгляду та оформлення документів, а за місцем реєстрації фізичних та юридичних осіб, не відповідає ідеології даного платежу. |
Проблемні питання Волинської області
№ | Суть питання | Відповідь |
---|---|---|
1 | Помісячний розподіл освітньої, медичної субвенцій та субвенції на підготовку робітничих кадрів згідно розпису Державного бюджету України в повному обсязі не забезпечує потребу в коштах на утримання установ, в тому числі по захищених статтях. Яким є порядок внесення змін в помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету по відповідних субвенціях місцевим бюджетам? Які джерела покриття касових розривів за субвенціями? Який механізм реалізації постанов Кабінету Міністрів України щодо порядків використання субвенцій, якими передбачено у разі виникнення заборгованості із заробітної плати та інших соціальних виплат за субвенціями спрямування на погашення заборгованості не менш як 90 відсотків наявних коштів загального фонду місцевих бюджетів? Реєстрація фінансових зобов’язань по освітній та медичній субвенції проводиться до помісячних асигнувань чи взятих фактичних зобов’язань? Коли відповідні постанови будуть приведені до норм Бюджетного кодексу України у частині перерахування субвенцій двічі на місяць? Перерахування субвенції у березні проводилось щодекадно. |
Згідно із статтею 108 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій. Міністерство фінансів України листом від 01.04.2015 №31-07010-07-5/11519 звернулося до обласних державних адміністрацій з метою проаналізувати стан забезпеченості усіх місцевих бюджетів областей видатками на обов’язкові виплати (оплату праці, стипендії, оплату комунальних послуг та енергоносіїв тощо) і надати Міністерству освіти і науки України як головному розпоряднику коштів пропозиції щодо перерозподілу обсягів освітньої субвенції між місцевими бюджетами областей, не збільшуючи при цьому загальних їх обсягів. При надходженні збалансованих пропозицій від Міністерства освіти і науки України як головного розпорядника коштів вони будуть опрацьовані у встановленому порядку. Відповідно до норм Порядків та умов надання освітньої субвенції та субвенції на підготовку робітничих кадрів з державного бюджету місцевим бюджетам відповідні місцеві ради мають право додатково понад обсяги субвенції планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату поточних та капітальних видатків навчальних закладів, включаючи погашення бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства. МОН розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та погоджено МФУ із зауваженнями (лист від 20.04.2015 №31-07010-07-5/13400), відповідно до якого перерахування Казначейством субвенцій буде здійснюватися двічі на місяць 10 та 25 числа. Питання стосовно внесення змін до помісячного розподілу медичної субвенції може бути розглянуто за умови подання Міністерством охорони здоров’я як головним розпорядником медичної субвенції пропозицій щодо збалансування видатків по місяцях відповідно до вимог Інструкції про складання і виконання розпису Державного бюджету України. |
2 | Чи можливим є розділення медичної субвенції на два напрями – на утримання закладів первинної і вторинної медичної допомоги? | Відповідно до норм Бюджетного кодексу обсяг медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам визначається на основі формульних розрахунків за єдиними підходами для усіх територій виходячи з фінансового нормативу бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів у розрахунку на одну особу. Прерогатива щодо визначення співвідношення між первинним та вторинним рівнями надання медичної допомоги належить до відповідних місцевих органами влади і має здійснюватися ними під час формування та затвердження відповідних місцевих бюджетів. |
3 | Обсяг передбачених коштів освітньої та медичної субвенцій для бюджету міста Нововолинськ недостатній для здійснення на належному рівні поточних видатків. У поточному році за рахунок власних надходжень загального фонду, з бюджету міста додатково спрямовано кошти в сумі 3700,0 тис. гривень до поточних видатків освітньої субвенції та 1260,0 тис. гривень – до медичної. | Щодо освітньої субвенції. Відповідно до пункту 8 Порядку та умов надання освітньої субвенції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №6, відповідні місцеві ради мають право додатково понад обсяги субвенції планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату поточних та капітальних видатків навчальних закладів, визначених у статті 103-2 Бюджетного кодексу України, включаючи погашення бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік в органах казначейства. Крім того, місцеві органи влади мають здійснити комплекс заходів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №6, з метою дотримання вимог частини четвертої статті 77 Бюджетного кодексу України щодо врахування потреби у коштах на утримання загальноосвітніх навчальних закладів. Щодо медичної субвенції. Відповідно до пункту 4 Порядку та умов надання медичної субвенцій у складі медичної субвенцій передбачається резерв коштів, обсяг яких не може перевищувати 1 відсотка загального обсягу субвенцій, для здійснення видатків, що не могли бути враховані під час застосування формули, за якою визначається порядок розподілу субвенцій між місцевими бюджетами. Питання щодо обґрунтованого використання резерву коштів медичної субвенції має вирішуватись Міністерством охорони здоров'я. Також слід зазначити, що джерелами фінансування витрат, пов’язаних з функціонуванням закладів охорони здоров’я, можуть бути кошти, перерозподілені шляхом скорочення непершочергових та неефективних видатків, спрямування нерозподіленого обсягу вільного залишку коштів тощо. |
4 | Чому міжшкільні навчально-виробничі комбінати не утримуються за рахунок коштів освітньої субвенції, а видатки по пільговому зубопротезуванню громадян, утримання централізованих бухгалтерій охорони здоров’я – за рахунок медичної субвенції? | Статтею 103-2 Бюджетного кодексу України визначені типи загальноосвітніх навчальних закладів, які фінансуються за рахунок коштів освітньої субвенції. Фінансування інших типів навчальних закладів комунальної форми власності має здійснюватися за рахунок коштів місцевих бюджетів. Оскільки врахування у освітній субвенції коштів на фінансування міжшкільних навчально-виробничих комбінатів потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету у обсязі близько 0,4 млрд. грн., вказана пропозиція не підтримується. Щодо видатків по пільговому зубопротезуванню громадян Видатки по пільговому зубопротезуванню громадян мають здійснюватися у встановленому законодавством порядку за рахунок бюджетних асигнувань, передбачених по кошторису закладу охорони здоров’я за кодом економічної класифікації видатків 2730 "Інші виплати населенню". Щодо утримання централізованих бухгалтерій охорони здоров’я Відповідно до пункту 6 Інструкції по бухгалтерському обліку в установах та організаціях, що знаходяться на Державному бюджеті СРСР, затвердженої наказом Міністерства фінансів СРСР від 10.03.1987 № 61 (далі – Інструкція), яка продовжує діяти, при органах місцевого самоврядування, за рішенням виконкому відповідної ради, для ведення обліку виконання бюджету і кошторисів видатків установ, які утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, створюють такі структурні підрозділи як централізовані бухгалтерії. У разі, якщо централізовані бухгалтерії функціонують як структурні підрозділи бюджетної установи та здійснюють діяльність на підставі положення, затвердженого керівником установи, то відповідно до законодавства зазначені підрозділи не є платниками податків, не включаються до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Вони не мають права відкривати реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, так як їм безпосередньо не передбачаються бюджетні асигнування. Чинним законодавством України зазначені структурні підрозділи бюджетної установи не розглядаються як самостійні суб’єкти господарської діяльності. У зв’язку з цим, централізовані бухгалтерії як і інші структурні підрозділи таких органів, не можуть включатися до мережі як окремі розпорядники бюджетних коштів. Враховуючи вищезазначене, централізовані бухгалтерії, утворені при виконавчих органах місцевих рад, повинні утримуватися за рахунок коштів місцевих бюджетів, передбачених в кошторисах бюджетних установ, при яких вони функціонують. |
5 | Починаючи з 2015 року, змінами до Бюджетного Кодексу України виключено ст. 103-1, відповідно до якої місцевим бюджетам передбачалася субвенція на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності. Зазначені зміни позбавили місцеві бюджети джерел, за рахунок яких здійснювались роботи з ремонту та утримання вулиць і доріг комунальної власності. Змінами до бюджетного законодавства передбачено перерозподіл між місцевими бюджетами акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного. У зв’язку з цим, пропонується: - провести розмежування надходжень по коду 14040000„Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів окремо з реалізації алкогольних виробів; з реалізації тютюнових виробів; з реалізації паливно-мастильних матеріалів; - зараховувати податок до обласного та районних бюджетів з метою їх спрямування органам місцевого самоврядування для будівництва, ремонту та реконструкції місцевих доріг. |
У рейтингу Світового банку „Doing Business” у 2015 році Україна за показником легкості ведення бізнесу займає 96 місце серед 189 країн світу (у 2014 році – 112 місце). В той же час, враховуючи, що час на складання податкової звітності та сплату податків складає 350 годин на рік (або майже 44 восьмигодинних робочих днів), за показником „сплата податків” Україна займає 108 місце. Таким чином, суттєвим кроком подальшої лібералізації податкової системи та підвищення рейтингу має стати скорочення часу, витраченого на складання, подання звітності та сплату податків. За даними Державної фіскальної служби України суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі за січень 2015 року подано понад 75 тис. Декларацій акцизного податку (далі – Декларація) та понад 82 тис. додатків 6 до Декларації (у додатку 6 до Декларації декларуються надходження до бюджету за кодом 14040000„Акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів”). Запровадження нових кодів бюджетної класифікації для обліку акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розрізі товарних груп істотно збільшить витрати часу окремих суб’єктів господарювання (зокрема великих платників податків) на нарахування та сплату податків. Враховуючи зазначене пропозиція не підтримується. |
Проблемні питання Черкаської області
№ | Суть питання | Відповідь |
---|---|---|
1 | У зв’язку з наявністю заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого теплопостачання, з водопостачання та водовідведення, що надані населенню, передбачити в Державному бюджеті субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування | Враховано. Законом України від 02.03.2015 № 217-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» Мінрегіону передбачено бюджету програму«Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування» в сумі 2900 млн. грн. без розподілу між адміністративно-територіальними одиницями. Згідно з положеннями частини другої статті 97 Бюджетного кодексу України порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України. Таким чином, погашення заборгованості з різниці в тарифах буде здійснюватися відповідно до положень порядку та умов надання субвенції після їх затвердження Кабінетом Міністрів України. |
2 | Прискорити розроблення Кабінетом Міністрів України Порядку обслуговування коштів місцевих бюджетів у частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ в установах банків державного сектору, а також визначення ведення бухгалтерського обліку виконання місцевих бюджетів та складання звітності про виконання місцевих бюджетів щодо таких коштів з метою реалізації права місцевих громад щодо управління власними ресурсами та позбавлення від тотальних непроплат казначейською службою | Мінфіном на виконання вимог частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обслуговування коштів місцевих бюджетів в частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ у банках державного сектору та особливостей ведення бухгалтерського обліку виконання місцевих бюджетів та складання звітності про виконання місцевих бюджетів щодо таких коштів», який на даний час знаходиться на погодженні у зацікавлених центральних органах виконавчої влади (Національному банку, Казначействі, Мінекономрозвитку та Мін’юсті). Після погодження проекту постанови та отримання правової експертизи Мін’юсту його буде подано до Кабінету Міністрів України в установленому порядку. |
3 | Щодо удосконалення казначейського обслуговування пропонуються: |
Пропозиції не підтримуються |
а) п. 1 ст.43 викласти в наступній редакції «При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі веденняказначейських рахунків окремо для державного та місцевих бюджетів, відкритих у Національному банку України». | Реалізація цієї пропозиції нівелюватиме безпосередньо поняття єдиного казначейського рахунку (далі-ЄКР) та порушуватиме принципи бюджетної системи України, визначені Бюджетним кодексом України, зокрема, щодо єдності бюджетної системи. Так, наведеним у пункті 231 частини першої статті 2 Кодексу визначенням ЄКР - це рахунок відкритий Казначейству у НБУ для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів НБУ, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні. Разом з цим, частиною другою статті 78 Кодексу органам місцевої влади надано право, за умови прийняття відповідного рішення місцевою радою, здійснювати обслуговування коштів місцевих бюджетів в частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ у банках державного сектору в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. На виконання зазначеного Міністерство фінансів розробило проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обслуговування коштів місцевих бюджетів в частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ у банках державного сектору та особливостей ведення бухгалтерського обліку виконання місцевих бюджетів та складання звітності про виконання місцевих бюджетів щодо таких коштів», який післяпогодження у зацікавлених центральних органах виконавчої влади буде внесено на розгляд Уряду. Прийняття цього проекту нормативно-правового акта Урядом дозволить місцевим бюджетам ефективніше використовувати власні надходження бюджетних установ та кошти бюджету розвитку за рахунок зменшення документообігу та пришвидшення термінів проходження платежів через банківські установи. Крім цього, частиною шостою статті 78 Кодексу визначено, що органи казначейства протягом п’яти операційних днів з дати надання доручення на здійснення платежу здійснюють операції щодо виконання платіжних доручень розпорядників бюджетних коштів, оформлених відповідно до вимог законодавства, на підставі підтвердних документів відповідно до взятих бюджетних зобов’язань та наявних бюджетних асигнувань за видатками місцевих бюджетів (за умови виконання доходів зведеного бюджету України). |
|
б) п. 4 ст.43 викласти в наступній редакції «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, має право залучати на поворотній основі кошти єдиного казначейського рахунку для покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів.»; в) п. 5 ст.43 викласти в наступній редакції «Обсяги тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, пов'язаних із забезпеченням захищених видатків загального фонду, покриваються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах поточного бюджетного періоду на договірних умовах без нарахування відсотків за користування цими коштами з обов'язковим їх поверненням до кінця поточного бюджетного періоду. Порядок проведення таких операцій затверджується Кабінетом Міністрів України. |
Позбавлення Пенсійного фонду України можливості залучати кошти єдиного казначейського рахунку для покриття тимчасових касових розривів призведе до затримок у виплаті пенсій, що в умовах складної економічної ситуації позбавить найвразливіші верстви населення засобів для існування. Метою надання позик є забезпечення місцевих бюджетів фінансовим ресурсом, достатнім для своєчасного та у повному обсязі здійснення захищених видатків загального фонду у разі наявності тимчасових касових розривів. Для надання позик залучаються кошти, які консолідуються Казначейством на єдиному казначейському рахунку. При цьому, необхідно забезпечити підтримку ліквідності ЄКР на належному рівні для виконання зобов’язань розпорядників та одержувачів коштів як державного, так і місцевих бюджетів, та здійснення інших операцій, передбачених законодавством України. Водночас статтею 78 Кодексу передбачена можливість обслуговування бюджетних коштів у частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ в установах банків. Наслідком реалізації зазначеної норми є зменшення ресурсу єдиного казначейського рахунку. Таким чином, Міністерство фінансів України вважає, що норма, яка передбачена статтею 43 Кодексу, щодо покриття обсягів тимчасових касових розривів місцевих бюджетів є оптимальною. |
|
г) п. 6 ст.78 викласти в наступній редакції «Виконання місцевих бюджетів за видатками та кредитуванням здійснюється відповідно до статей 46 - 51 цього Кодексу. д) статтю 49 доповнити пунктом 3 в наступній редакції: «3. Доручення розпорядника бюджетних коштів на здійснення платежу органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, яке надійшло до такого органу протягом операційного часу, виконується не пізніше наступного операційного дня.». |
Відповідно до ст. 46 Кодексу здійсненню платежів передує, зокрема, встановлення бюджетних асигнувань, затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм, порядків використання бюджетних коштів, взяття бюджетних зобов’язань. В свою чергу, з метою здійснення належного рівня контролю з боку органів Казначейства, що передбачено рядом законодавчих та нормативно-правових актів, зокрема, Кодексом, Законом України «Про здійснення державних закупівель», Положенням про Державну казначейську службу України (Указ Президента України від 13.04.2011 № 460), Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Казначейства (наказ Мінфіну від 02.03.2012 № 309) встановлено термін опрацювання підтвердних документів та реєстрації бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів, який в залежності від напряму видатків становить від 1 до 5 операційних днів. Окремо зазначимо, що положеннями ст. 78 Кодексу унормовано терміни виконання платіжних доручень розпорядників коштів місцевих бюджетів, а саме визначено, що органи Казначейства України здійснюють операції щодо виконання платіжних доручень розпорядників бюджетних коштів, оформлених відповідно до вимог законодавства, на підставі підтвердних документів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань та наявних бюджетних асигнувань за видатками місцевих бюджетів (протягом п'яти операційних днів з дати надання доручення на здійснення платежу за умови виконання доходів зведеного бюджету України). При цьому, такі положення пропонується виключити без пояснень та обґрунтувань. |
|
4 | Станом на 01.01.2015 року по місту Черкаси залишок непогашених середньострокових бюджетних позик складає 106216,052 тис.грн. У попередніх роках середньострокові позики надавались місцевим бюджетам при невиконанні розрахункових показників МФУ по доходам, що враховуються при визначені міжбюджетних трансфертів. Тобто, практика надання середньострокових позик як метод виправлення прорахунків Міністерства фінансів при прогнозуванні доходів, була вкрай недосконалою і зумовлювала втягування місцевих бюджетів у боргову кризу перед державним бюджетом. На сьогодні необхідно врегулювати питання щодо списання заборгованості місцевих бюджетів перед державним бюджетом України за середньостроковими позиками, отриманими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку в минулих роках. Отже, пропонуємо, пункт 21 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» викласти в наступній редакції: «21. Установити, що погашення заборгованості за середньостроковими позиками (крім заборгованості бюджетів Автономної Республіки Крим) перед державним бюджетом, яка знаходиться на обліку в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, не здійснюється до законодавчого врегулювання цього питання. Кабінету Міністрів України до 01 березня 2015 року внести законопроект щодо списання непогашеної заборгованості місцевих бюджетів (крім заборгованості місцевих бюджетів Автономної Республіки Крим) перед державним бюджетом України за середньостроковими позиками, що знаходиться на обліку в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.». |
Пропозиція не підтримується Пунктом 21 Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України встановлено, що погашення заборгованості за середньостроковими позиками (крім заборгованості бюджетів АР Крим) перед державним бюджетом, яка знаходиться на обліку в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, не здійснюється до законодавчого врегулювання цього питання. Будь-який варіант врегулювання питання, в тому числі і списання, передбачає вишукання джерела. Шляхи врегулювання будуть визначені під час підготовки відповідного акту. |
5 | Чинна редакція статті 73 БКУ позбавляє можливості отримання додаткового ресурсу за рахунок розміщення коштів на депозитах та змушує органи місцевого самоврядування обслуговуватись в казначействі, що позбавляє їх самостійності. Пропонуємо ст. 73 БКУ викласти в наступній редакції: «1. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідної місцевої ради можуть отримувати: … 2) позики на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів відповідно до частини п'ятої статті 43 цього Кодексу». |
Пропозиція не підтримується Метою надання позик є забезпечення місцевих бюджетів фінансовим ресурсом, достатнім для своєчасного та у повному обсязі здійснення захищених видатків загального фонду у разі наявності тимчасових касових розривів. Для надання позик залучаються кошти, які консолідуються Казначейством на єдиному казначейському рахунку. При цьому, необхідно забезпечити підтримку ліквідності ЄКР на належному рівні для виконання зобов’язань розпорядників та одержувачів коштів як державного, так і місцевих бюджетів, та здійснення інших операцій, передбачених законодавством України. Водночас статтею 78 Кодексу передбачена можливість обслуговування бюджетних коштів у частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ в установах банків. Наслідком реалізації зазначеної норми є зменшення ресурсу єдиного казначейського рахунку. Таким чином, Міністерство фінансів України вважає, що норма, яка передбачена статтею 43 Кодексу, щодо покриття обсягів тимчасових касових розривів місцевих бюджетів є оптимальною. |
6 | На сьогодні поширена практика прийняття податковими органами декларацій по платі за землю без урахування рішень міських рад щодо зміни порядку встановлення річної орендної плати та показників грошової оцінки землі, які діють на відповідній території. Це призводить до втрат бюджету, оскільки сплата суб’єктами господарювання за користування земельними ділянками здійснюється за заниженою вартістю (без врахування рішень міських рад). Пропонується внести зміни до ст.288.1 Податкового кодексу України та викласти її в наступній редакції «Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки та рішення міської ради щодо встановлення розміру (відсоткової ставки) річної орендної плати та показників грошової оцінки землі, які діють на відповідній території». |
Відповідно до статей 125 і 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають лише з моменту реєстрації цих прав. Відповідно до статті 4 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України (за переліком), зокрема право постійного користування та право оренди земельної ділянки. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до статті 6 Закону України «Про оренду землі». Отже, виникнення права власності чи користування земельною ділянкою пов’язане із державною реєстрацією відповідного правового акта, на підставі якого таке право надане. За відсутності державної реєстрації земельна ділянка не може вважатися такою, що знаходиться у власності або є орендованою для особи, яка фактично використовує таку земельну ділянку. Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Типовий договір оренди землі затверджено Постановою кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року №220. Отже, внесення змін до статті 288 не підтримується, оскільки оподатковуватися орендною платою можуть лише земельні ділянки, які надані в оренду згідно з договорами, укладеними органами місцевого самоврядування у встановленому порядку. Умови щодо перегляду розміру (відсоткової ставки) річної орендної плати та показників грошової оцінки землі, які діють на відповідній території за рішеннями міської ради, можуть передбачатися у такому договорі. |
7 | В зв’язку з внесенням змін до Податкового кодексу та віднесенням плати за землю до місцевих податків, зокрема до податку на майно, на сьогодні виникли суперечності в трактуванні податковими органами норм Податкового кодексу та можливістю реалізації прийнятих рішень міською радою зважаючи на лист Державної фіскальної служби від 16.01.2015 №722/1599-99-19-01 «Про особливості встановлення ставок з місцевих податків та зборів». Так, Черкаською міською радою прийнято рішення 22.01.2015 № 2-672 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси», яким затверджено положення про місцеві податки і збори виключно в межах діючих норм Податкового кодексу України та встановлено, що це рішення застосовується з дати набрання чинності закону ЗаконуУкраїни № 71-VІІІ. При цьому зважаючи, що вищевказаний Закон скасував з 01.01.2015 пільгу щодо сплати податку на землю закладам освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту та іншим установам, які фінансуються з місцевого і державного бюджетів та враховуючи відсутність в кошторисах бюджених установ видатків на сплату земельного податку, визначеним рішенням Черкаська міська рада встановила пільгу таким закладам. В той же час роз’яснення Державної фіскальної служби України в частині плати за землю(зокрема інформаційний лист від 16.01.2015 №72215/99-99-19-01-01-16) повідомляє, що рішення про встановлення місцевих податків і зборів офіційно оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків і зборів та до 25 грудня року, що передує звітному необхідно подавати до контролюючих органів рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг. При цьому зрозуміло, що ні до 15 липня, ні після аж до кінця 2014 року плата за землю не була місцевим податком, а тому місцеві ради аж ніяк не могли встановити пільги бюджетним закладам спільно з державними установами та подати цю інформацію до контролюючих органів в такі строки. І єдиним можливим та логічним виходом із цієї ситуації було прийняття рішення міською радою в 2015 році із збереженням усіх загальних засад встановлення місцевих податків і зборів, визначених ст.7 Податкового кодексу України, та застосування його з часу набрання чинності закону Закону України № 71-VІІІ, які ним і були змінені. Також доцільно зауважити, що саме роз’яснення з’явилося вже в другій половині січня поточного року, коли більшість органів місцевого самоврядування вже практично сформували доходи та видатки своїх бюджетів на 2015 рік з врахуванням змін, внесених до Бюджетного та Податкового кодексів України в частині місцевих бюджетів, та не передбачали видатки на сплату податку на землю власним бюджетним установам по причині обмеженості фінансового ресурсу та встановленню пільг у проектах рішень про місцеві податки і збори. Виходячи з вищенаведеного, бюджетні заклади та державні установи міста Черкаси і до сьогодні мають сумніви щодо отримання ними пільг по земельному податку, які встановлені рішенням Черкаської міської ради з початку 2015 року. Крім цього, якщо за трактування Державної фіскальної служби України пільга відсутня, то визначені заклади вже не можуть її отримати з початку 2015 року, оскільки її встановити та подати необхідно було до 25 грудня 2014 року (п.284.1 ст.284 Податкового кодексу України). Таким чином, для врегулювання питання в частині застосування Державною фіскальною службою України рішень міських рад про місцеві податки і збори, прийнятих у 2015 році відповідно до строків, затверджених в їхніх рішеннях на виконання Закону України № 71-VІІІ пропоную ініціювати питання внесення змін до Податкового кодексу та в Прикінцевих положеннях передбачити наступну норму: Рішення міських рад щодо встановлення місцевих податків в 2015 році (в т.ч. плати за землю), прийнятих на виконання Закону України № 71-VІІІ, застосовуються з 01.01.2015 року. |
Враховуючи, що відповідно статті 19-1 Податкового кодексу України та Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, податкові консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства надаються контролюючими органами, у роботі слід керуватися роз’ясненнями, наданими Державною фіскальною службою України листом від 16.01.2015 №722/5/99-99-19-01-01-16. При цьому, позиція Мінфіну полягає у наступному. Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Кодексу, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Одночасно, відповідно до підпункту 12.3.5 пункту 12.3. статті 12 Кодексу, у разі, якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю. Таким чином, до 1 січня 2016 року оподаткування земельним податком в частині ставок та особливостей встановлення ставок земельного податку здійснюється згідно з нормами, що діяли до 31 грудня 2014 року. Слід зазначити, що з прийняттям Закону №71 з 1 січня 2015 року втратили чинність пільги щодо сплати земельного податку, які були раніше встановлені для окремих категорій юридичних осіб, крім звільнення для громадських організацій інвалідів, їх санаторно-курортних та оздоровчих закладів та баз олімпійської та параолімпійської підготовки. Також, встановлення пільг із сплати земельного податку здійснюється на підставі прийнятих органами місцевого самоврядування відповідних рішень, згідно з якими, відповідно до пункту 284.2 статті 284 Кодексу, платник звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло право на пільгу. Отже, питання набрання чинності рішень місцевих рад в частині плати за землю законодавчо врегульовано та не вимагає внесення змін. Поряд з цим, пунктом 4 розділу ІІ Закону №71 рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об’єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об’єктів нежитлової нерухомості. Тобто, переглянуті у 2015 році рішення місцевих органів влади щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, діятимуть вже у 2015 році. Водночас, оскільки, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується юридичними особами в звітному році, а фізичними особами – в році, наступному за звітним, то такий податок за новими правилами та ставками (з урахуванням переглянутих у 2015 році рішень органів місцевого самоврядування) сплачуватиметься юридичними особами у 2015 році, а фізичними – у 2016 році. |
8 | Плата за землю та податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки згідно норм Податкового кодексу України є одним податком, проте до них застосовується різні підходи зокрема: по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки: Відповідно до п. 266.4.2 ст.266 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядуваннядо 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової/нежитлової нерухомості відомості щодо встановлених ними ставок податку та наданих ними пільг. по платі за землю: Відповідно до п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст12 Кодексу рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів. До 25 грудня року, що передує звітному, органи місцевого самоврядування повинні подавати контролюючим органам рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам . Тобто з вищевказаного виходить, що по одному і тому ж місцевому податку подавати до відповідного контролюючого органу необхідно рішення до 15 липня що передує бюджетному періоду та до 1 лютого поточного року. Крім цього, ставки по платі за землю та пільги можна було встановлювати лише до 15 липня 2014 року незважаючи на той факт, що тоді плата за землю не була місцевим податком, а по нерухомому майну дозволено до 1 лютого 2015 року. Хоча в обох випадках було змінено загальні засади та критерії податку одним і тим же документом, а саме Законом України № 71-VІІІ який підписаний Президентом та опублікований в "Голосі України" 31 грудня 2014 та 1 січня 2015 року набув чинності. Враховуючи невідповідність норм Податкового кодексу щодо одного податку (податку на майно)пропоную ініціювати питання внесення змін до Податкового кодексу та привести норми п. 266.4.2 ст.266 Кодексу у відповідність п.12.3.4 ст12 Кодексу. |
Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Кодексу встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). Водночас, підпункт 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 передбачає, що органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості відомості стосовно наданих ними пільг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Тому, підпункт 266.4.2 пункту 266.4 статті 266, який регламентує порядок подання відповідної інформації до контролюючих органів та не суперечить підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12, визначає загальний порядок оприлюднення рішень щодо встановлення місцевих податків і зборів, та, відповідно, не потребує внесення змін. |
9 | Проблемою місцевих бюджетів є сплата судового збору органами місцевого самоврядування при поданні позовних заяв до суду, зокрема Черкаська міська рада постійно звертається до господарського суду із позовами про стягнення на користь міського бюджету боргових зобов‘язань суб‘єктів господарювання за користування ними об‘єктами права комунальної власності: земельними ділянками, нежилими приміщеннями, зовнішньою рекламою та іншим комунальним майном. Сплата суб‘єктами господарювання до бюджету цих коштів, а також стягнення їх у судовому порядку становить значну питому вагу у складі доходів міського бюджету. Проте, фінансова неспроможність міського бюджету оплачувати судовий збір при подачі позову до господарського суду (щонайменше щорічно необхідно сплачувати 400 тис.грн.) негативно впливає на обсяг надходжень до бюджету, які повинні надходити від виконання господарюючими суб‘єктами своїх договірних зобов‘язань перед міською радою. Тому вкрай необхідно внести зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» стосовно звільнення органів місцевого самоврядування від сплати судового збору. |
У Верховній Раді України зареєстрований проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо захисту прав органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та соціального захисту населення при сплаті судового збору)» (реєстр. № 1828 від 23.01.2015), яким зокрема передбачається звільнити від сплати судового збору органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у справах, пов’язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів. Законопроект підтримується Мінфіном. |
10 | В статті 49 Конституції України закріплено, що «Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.». В той же час, незважаючи на проголошені Конституцією України принципи, в сучасній системі охорони здоров’я не забезпечено рівний безкоштовний доступ населення до якісних медичних послуг, практично відсутній зв’язок між якістю медичних послуг й видатками на їх фінансування та існують неформальні (тіньові) платежі населення за медичні послуги. Крім цього, гарантування державою збереження усіх медичних закладів унеможливлює проведення будь-яких реформ, оскільки на сьогодні неможливо жодного закладу закрити чи перепрофілювати, бо буде порушено Конституцію. Для усунення вищевказаних проблем необхідно запровадити страхову та платну медицину, закріпити ці положення в Конституції України та користуючись досвідом європейських держав (закремаПольщі, Словаччини), на рівні держави визначити гарантований рівень надання медичної допомоги під реальну цифру, закладену в бюджеті. В зв’язку з цим пропонується відповідну частину ст. 49 Конституції України викласти в такій редакції: «Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно для визначених законодавством категорій населення, а також на засадах медичного страхування та інших джерел не заборонених законом». |
Щодо мораторію на ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров'я Відповідно до Закону України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» втратив чинність Закон України "Про введення мораторію на ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров'я". Щодо запровадження медичного страхування В умовах обмеженого фінансового ресурсу запровадження медичного страхування є проблематичним. За орієнтовними розрахунками Міністерства охорони здоров'я запровадження медичного страхування потребуватиме залучення додаткових бюджетних коштів у обсязі 22,6 млрд.грн., оскільки, насамперед, за рахунок бюджетних коштів необхідно буде сплачувати страхові внески за окремі категорії громадян (непрацюючі пенсіонери, непрацюючі діти віком до 18 років безробітні тощо). Щодо внесення змін до Конституції України Відповідно до статті 154 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. |
11 | Пропонуємо п.13 Порядку та умов надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, викласти в наступній редакції: «Казначейство: щомісяця до 3 числа перераховує субвенцію на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в органах Казначейства, згідно з розписом державного бюджету; щодекади подає Мінфіну та МОЗ інформацію про перераховані суми коштів в розрізі обласних і районних бюджетів, міських (м. Києва та міст обласного значення) бюджетів і бюджетів об’єднаних територіальних громад та зведену інформацію в розрізі бюджетів областей і м. Києва.». |
Відповідно до статті 108 Закону України від 02.03.2015 №212-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» перерахування медичної субвенції відповідно до розпису Державного бюджету України має здійснюватися органами Казначейства України двічі на місяць. У разі надання пропозицій Міністерством охорони здоров’я щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.2015 № 11 «Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» Мінфін розгляне їх у встановленому порядку. |
12 | З метою досягнення оптимального розподілу повноважень між органами виконавчої влади, зміцнення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування, пропонуємо: 1) статтю 87 викласти в наступній редакції: «До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на: …9) соціальний захист та соціальне забезпечення: з) державні програми соціального захисту: допомога сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасова державна допомога дітям, допомога по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу; додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню), пільги окремим категоріям громадян, що надаються: ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; звільненим зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років військовослужбовцям Служби безпеки України, працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи; особам, звільненим із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років, та які стали інвалідами під час виконання службових обов'язків; пенсіонерам з числа слідчих прокуратури; дітям (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатним членам сімей, які перебували на їх утриманні; звільненим з військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби; батькам та членам сімей військовослужбовців, військовослужбовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби; батькам та членам сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час виконання службових обов'язків; реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; пенсіонерам з числа спеціалістів із захисту рослин відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України "Про захист рослин"; громадянам відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини п'ятої статті 29 Закону України "Про культуру", частини другої статті 30 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу", абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту"; особам, які мають таке право згідно із статтею 48 Гірничого закону України; ветеранам праці; дітям війни; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, інвалідам, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); компенсації особам, які згідно із статтями 43 та 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля або торф'яного брикету на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян; виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною"; компенсацію фізичним особам, які користувалися пільгами щодо сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, втрати частини їх доходів у зв'язку з відміною такого податку та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального згідно з Податковим кодексом України;…»; 2) статтю 89 викласти в наступній редакції: «1. До видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на: …4) соціальний захист та соціальне забезпечення: а) державні програми соціального забезпечення: притулки для дітей, центри соціально-психологічної реабілітації дітей та соціальні гуртожитки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (якщо не менше 70 відсотків кількості дітей, які перебувають у цих закладах, припадає на територію відповідного міста чи району); територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); центри соціальної реабілітації дітей-інвалідів; центри професійної реабілітації інвалідів, компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги;…»; 3) пп. 3 п. 1 статті 97 виключити: 4) статтю 102 виключити; 5) пункт 6 статті 108 викласти в наступній редакції: «…6. Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій та додаткових дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам (крім субвенцій, передбачених статтями 103 2 - 103 5 цього Кодексу) між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій та додаткових дотацій…». |
Відповідно до статей 89 та 102 Бюджетного кодексу України видатки на виконання державних програм соціального захисту, тому числі надання пільг та житлових субсидій населенню, виплата допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюються з районних бюджетів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, відповідно до якого головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є місцеві органи соціального захисту населення, які ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг,субсидій, допомог та здійснюють відповідні розрахунки. Таким чином, забезпечуючи максимальне наближення бюджетних видатків безпосередньо до отримувача, зазначений Порядок дозволяє місцевим органам виконавчої влади і місцевого самоврядування самостійно визначати обсяг коштів, необхідний на відповідні програми соціального захисту, забезпечуючи при цьому, оперативне реагування на виникнення потреби та першочергове спрямуванні отриманих субвенцій. З огляду на викладене та в умовах поглиблення процесу децентралізації влади, упорядкування основних видаткових повноважень між рівнями бюджетів на основі принципу субсидіарності (наближення фінансування до рівня, де вони надаються) пропозиція внесення змін до Бюджетного кодексу України в частині проведення з державного бюджету видатків на програми соціального захисту населення щодо надання пільг, субсидій та допомоги не може бути підтримана. |
13 | Передбачити у Державному бюджеті погашення кредиторської заборгованості, яка виникла станом на 01.01.2015 в зв’язку із непроведенням платежів органами Державної казначейської служби по будівництву, реконструкції та ремонту доріг, фінансування яких здійснювалось за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності. | Згідно Закону України від 28 грудня 2014 р. №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" у Державному бюджеті України на 2015 рік субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності не передбачена. При цьому, відповідно до статті 57 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) бюджетні зобов'язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобов'язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов'язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду. Згідно зі статтею 19 Закону України "Про автомобільні дороги" організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів належить до основних обов'язків органів місцевого самоврядування. Відповідно до пункту 15 частині першої статті 87 Кодексу до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на державні програми розвитку дорожнього господарства. Видатки на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах відповідно до частини першої статті 91 Кодексу можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів. Дохідна частина місцевих бюджетів відповідно до змін, внесених до статей 64 та 69 Кодексу, доповнена акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Таким чином, фінансове забезпечення розвитку доріг комунальної власності може здійснюватися в межах наявного ресурсу місцевих бюджетів з урахуванням визначених у відповідному місцевому бюджеті пріоритетів розвитку. |
14 | Визначення обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, здатних забезпечити доступність та належну якість публічних послуг шляхом проведення реформи адміністративно-територіального устрою України | Згідно із статтею 11 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" від 05.02.2015 №157-VIII перспективний план формування територій громад: - розробляється облдержадміністрацією за методикою, визначеною Мінрегіоном та затвердженою Кабінетом Міністрів України; - схвалюється обласною радою та затверджується Кабінетом Міністрів України. Добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: 1) у складі об’єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування; 2) територія об’єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об’єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об’єдналися; 3) об’єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області; 4) при прийнятті рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об’єднаної територіальної громади; 5) якість та доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання. |
15 | Розмежування повноважень на делеговані та власні в системі органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на різних рівнях адміністративно-територіального устрою потребує перегляд Закону України «Про місцеве самоврядування в України» у відповідності із положеннями Європейської хартії місцевого самоврядування | Відповідно до Плану заходів щодо реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні (розпорядження КМ України від 18.06.2014 №591-р) передбачено внесення змін до низки законів України та розроблення нових законодавчих актів, у тому числі «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (нова редакція). Відповідальним виконавцем визначено Мінрегіон. |
16 | Створення належних матеріальних, фінансових та організаційних умов для забезпечення здійснення органами місцевого самоврядування власних і делегованих повноважень | Зміни до Бюджетного кодексу в частині реформи міжбюджетних відносин спрямовані на запровадження нових підходів до: формування політики взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами (повна бюджетна самостійність у формуванні та виконанні місцевих бюджетів; відмова від балансування місцевих бюджетів та перехід до горизонтального вирівнювання; тощо); формування ресурсної бази місцевих бюджетів (розширення доходних джерел шляхом передачі доходів з державного бюджету, запровадження нових видів платежів та розширення бази оподаткування діючих); стимулювання громад до об’єднання (перехід від трьохступеневої бюджетної системи до двохступеневої) для надання якісних послуг населенню. |
17 | Відповідно до статей 103-2, 103-4 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів передбачені пунктами 2, 3 статті 89 Бюджетного кодексу України (поточне утримання міських закладів освіти та охорони здоров’я) повинні проводитись за рахунок освітньої та медичної субвенцій з державного бюджету. Частиною третьою статті 94 Бюджетного кодексу України передбачено здійснення розрахунків по освітній та медичній субвенціях на підставі державних соціальних стандартів та нормативів. Однак, в Законі України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» видатки на здійснення освітньої та медичної субвенцій розраховані аналогічно формулам, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2010 №1149 «Деякі питання розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів», де відсутні положення соціальних стандартів та нормативів. При цьому, рівень бюджетної забезпеченості видатків за рахунками цих субвенцій залишається недостатнім, як і при діючих у попередніх роках моделях розподілу фінансових ресурсів за формульними розрахунками Міністерства фінансів України. За попередніми розрахунками, визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» обсяг освітньої та медичної субвенцій для міста не забезпечує мінімальної потреби у видатках закладів освіти та охорони здоров’я у сумі понад 74,0 млн.грн. Це свідчить про недосконалість розрахунку при розподілі обсягу зазначених субвенцій. Крім того, затверджені помісячні обсяги асигнувань загального фонду державного бюджету не забезпечують мінімальної потреби в коштах закладів освіти та охорони здоров’я, що утримуються за рахунок освітньої та медичної субвенцій, та не враховують галузеві особливості їх діяльності. Пропонується: 1) терміново прискорити перегляду та затвердження державних соціальних стандартів і нормативів за кожним із делегованих державою місцевому самоврядуванню повноважень, забезпечити проведення інвентаризації всіх нормативно-правових актів, що регламентують застосування галузевих нормативів при здійсненні видатків місцевих бюджетів, зокрема щодо мережі бюджетних установ, нормативів витрат бюджетних установ, та встановлення мінімального і максимального значення таких нормативів залежно від обсягів фінансових ресурсів; 2) терміново переглянути параметри відповідних формул, на підставі яких здійснюється розподіл обсягу освітньої та медичної субвенцій - за рахунок передбаченого в складі медичної субвенції резерву коштів в сумі понад 900,0 тис.грн., коштів стабілізаційної дотації у розмірі 2000,0млн.грн., сприяти збільшенню обсягу зазначеної субвенції для бюджету м.Черкаси для покриття незабезпеченості у видатках на суму 65,3 млн.грн., в тому числі із врахуванням вимог статті 94 Бюджетного кодексу України, а саме із урахуванням законодавчо визначених соціальних стандартів і нормативів, які б враховували також видатки на розвиток матеріально-технічної бази бюджетних установ; 3) з метою покриття незабезпеченості, врегулювати питання щодо помісячного розподілу освітньої та медичної субвенцій, оскільки затверджені помісячні асигнування не забезпечують мінімальної потреби в коштах закладів освіти та охорони здоров’я та не враховують галузеві особливості їх діяльності; 4) внести зміни до Бюджетного кодексу України де визначити, що Міністерство освіти і науки України та Міністерство охорони здоров’я несуть відповідальність за фінансове забезпечення бюджетних установ, що утримуються за рахунок вищезазначених субвенцій. |
Перелік державних соціальних стандартів у сфері освіти затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 № 499-р. Будь-яких проектів нормативно-правових актів від МОН щодо перегляду галузевих нормативів при здійсненні видатків місцевих бюджетів на сьогодні не надано. На 2015 рік у загальному обсязі освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для бюджету м. Черкаси Черкаської області враховані видатки у обсязі 173,9 млн. гривень. Порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №6. Відповідно до пункту 8 Порядку та умов надання освітньої субвенції відповідні місцеві ради мають право додатково понад обсяги субвенції планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату поточних та капітальних видатків навчальних закладів, визначених у статті 1032Бюджетного кодексу України, включаючи погашення бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік в органах казначейства. Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №6, державним адміністраціям доручено: - розробити та затвердити протягом місяця план заходів щодо наповнення місцевих бюджетів, вишукання додаткових джерел надходжень до бюджетів, у тому числі за рахунок детінізації економіки (не менш як 2 відсотки доходів загального фонду), дотримання жорсткого режиму економії бюджетних коштів (не менш як 1 відсоток видатків на бюджетну сферу) та посилення фінансово-бюджетної дисципліни; - забезпечити відповідність повноважень щодо здійснення витрат бюджету обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період; - забезпечити дотримання вимоги частини четвертої статті 77 Бюджетного кодексу України щодо врахування під час затвердження відповідного бюджету у першочерговому порядку потреби в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати, а також на проведення розрахунків за енергоносії та комунальні послуги, які споживаються бюджетними установами; - забезпечити під час виконання бюджету проведення своєчасної та у повному обсязі оплати праці працівників бюджетних установ і розрахунків за енергоносії та комунальні послуги, які споживаються бюджетними установами, не допускаючи будь-якої заборгованості з таких виплат; - забезпечити укладення договорів за кожним видом енергоносіїв, що споживаються, у межах установлених відповідним головним розпорядником бюджетних коштів обґрунтованих лімітів споживання з урахуванням необхідності економії коштів; - здійснити у разі виникнення заборгованості із заробітної плати, стипендій, інших соціальних виплат і оплати енергоносіїв та комунальних послуг комплекс заходів щодо погашення заборгованості із зазначених виплат, забезпечивши використання не менш як 90 відсотків наявних коштів, насамперед загального фонду місцевих бюджетів; - упорядкувати структуру штатної чисельності працівників у межах затверджених асигнувань на оплату праці, не допускати збільшення такої чисельності, крім випадків, пов'язаних з утворенням (реорганізацією) навчальних закладів, фінансування яких здійснюється за рахунок освітньої субвенції, та збільшенням кількості одержувачів відповідних послуг для задоволення суспільних потреб. Враховуючи наведене, місцеві органи влади мають здійснити комплекс заходів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №6, з метою дотримання вимог частини четвертої статті 77 Бюджетного кодексу України щодо врахування потреби у коштах на утримання загальноосвітніх навчальних закладів. У разі надходження збалансованих пропозицій від Міністерства освіти і науки як головного розпорядника коштів щодо змін до помісячного розпису асигнувань освітньої субвенції питання буде розглядатися у встановленому порядку (лист від 23.04.2015 №31-07010-07-5/14001 – МОН, Черкаська ОДА). Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів. |
18 | Пропозиції щодо оптимізації мережі бюджетних установ у галузі освіти і науки, молоді та спорту, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів: 1) пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2002 № 1243 «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів» - необхідно запровадити в спеціалізованих дошкільних навчальних закладах та дошкільних закладах, в яких є групикомпенсуючого типу батьківську плату за харчування дітей, як в закладах загального типу, при цьому плата не справляється за харчування дітей у «..спеціальних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку» - вилучити. Це дозволить забезпечити виконання норм харчування дітей у дошкільних навчальних закладах всіх типів (значно покращить якість харчування) та досягти економії бюджетних коштів; 2)пункт 2 статті 14 Закону України «Про дошкільну освіту» - встановити нижню межу наповнюваності груп та дозволяти у разі потреби набирати більше встановленої норми дітей; 3) наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів» та наказ МОН та МОЗ від 27.03.2006 №240/165 «Про затвердження Порядку комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсую чого типу» - необхідно переглянути перелік захворювань, за показниками яких утворюються групикомпенсуючого типу в ДНЗ і виключити з переліку легкі форми захворювань, визначити чіткий порядок зарахування дітей до груп компенсуючого типу та контролю за якістю лікування (оздоровлення), яке надається дітям в спеціалізованих ДНЗ (групах компенсуючого типу); 4) стаття 5 Закону України «Про охорону дитинства» - відмінити безкоштовне харчування учнів 1-4 класів, крім категорійних дітей, що дозволить батькам самим обирати рівень і обсяги харчування для своїх дітей та суттєво поліпшити якість харчування категорійних дітей. Послуга буде надаватись тим, хто її дійсно потребує. При цьому слова «Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують: «організацію безкоштовного харчування учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів» - вилучити; 5) пункт 1 статті 14 Закону України «Про загальну середню освіту» - встановити лише нижню межу наповнюваності для міських шкіл та дозволяти у разі потреби набирати більше 30 учнів у клас. У зв’язку із цим викласти пункт 1 статті 14 у новій редакції: «Наповнюваність класів загальноосвітніх навчальних закладів встановлюється у відповідності до санітарних норм та правил організації навчально-виховного процесу». Збільшення нормативів наповнюваності для загальноосвітніх закладів при дотриманні основних санітарних норм та правил організації навчально-виховного процесу з метою ефективного та раціонального використання матеріальних трудових та фінансових ресурсів; 6) пункт 2 статті 18 Закону України «Про позашкільну освіту» - передбачити можливість збільшення наповнюваності гуртків до 15-20 учнів в залежності профілю закладу. Встановлення відповідних нормативів наповнюваності гуртків (груп) в залежності від профілю закладу при дотриманні основних санітарних норм та правил організації навчально-виховного процесу дозволить ефективно та раціонального використовувати бюджетні ресурси; 7) наказ Міністерства освіти України від 15.04.1993 №102 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти» та наказ міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 №557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» - скасувати обов’язковість додаткових доплат завідуючим ДНЗ, вчителям музики, іншим працівникам ДНЗ за роботу з дітьми в групах компенсуючого типу; 8) стаття 43 Закону України «Про загальну середню освіту» - з метою створення передумови для залучення додаткових (не заборонених законом) джерел фінансування закладів освіти, що сприятиме зміцненню навчально-методичної та матеріально-технічної бази закладів освіти, підвищення якості навчально-виховного процесу та забезпечення вільного вибору в отриманні освітніх послуг в загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від форм власності, доповнити статтю новою частиною такого змісту «Надання освітніх послуг загальноосвітніми навчальними закладами незалежно від форми власності здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також додаткових джерел фінансування.»; 9) частина 1 статті 61 Закону України «Про освіту» та пункт 105 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад» - передбачити можливість фінансування за рахунок видатків місцевих бюджетів, що вираховуються при визначенні між- бюджетних трансфертів приватних навчальних закладів на рівні нормативу витрат на 1 учня, врахованого Міністерством фінансів України на відповідний рік. Абзац 2 та 3 пункту 105 Положення викласти в редакції: «Джерелами фінансування закладу є: кошти відповідного бюджету для закладів усіх форм власності) у розмірі, передбаченому нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення навчального процесу в обсязі, визначеному державним стандартом загальної середньої освіти. При цьому, фінансування приватних закладів освіти здійснюється на забезпечення надання освітніх послуг, окрім капітальних вкладень у матеріально-технічну базу закладу; кошти фізичних, юридичних осіб;». Такий підхід забезпечить отриманні дітьми в закладах, які надають більш якісні послуги, що в свою чергу призведе до покращення надання послуг комунальними та державними закладами; |
Щодо пунктів 1-7. Міністерство фінансів підтримує зазначені пропозиції. У разі надходження від МОН відповідних проектів нормативно-правових актів їх буде розглянуто у встановленому порядку. Щодо пункту 8. Пропозиція не підтримується. Питання врегульовано статтею 61 Закону України «Про освіту». Щодо пункту 9. Пропозиція не підтримується, оскільки суперечить частині 2 статті 43 закону України «Про загальну середню освіту». |
19 | Постанови КМУ від 14.01.2015 №6 «Деякі питання надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» та від 23.01.2015 № 11 «Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» містять норми які не стосуються встановлення порядку використання коштів відповідних зазначених субвенцій, а саме розроблення заходів щодо наповнення місцевих бюджетів, вишукання додаткових джерел надходжень до бюджетів та забезпечення відповідності повноважень щодо здійснення витрат бюджету обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період. Отже, пропонуємо виключити п. 3 в зазначених Постановах КМУ. | Пропозиція не підтримується. Зазначена норма є необхідною для забезпечення стабільного функціонування бюджетної системи, необхідності дотримання жорсткого режиму економії бюджетних коштів, зокрема при використані коштів зазначених субвенцій, тому в умовах несприятливої зовнішньоекономічної кон’юнктури, її впливу на бюджетну рівновагу та фінансово-економічну ситуацію в регіонах виключення вказаної норми є не доцільним. |
20 | Пропонуємо п.12 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, викласти у наступній редакції: «Казначейство щомісяця до 3 числа перераховує субвенцію на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в органах Казначейства, згідно з розписом державного бюджету.». Це дозволить забезпечити погашення кредиторської заборгованості та своєчасну виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ, так як помісячний розподіл субвенції не забезпечує фактичні видатки бюджетних установ. |
Пропозиція не підтримується. Відповідно до частини другої статті 108 Бюджетного кодексу України відповідно до розпису Державного бюджету України органами Казначейства України здійснюється перерахування освітньої субвенції двічі на місяць. Відповідно до пункту 2 Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2010 №1132, Казначейство перераховує обласним, міським (м. Києва і міст обласного значення), районним бюджетам та іншим бюджетам місцевого самоврядування, для яких у державному бюджеті передбачені міжбюджетні трансферти, відповідно до розпису державного бюджету в рівних частинах: освітню субвенцію, субвенцію на підготовку робітничих кадрів і медичну субвенцію двічі на місяць до 10 та 25 числа. Проектом постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» передбачається перерахування освітної субвенції, субвенцію на підготовку робітничих кадрів двічі на місяць до 10 та 25 числа (лист МФУ від 20.04.2015 №31-07010-07-5/13400). |
Проблемні питання Запорізької області
№ | Суть питання | Відповідь |
---|---|---|
1 | З метою запровадження дієвості норм законодавства та запобігання численних судових позовів та додаткових бюджетних витрат, пропонується до пункту14 Закону України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» додати абзац: «Призупинити у 2015 році дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» до затвердження Кабінетом Міністрів України порядку проведення індексації заробітної плати, грошового забезпечення, пенсійних та соціальних виплат». | Відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» індексація грошових доходів населення у поточному році має проводитися у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у особливому порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. З метою забезпечення виконання зазначеного Закону Прем’єр-міністр України дав доручення Мінсоцполітики разом з іншими заінтересованими міністерствами розробити вищевказаний порядок. Враховуючи наведене, питання проведення індексації грошових доходів населення у 2015 році буде врегульоване при затвердженні зазначеного особливого порядку. |
2 | Необхідним є вирішення питання стосовно касового обліку субвенцій освітньої, медичної та субвенції на підготовку робітничих кадрів на рівні органів ДКСУ. З метою встановлення контролю за касовим виконанням отриманих з державного бюджету коштів субвенцій необхідно терміново внести зміни до програмного забезпечення фінансових органів області ІАС «Місцеві бюджети» з метою проведення операцій з вибором різних рахунків за одним кодом функціональної класифікації видатків розпорядників, які отримують кошти з двох джерел (за рахунок коштів субвенції з державного бюджету та коштів місцевих бюджетів). |
Мінфіном заплановано внесення змін до ІАС «Місцеві бюджети» щодо удосконалення механізму ведення розпоряджень на фінансування для забезпечення можливості аналізу та контролю за використанням коштів з різних джерел (за рахунок коштів субвенції з державного бюджету та коштів місцевих бюджетів) після завершення процедури закупівлі послуг із супроводження АІС «Держбюджет» та ІАС «Місцеві бюджети» Орієнтовний строк: до 30.06.2015 |
3 | Недоцільним є планування у видатковій частині бюджету коштів на сплату земельного податку, який буде надходити від бюджетних установ. Пропонується залишити попередню редакцію статті 282 Податкового кодексу України в частині звільнення від сплати земельного податку: - органів державної влади та органів місцевого самоврядування, органів прокуратури, закладів, установ та організацій, спеціалізованих санаторіїв України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військових формувань, утворених відповідно до законів України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (підпункт 282.13); - дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форм власності і джерел фінансування, закладів культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (підпункт 282.1.8); - дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів України (підпункт 282.1.4 попередньої редакції). |
Верховною Радою України 28 грудня 2014 року прийнято Закон України №71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено ряд змін до системи оподаткування, зокрема, і в частині оподаткування платою за землю. Так, з 1 січня 2015 року, плата за землю справляється у складі податку на майно у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форми власності відповідно до вимог, встановлених розділом ХІІ Податкового кодексу України (статті 269 – 289). Враховуючи те, що статус плати за землю змінено із загальнодержавного на місцевий платіж (пункт 10.1 статті 10 Кодексу), органам місцевого самоврядування надано право самостійно надавати пільги щодо земельного податку та встановлювати ставки плати за землю в діапазоні від «0» до максимально встановлених розмірів. При цьому, залишається чинною стаття 284 Кодексу, згідно з якою у разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення щодо встановлення пільги із сплати земельного податку, платник звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло право на пільгу. Отже, питання надання пільг із сплати земельного податку може бути вирішено в межах чинного законодавства та не потребує додаткового врегулювання. Крім того, відповідно до статті 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. |
4 | Відповідно до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» видатки на заходи з проведення лабораторно-діагностичних, лікувально-профілактичних робіт, утримання ветеринарних лікарень та ветеринарних лабораторій в областях у 2015 році з обласних бюджетів необхідно планувати при формуванні бюджету. Із законодавчо-правовими особливостями бюджетування установ в частині реалізації зобов’язань та проходженням платежів через органи казначейської служби, кредиторська заборгованість за захищеними статтями видатків буде існувати протягом року на будь-яку дату, що унеможливлює планування ті фінансування програмних заходів із залученням установ, які є державною власністю (УМВС, СБУ, військкомати тощо). Пропонується у пункті 2 статті 85 Бюджетного кодексу України«Передача державою права на здійснення видатків» вилучити речення: «Забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату або за рішенням Кабінету Міністрів України». |
Одним із принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України, є принцип самостійності (пункт 3 частина перша статті 7 Бюджетного кодексу України). Вказаний принцип передбачає, що держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування не несуть відповідальність за бюджетні зобов’язання одне одного, а також за бюджетні зобов’язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом відповідних місцевих рад самостійно і незалежно один від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети. Крім того, статтею 86 Бюджетного кодексу України передбачено розмежування видатків між місцевими бюджетами. Отже, вилучення зазначеної норми (стаття 85) містить у собі ризики неефективного використання бюджетних коштів, оскільки здійснення видатків, які не віднесені до місцевих бюджетів може сприяти неефективному використанню ресурсів через порушення критеріїв повноти надання гарантованих державною послуг, а отже, зменшенню обсягу чи зниженню якості надаваних соціальних послуг. Тому, здійснення видатків місцевого бюджету на утримання установ, які утримуються за рахунок коштів іншого бюджету, є нецільовим використанням бюджетних коштів. Враховуючи зазначене, Міністерством фінансів України не підтримуються запропоновані зміни до Кодексу, як такі, що не відповідають загальним засадам формування бюджетів, принципам бюджетної системи та передбачають особливості формування окремих видатків бюджетної установи. |
5 | По бюджетах міст обласного значення та районних бюджетах вирішуються проблеми фінансування життєзабезпечуючих медичних заходів програмного характеру населенню. Пропонується до підпункту б) пункту 3 статті 89 Бюджетного кодексу України «Видатки, що здійснюються з бюджетів міст республіканського АРК та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад»додати слова: «інші програми і заходи». |
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 02.03.2015 №212-VIII частину першу статті 89 Кодексу доповнено підпунктом «в» такого змісту: «в) інші державні програми медичної та санітарної допомоги (територіальні медичні об’єднання, центри медичної статистики, автопідприємства санітарного транспорту, інші програми і заходи)». |
6 | Щодекадне перерахування освітньої, медичної та субвенції на підготовку робітничих кадрів не відповідає термінам виплати заробітної плати за першу та другу половини місяця (порушення вимоги статті 115 Кодексу законів про працю України). Пропонується внести зміни до статті 108 Бюджетного кодексу України «Порядок перерахування міжбюджетних трансфертів» щодо надання права місцевим бюджетам для отримання позик з ЄКР під відповідні асигнування освітньої, медичної та субвенції на підготовку робітничих кадрів та розробити окремий порядок про надання таких позик. |
Відповідно до статті 108 Закону України від 02.03.2015 №212-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» перерахування органами Казначейства України освітньої субвенції, субвенції на підготовку робітничих кадрів і медичної субвенції здійснюється відповідно до розпису Державного бюджету України двічі на місяць. У разі надання пропозицій Міністерством охорони здоров’я щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.2015 №11 «Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» Мінфін розгляне їх у встановленому порядку. |
7 | Вагомим джерелом наповнення місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб від надання в оренду земельних паїв. Необхідним є законодавче врегулювання питання сплати податків орендарями землі за фактичним місцем ведення їх господарської діяльності, тобто місцем розташування земельної ділянки, а не за місцем реєстрації платників. |
Пропозиція щодо зарахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок призведе до ускладнення адміністрування цього податку контролюючими органами, а також виникнення диспропорцій у бюджетних призначеннях громад, оскільки за місцезнаходженням ділянки до бюджету зараховується орендна плата за такі земельні ділянки. |
8 | Запроваджений у 2015 році акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів надходить до місцевих бюджетів відповідно до місцезнаходження торгових точок, що продають підакцизні товари (у томі числі автозаправних станцій). Платники акцизного збору при користуванні дорогами всієї області сплачують його до бюджету села або міста, на території якого знаходиться АЗС. Пропонується відокремити акцизний податок з реалізації нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного тазарахувати його до обласних бюджетів для використання на утримання доріг. |
Відповідно до статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать не лише нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне, а і алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, акцизний податок з яких зараховується до районних, міських бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад (стаття 64 Бюджетного кодексу України). Крім того, відповідно до статті 19 Закону України «Про автомобільні дороги» організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів належить до основних обов’язків органів місцевого самоврядування. Таким чином, фінансове забезпечення утримання доріг комунальної власності може здійснюватися в межах наявного ресурсу місцевих бюджетів з урахуванням визначених у відповідному місцевому бюджеті пріоритетів розвитку. |
Проблемні питання Дніпропетровської області
№ | Суть питання | Відповідь |
---|---|---|
1 | Запроваджений у 2015 році механізм горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів, який передбачає вилучення у вигляді реверсної дотації коштів до державного бюджету з місцевих бюджетів, що забезпечили у 2013 році рівень надходжень окремих податків у розрахунку на 1 жителя вищий, ніж у середньому по Україні, не стимулює збільшення надходжень до місцевих бюджетів. По обласному бюджету Дніпропетровської області надходження у розрахунку на 1 жителя перевищують середні показники по Україні, а саме: з податку на доходи фізичних осіб – 279 грн проти 201,2 грн, з податку на прибуток підприємств – 215,6 грн проти 68,8 грн. У результаті, реверсна дотація для обласного бюджету обрахована Міністерством фінансів України у сумі 325,3 млн. грн, що становить 9,7 відсотка очікуваних надходжень податку на доходи фізичних осіб та 76,5 відсотка податку на прибуток підприємств. З метою стимулювання обласних бюджетів, які мають рівень надходжень окремих податків у розрахунку на одну людину вищий, ніж у середньому по Україні, пропонуємо внести зміни до Бюджетного кодексу України та встановити граничний розмір індексу податкоспроможності, після досягнення якого передається реверсна дотація, на рівні 1,2 (замість 1,1), та викласти п. 3 статті 98 Бюджетного кодексу України в наступній редакції: “3. При здійсненні вирівнювання враховується значення індексуподаткоспроможності відповідного обласного бюджету. Якщо значення індексу: в межах 0,9 – 1,2 – вирівнювання не здійснюється; менше 0,9 – надається базова дотація відповідному обласномубюджету в обсязі 80 відсотків суми, необхідної для досягненнязначення такого індексу забезпеченості відповідного бюджету 0,9; в межах 1,2 – 1,3 – передається реверсна дотація з відповідного бюджету в обсязі 50 відсотків суми, що перевищує значення такого індексу 1,2; в межах 1,3 – 1,5 – передається реверсна дотація з відповідного бюджету в обсязі 20 відсотків суми, що перевищує значення такогоіндексу 1,3; більше 1,5 – передається реверсна дотація з відповідного бюджету в обсязі 10 відсотків суми, що перевищує значення такого індексу1,5.” Аналогічну норму пропонуємо запровадити і для інших місцевих бюджетів (п.3 ст.99 Бюджетного кодексу України). |
Система горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій запроваджена в рамках реалізації реформи міжбюджетних відносин на заміну системи балансування. При цьому враховувався європейський досвід здійснення фінансового вирівнювання. Також такі зміни були позитивно оцінені місією Міжнародного валютного фонду з питань децентралізації, яка працювала в Міністерстві. Слід зазначити, що запропоновані зміни алгоритму розрахунку реверсної дотації призведуть до втрат державного бюджету в обсязі близько 3 млрд. грн. Водночас зазначимо, що це питання буде детально вивчено та розглянуто комплексно під час підготовки відповідних законодавчих актів за результатами впровадження першого етапу реформ. |
2 | В умовах проведення медичної реформи з 01 січня 2012 року видатки на галузь „Охорона здоров’я” щороку включали цільові кошти (понад 130 млн грн) для врахування екологічних особливостей регіонів (екологічний коефіцієнт), за рахунок яких область могла придбати найнеобхідніше сучасне медичне обладнання, зокрема обладнання для радіологічного відділення Дніпропетровського клінічного онкологічного центру, що дозволило виявляти та лікувати захворювання на ранній стадії. Слід зазначити, що статтею 100-4 Бюджетного кодексу України не передбачено застосування такого екологічного коефіцієнта при розподілі обсягів медичної субвенції. Пропонуємо поновити практику застосування екологічного коефіцієнта при визначенні обсягу видатків для області по галузі “Охорона здоров’я” та викласти п.3 статті 100-4 Бюджетного кодексу України в наступній редакції: “3. Медична субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та затверджується Кабінетом Міністрів України і має враховувати, зокрема, такі параметри: 1) кількість населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці; 2) коригуючі коефіцієнти, що враховують відмінності у вартості надання медичної допомоги; 3) особливості надання медичної допомоги у гірських населених пунктах та екологічні особливості регіонів. При цьому у складі зазначеної субвенції передбачається резерв коштів, обсяг якого не може перевищувати 1 відсотка загального обсягу субвенції, для здійснення видатків, що не могли бути враховані при застосуванні формули.” |
З урахуванням нового бюджетного законодавства місцеві бюджети у 2015 році отримали додатковий фінансовий ресурс, зокрема, за рахунок передачі окремих податків з державного бюджету, введення нового акцизного податку з кінцевих продаж, розширення бази оподаткування податком на нерухоме майно та запровадження нової трансфертної політики. Таким чином, у розпорядженні місцевої влади є значний ресурс для вирішення проблемних питань громади. Одночасно повідомляємо, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» видатки на реалізацію медичних заходів Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями та централізованих заходів з лікування онкохворих дітей враховані у складі бюджетної програми Міністерства охорони здоров’я України «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру, в тому числі 200000 тис. грн. на придбання цифрових мамо графів та ультразвукових діагностичних приладів вітчизняного виробництва» (КПКВК 2301400), обсяг асигнувань за якою по загальному фонду становить 4098,9 млн. гривень. Розподіл видатків за напрямами спрямування коштів здійснюється в установленому порядку Міністерством охорони здоров’я України як головним розпорядником бюджетних коштів. |
3 | Коли буде розроблений акт щодо передачі майнових комплексів медсанчастин? | Передача майна державної та комунальної власності врегульовано постановою від 21.09.1998 № 1482 «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності». |
4 | Чи будуть враховуватися особливості окремих регіонів у розрахунку кількості ліжок? | Згідно з положеннями Бюджетного кодексу фінансовий норматив бюджетної забезпеченості використовується для визначення розміру міжбюджетних трансфертів і визначається шляхом ділення загального обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію бюджетних програм, на кількість населення чи споживачів гарантованих послуг, і не передбачає врахування особливостей мережі, типових штатних нормативів, ліжок та інших нормативів за кожним видом витрат закладів охорони здоров’я. При цьому фінансові нормативи бюджетної забезпеченості коригуються коефіцієнтами, що враховують відмінності у вартості надання гарантованих послуг. Таким чином, запропонована пропозиція не відповідає чинному бюджетному законодавству. |
5 | Питання про закупівлю медикаментів та статус процесу | Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти встановлені Законом України «Про здійснення державних закупівель». Відповідно до зазначеного закону державне регулювання та контроль у сфері державних закупівель здійснюють уповноважений орган та інші органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції. Механізм закупівель медикаментів має визначатись Міністерством охорони здоров’я, як головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у медичній сфері та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, як спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель. |
6 | Відповідно до змін, внесених до Бюджетного кодексу України, екологічний податок зараховується до доходів загального фонду місцевих бюджетів. Таким чином, втрачаючи своє цільове призначення, ці кошти не можуть бути використані на видатки екологічного призначення. У зв’язку з обмеженістю ресурсу загального фонду місцевих бюджетів кошти, які надходять за забруднення природного середовища у вигляді екологічного податку, фактично не будуть спрямовані на заходи з виконання вкрай необхідних екологічних програм. Ураховуючи викладене, пропонуємо зберегти цільовий напрям використання екологічного податку, виключити цей податок із статей 64, 66,69 та включити його до складу доходів спеціального фонду місцевих бюджетів, доповнивши статтю 69¹ Бюджетного кодексу України пунктом такого змісту: 6¹) 80 відсотків екологічного податку (крім податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк), у тому числі: до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст районного значення, сільських, селищних, - 25 відсотків, обласних бюджетів - 55 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 80 відсотків. |
Пропозиції не підтримуються, оскільки звужують можливості органів місцевого самоврядування внаслідок спрямування коштів до спеціального фонду. Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» передбачено значне збільшення ресурсу місцевих бюджетів в т.ч. за рахунок збільшення відсотка зарахування екологічного податку до 80 відсотків до загального фонду місцевих бюджетів (у тому числі ресурс обласних бюджетів збільшується на 45 відсотків), що пов’язане з передачею повноважень в рамках здійснення децентралізації. Водночас, зарахування коштів екологічного податку до загального фонду дає можливість маневру органам місцевого самоврядування, які самостійно мають право спрямувати певну частину надходжень вказаного податку на здійснення природоохоронних заходів. При цьому зазначаємо, що на сьогодні вже прийнято і виконується Державний бюджет України на 2015 рік та затверджено місцеві бюджети. |
7 | Законом України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” визначено, що починаючи з 1 січня 2015 року до обласних бюджетів зараховується 10 відсотків податку на прибуток (крім податку на прибуток підприємств державної та комунальної власності). За даними органів Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, станом на 01 січня 2015 року сума переплати податку на прибуток (крім податку на прибуток підприємств державної та комунальної власності) становить 3 062,8 млн грн. Враховуючи, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2015 рік ” з обласного бюджету передається реверсна дотація державному бюджету в обсязі 325,3 млн грн (у тому числі податку на прибуток – 230,3 млн грн), а також необхідність повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених значних сум по податку на прибуток, що утворилися протягом 2012 – 2014 років, існує загроза зриву виконання обласного бюджету та фінансування соціально захищених видатків. З метою врегулювання зазначеного питання вважаємо за доцільне доповнити Закон України “Про Державний бюджет України на 2015 рік ” статтею наступного змісту: “Установити, що помилково та/або надміру сплачені до 1 січня 2015 року суми грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємствами приватної форми власності підлягають поверненню виключно за рахунок коштів державного бюджету. У разі погашення такими сумами грошових зобов’язань з податку на прибуток та/або податкового боргу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на підставі щомісячної інформації, яка надається не пізніше 31 числа місяця наступного за звітним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику належні кошти обласним бюджетам, що визначені статтею 66 Бюджетного кодексу України, відносить щомісячно на взаємні розрахунки з державним бюджетом і протягом 10 днів перераховує відповідним обласним бюджетам.” |
Пунктом 43.6 Податкового кодексу України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані. Згідно пункту 16 Наказу Мінфіну від 03.09.2013 № 787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету здійснюється з того бюджету, до якого зараховувався у поточному бюджетному році платіж, який підлягає поверненню. Отже, кошти, які помилково та/або надміру зараховані до загального фонду державного бюджету з податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств державної та комунальної власності, фінансових установ комунальної власності) до 1 січня 2015 року, підлягають поверненню виключно за рахунок коштів загального фонду державного бюджету. |
8 | Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" продовжено термін (до 1 січня 2018 року) звільнення від сплати земельного податку підприємства космічної діяльності, за земельні ділянки виробничого призначення згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України. За попередніми розрахунками втрати місцевих бюджетів у зв’язку з наданням таких пільг по м. Дніпропетровськ складатимуть 65,2 млнгрн, м. Павлоград – 9,4 млн грн, Павлоградському району –2,2 млнгрн. Статтею 103 Бюджетного кодексу України визначено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Враховуючи зазначене вище, просимо при уточненні показників державного бюджету на 2015 рік передбачити додаткову дотацію з державного бюджету на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок надання державою податкових пільг зі сплати земельного податку суб’єктам космічної діяльності відповідним місцевим бюджетам області. |
Порушене питання буде розглядатися під час підготовки внесення змін до проекту Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік» в межах наявного фінансового ресурсу. |
9 | Питання стосовно меж населених пунктів та адміністративно-територіальних одиниць. | Відносини, що виникають у процесі добровільного об’єднання територіальних громад, регулюються Законом України "Про добровільне об'єднання територіальних громад", від 05.02.2015 №157-VIII. Згідно із статтею 11 Закону перспективний план формування територій громад: - розробляється облдержадміністрацією за методикою, визначеноюМінрегіоном та затвердженою Кабінетом Міністрів України; - схвалюється обласною радою та затверджується Кабінетом Міністрів України. Добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: 1) у складі об’єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування; 2) територія об’єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об’єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об’єдналися; 3) об’єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області; 4) при прийнятті рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об’єднаної територіальної громади; 5) якість та доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання. |
10 | У чому сенс об’єднання територіальних громад? | Дрібні малочисельні територіальні громади не в змозі виконувати повноваження та надавати якісні послуги жителям громади. Часто, коштів місцевих бюджетів таких громад вистачає тільки на зарплату працівникам органів місцевого самоврядування. Реалізація норм Закону України "Про добровільне об'єднання територіальнихгромад" дає можливість: 1. Сформувати нову територіальну основу та систему органів місцевого самоврядування. 2. Передати більшу частину повноважень та ресурсів на рівень територіальних громад. 3. Удосконалити механізми та підвищити рівень державної підтримки територіальних громад. 4. Суттєво зменшити кількість органів місцевого самоврядування У Європі за останні роки процес концентрації адміністративно-територіальних одиниць набув ознак постійності. Такі країни як Данія, Ірландія, Греція, Латвія, Фінляндія, Албанія, Грузія провели свої реформи, які суттєво зменшили кількість адміністративно-територіальних одиниць базового рівня (муніципалітетів). Кожна така реформа відбувалась через встановлення параметрів майбутніх об‘єднаних одиниць і створення на цій основі карт об‘єднання. |
11 | Яка перспектива взаємодії органів державного та місцевого самоврядування? | Планом заходів щодо реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №591-р) передбачається розроблення ряду законодавчих актів з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади, якими будуть визначені повноваження відповідних органів влади. На сьогодні зміни в Бюджетний кодекс вже передбачають формування якісно нових принципів взаємовідносин: визначення на законодавчому рівні чітких бюджетних прав і рівня відповідальності кожної з двох рівноправних гілок влади - центрального уряду та місцевого самоврядування. |
12 | Чи є коректним твердження, що місцеві бюджети отримують повну самостійність? | Розширення прав місцевих органів влади та надання повної бюджетної самостійності полягає в наступному: - надано право самостійно, не чекаючи затвердження державного бюджету, формувати та затверджувати місцеві бюджети. Кодексом визначено лише кінцевий термін затвердження місцевих бюджетів – 25 грудня року, що передує плановому; - самостійно визначають обсяги надходжень до місцевих бюджетів на основі закріплених стабільних дохідних джерел. Відтепер Міністерство фінансів не визначатиме і не доводитиме до місцевих бюджетів індикативні показники по доходах; - передбачено формування єдиного кошика доходів загального фонду (без поділу на І та ІІ кошики) та розширення джерел його формування; - замінено систему балансування доходів і видатків місцевих бюджетів принципово новою системою вирівнювання податкоспроможності територій. Законодавчо визначений механізм розрахунку базової та реверсної дотації. Обсяги цих дотацій можуть бути визначені місцевими органами влади самостійно, оскільки в основі їх розрахунку є показники офіційної казначейської звітності; - місцевим органам влади надано право самостійно вибирати установи (в органах Казначейства чи установах банків державного сектору) з обслуговування коштів бюджету розвитку місцевих бюджетів та власних надходжень бюджетних установ; - спрощено процедуру надання місцевих гарантій та здійснення запозичень від міжнародних фінансових організацій - шляхом запровадження принципу «мовчазної згоди» у разі неотримання висновку Мінфіну протягом місяця з дня подання заявки; - надано право здійснювати місцеві зовнішні запозичення усім міським радам міст обласного значення, тоді як до цього часу такі запозичення могли здійснювати лише міські ради міст з чисельністю населення понад триста тисяч жителів; |
13 | Що потрібно робити, якщо необхідно отримати додаткові кошти на утримання місцевих закладів освіти? | Відповідно до пункту 8 Порядку та умов надання освітньої субвенції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №6, відповідні місцеві ради мають право додатково понад обсяги субвенції планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату поточних та капітальних видатків навчальних закладів, визначених у статті 103-2 Бюджетного кодексу України, включаючи погашення бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік в органах казначейства. |
14 | Питання щодо передачі майна професійно-технічних навчальних закладів на місцеві рівні (на громадському обговоренні) | Згідно із пунктом 3 Прикінцевих положень до Закону України від 28.12.2014 № 79 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом Кабінету Міністрів України доручено з урахуванням передачі повноважень та змін, внесених до Бюджетного кодексу України, забезпечити передачу з державної власності у комунальну власність відповідних установ, закладів та організацій, включаючи структурні підрозділи, заборонивши відчуження майна професійно-технічних та вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації до прийняття закону України про професійну освіту. Пунктом 22 доручення Кабінету Міністрів України від 17.01.2015 №14/1/1-15 Міністерству економічного розвитку і торгівлі України було доручено до 20 січня 2015 року з урахуванням передачі повноважень та змін, внесених до Бюджетного кодексу України, подати на розгляд Кабінету Міністрів України проекти актів щодо передачі з державної у комунальну власність відповідних установ, закладів та організацій. Таким чином, обласні державні адміністрації у встановлений термін мали надати відповідну інформацію та переліки бюджетних установ до Міністерства економічного розвитку і торгівлі. |
15 | Питання можливості фінансування освіти, охорони здоров’я з декількох бюджетів? | Порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №6, медичної субвенції – постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2015 №11. Пунктом 2 зазначених постанов дозволено здійснювати протягом бюджетного періоду видатки на фінансування закладів охорони здоров’я та програм у сфері охорони здоров’я, визначених у статті 103-4 Бюджетного кодексу України (Постанова КМУ від 23.01.2015 №11), видатки навчальних закладів, визначених у статті 103-2 Бюджетного кодексу України (Постанова КМУ від 14.01.2015 №6), одночасно з державного та місцевого бюджетів та/або одночасно з різних бюджетів. Крім того, відповідно до норм вищезазначених Порядків та умов надання субвенцій відповідні місцеві ради мають право додатково понад обсяги субвенції планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату поточних та капітальних видатків загальноосвітніх навчальних закладів, та закладів, які здійснюють підготовку робітничих кадрів, включаючи погашення бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік в органах казначейства. |
16 | Чи можна погашати заборгованості дошкільних навчальних закладів за рахунок субвенцій? | Відповідно до статті 89 Бюджетного кодексу України видатки на дошкільну освіту віднесені до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів. Погашення заборгованості минулих років дошкільних навчальних закладів має здійснюватися за рахунок коштів місцевих бюджетів. |
17 | Який механізм погашення кредиторки по дитячим сільським дошкільним навчальним закладам за минулий рік? Чи можна використати статтю 85? | |
18 | Чи може сільська рада видавати кошти на утримання сільських дошкільних закладів? | Відповідно до статті 89 Бюджетного кодексу України видатки на дошкільну освіту віднесені до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів. Крім того, відповідно до пункту 20 Прикінцевих положень до Бюджетного кодексу України у 2015 році з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення можуть здійснюватися видатки, визначені: підпунктом "а" пункту 2 частини першої статті 89 цього Кодексу, а також підпунктом "б" пункту 2 частини першої статті 89 цього Кодексу в частині утримання навчально-виховних комплексів "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад", за умови, що загальноосвітній навчальний заклад - I ступеня. Якщо районна (міська) рада прийняла рішення про передачу коштів на здійснення таких видатків сільській, селищній, міській (міста районного значення) раді, у районному (міському) бюджеті затверджуються міжбюджетні трансферти з районного бюджету бюджетам місцевого самоврядування (з бюджету міста обласного значення бюджетам адміністративно підпорядкованих йому міст, сіл і селищ). При цьому обсяги зазначених міжбюджетних трансфертів визначаються за формулою, яка затверджується відповідною районною (міською) радою у додатку до рішення про місцевий бюджет, та не можуть бути меншими відповідних затверджених видатків бюджетів сіл, селищ, міст районного значення на 2014 рік. Крім того, статтею 91 Бюджетного кодексу України передбачена можливість здійснення з усіх місцевих бюджетів видатків на програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї, та інші програми, пов'язані з виконанням власних повноважень, затверджені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою згідно із законом. |
19 | Чи можна ліквідувати податок на землю в сільській місцевості (під який підпадають тимчасові будівлі, технічні споруди) з метою уникнення соціальної напруги? | Враховуючи те, що з прийняттям Закону №71-VIII, статус плати за землю змінено із загальнодержавного на місцевий платіж, відповідно до статті 284 Податкового кодексу встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, відноситься до виключної компетенції органів місцевого самоврядування. |
20 | Яким чином можуть підтримати підприємців для виконання податку з підакцизних товарів? Чи можливе запровадження пільг та спеціальних умов? | Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції). Акцизний податок запроваджено на товари, які шкодить здоров’ю населення – це алкоголь та тютюн, або екології - нафтопродукти та інші види палива. В Україні ставки акцизного податку на зазначені товари є значно нижчими ніж в інших країнах Європи. Тому запровадження пільг з акцизного податку є недоцільним. |
21 | Чи можливе збільшення надходжень від воєнного збору для прифронтових областей? | Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб, тому збільшення надходжень такого збору можливо у разі відповідного збільшення доходів таких осіб. Збільшення надходжень збору за рахунок запровадження підвищеної ставки збору для фізичних осіб, які проживають у регіонах, прилеглих до зони АТО, суперечитиме Конституції України в частині недопущення запровадження привілеїв чи обмежень за територіальною ознакою. Одночасно зазначаємо, що військовий збір зараховується не до місцевих бюджетів, а до Державного бюджету України. |
Проблемні питання Кіровоградської області
№ | Суть питання | Відповідь |
---|---|---|
1 | Потребує роз’яснення питання щодо особливостей формування місцевих бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад до 15 жовтня 2015 року. Яким чином будуть передбачені у державному бюджеті на 2016 рік міжбюджетні трансферти таким бюджетам, якщо проект Закону про Державний бюджет на 2016 рік подається до Верховної Ради України до 15 вересня? Якщо громади об’єднаються після 15 жовтня, яким чином сформувати їх об’єднаний бюджет? Чи матиме у такому випадку об’єднана громада видаткові повноваження міст обласного значення? | Кабінетом Міністрів України схвалено Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні (розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. № 333-р.). Реалізація даної Концепції передбачає створення законодавчої бази діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на новій територіальній основі з визначенням повноважень та їх ресурсного забезпечення. Також затверджено План заходів реалізації Концепції (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 р. № 591-р), яким передбачено конкретні терміни підготовки змін до діючих законодавчих актів та прийняття нових, зокрема Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад». Даний закон прийнято 05.02.2015 р. № 157. Закон містить принципи добровільного об’єднання територіальних громад, визначає суб’єктів та основні умови добровільного об’єднання, описує порядок об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст та надання їм державної підтримки. Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства розроблено Методику формування спроможних територіальних громад, яка на сьогодні направлена на погодження місцевим державним адміністраціям. Дана Методика визначає умови формування спроможних територіальних громад, порядок розроблення та схвалення перспективного плану формування територій громад тощо. Особливості формування бюджетів об’єднаних територіальних громад, що будуть створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад врегульовано частиною 4 ст. 67 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Зокрема передбачено, що такі бюджети матимуть прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Їх доходи формуватимуться відповідно до ст. 64 та 691 Кодексу, а видатки – ст. 89 та 91 Кодексу. Тобто, вони матимуть всі повноваження міст обласного значення. |
2 | У зв’язку з підвищенням цін на товари чи будуть переглядатися граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів визначені постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 №332. | Питання щодо відповідності граничних сум витрат на придбання обладнання та устаткування бюджетними установами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 р. №332, ринковим цінам в даний час вивчається Міністерством фінансів України і після завершення цієї роботи у разі необхідності відповідні пропозиції будуть внесені на розгляд Кабінету Міністрів України. |
3 | Необхідно врегулювати механізм повернення надмірно сплаченої суми податку з приватних підприємств, . На сьогодні повернення за сум переплат з податку на прибуток приватних підприємств за результатами декларування цього податку за 2014 рік здійснюється не за рахунок того бюджету, до якого він зараховувався у 2014 році, тобто державного, а часткового за рахунок до обласного бюджету. У зв’язку з цим , обласний бюджет несе втрати з находжень цього податку. | Згідно із пунктом 43.6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, до якого такі кошти були зараховані. Враховуючи зазначене, кошти з податку на прибуток підприємств приватної форми власності, які помилково та/або надміру зараховані до загального фонду державного бюджету до 1 січня 2015 року, підлягають поверненню виключно за рахунок коштів державного бюджету. Дана позиція Міністерства фінансів України висловлена у листі від 25.03.2015 № 31-11220-12-10/10445 та направлена на адресу ДФС України та ДКС України. |
4 | При внесенні змін до Бюджетного кодексу України пропонуємо розглянути питання щодо скасування реверсної дотації. | В рамках реалізації реформи міжбюджетних відносин запроваджено заміну системи балансування на систему горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій, в залежності від рівня надходжень податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток на одного жителя. Механізм вирівнювання передбачає, що місцеві бюджети з рівнем надходжень нижче 0,9 середнього показника по Україні отримують базову дотацію (80 відсотків суми, необхідної для досягнення показника 0,9), для підвищення рівня їх забезпеченості. Для місцевих бюджетів з рівнем надходжень в межах від 0,9 до 1,1 вирівнювання не здійснюється, а для бюджетів із значним рівнем надходжень на одного жителя передбачена реверсна дотація до державного бюджету в обсязі 50 відсотків перевищення індексу податкоспроможності 1,1 до середнього значення по Україні. Для розрахунку реверсної/базової дотації на 2015 рік використовувались дані Державної служби статистики щодо наявного населення станом на 01.01.2014 та дані звітності Державної казначейської служби України щодо фактичних надходжень податку на доходи фізичних осіб у 2013 році, приведені у відповідність із новими нормативами зарахування. При запроваджені системи горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій враховувався європейський досвід здійснення фінансового вирівнювання. Також такі зміни були позитивно оцінені місією Міжнародного валютного фонду з питань децентралізації, яка працювала в Міністерстві. |
5 | По якому коду тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів здійснювати фінансування шкільних відділень навчально-виховних комплексів, які розташовані у містах районного значення, селах селищах? Чи можна передавати на ці цілі частину освітньої субвенції з районного бюджету бюджетам сіл, селищ, міст районного значення по коду КТКВК 250336? | Видатки на фінансування шкільних відділень навчально-виховних комплексів, які розташовані у містах районного значення, селах, селищах, обліковуються за КТКВМБ 070201 Загальноосвітні школи (в т.ч. школа-дитячий садок, інтернат при школі), спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії. колегіуми і здійснюються за рахунок коштів освітньої субвенції, яка надходить з державного бюджету до районного бюджету. Керуючись п.20 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) у 2015 році районна рада може приймати рішення про передачу коштів на здійснення таких видатків сільській, селищній, міській (міста районного значення) раді. У районному бюджеті затверджуються міжбюджетні трансферти з районного бюджету бюджетам місцевого самоврядування. З урахуванням положень статті 101 Кодексу, якою визначено види міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами, кошти з районного бюджету до бюджетів сіл, селищ, міст районного значення можуть бути передані у вигляді іншої субвенції за КТКВ 250380 «Інші субвенції». Умови надання такої субвенції визначаються відповідним договором сторін. |
6 | Чи будуть переглядатися річні обсяги освітньої, медичної субвенції та субвенції на підготовку робітничих кадрів, у зв’язку підвищенням тарифів на енергоносії? | З метою забезпечення відновлення економіки України, стабілізації фінансової ситуації та урегулювання ряду питань, пов’язаних з боєздатністю держави, у поточному році обмежено фінансовий ресурс на охорону здоров’я. Відповідно до Порядку та умови надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2015 № 11, головним розпорядником медичної субвенції є Міністерство охорони здоров’я. Таким чином порушене питання має розглядатись, у першу чергу, Міністерством охорони здоров'я у встановленому порядку. Відповідно до пункту 4 Порядку та умов надання медичної субвенцій у складі медичної субвенцій передбачається резерв коштів, обсяг яких не може перевищувати 1 відсотка загального обсягу субвенцій, для здійснення видатків, що не могли бути враховані під час застосування формули, за якою визначається порядок розподілу субвенцій між місцевими бюджетами. Питання щодо обґрунтованого використання резерву коштів медичної субвенції має вирішуватись Міністерством охорони здоров'я. |
7 | Змінами від 2 березня 2015 року до Бюджетного кодексу України передбачено, що у разі забезпечення у повному обсязі потреби у поточних видатках на бюджетний період за рахунок освітньої субвенції та за умови відсутності простроченої бюджетної заборгованості за захищеними видатками зазначених навчальних закладів ця субвенція може спрямовуватися на їх капітальні видатки. Відповідно до Порядку та умов надання освітньої субвенції, затвердженої постановою КМУ від 14 січня 2015 р. № 6 використання субвенції здійснюється з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 р. № 65 “Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету”. Як в такому випадку проводити ремонт в школах та здійснювати інші капітальні видатки? | Пунктом 1** дозволено проведення ремонту приміщень що перебувають в аварійному стані, приміщень навчальних, оздоровчих, санаторно-курортних закладів та реабілітаційних установ, ремонт яких здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду з метою дотримання вимог санітарних норм та норм пожежної безпеки для забезпечення навчально-виховного процесу, оздоровлення дітей, санаторно-курортного лікування ветеранів війни, інвалідів та реабілітації дітей-інвалідів. Приміткою «**» до пункту 1 передбачена можливість придбання товарів за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, отриманих на вказану мету як благодійні внески, гранти, міжнародна технічна допомога. Враховуючи наведене, проведення ремонту можна здійснювати за рахунок спеціального фонду, придбання меблів, побутової техніки - за рахунок благодійних внесків, грантів, міжнародної технічної допомоги. Листом МФУ від 20.04.2015 №31-07010-07-5/13400 Міністерству освіти і науки України запропоновано опрацювати питання спрямування у 2015 році коштів освітньої субвенції на видатки капітального характеру, пов’язані виключно з: - придбанням шкільних автобусів для перевезення дітей із загальноосвітніх навчальних закладів, які будуть оптимізовані, (у разі закриття/об’єднання/реорганізації); - оновленням навчальної та матеріально-технічної бази тих загальноосвітніх навчальних закладів, до яких будуть переведені учні, (придбання кабінетів хімії, фізики, біології, комп’ютерної техніки, мультимедійного обладнання, шкільних парт, здійснення капітального ремонту та реконструкції). |
8 | Освітня субвенція може спрямовуватися на реалізацію заходів з оптимізації мережі зазначених навчальних закладів. Чи можна в рамках здійснення таких заходів придбання шкільного автобусу за кошти освітньої субвенції? | |
9 | Чи будуть переглядатися річні обсяги освітньої, медичної субвенції та субвенції на підготовку робітничих кадрів, у зв’язку підвищенням тарифів на енергоносії? | Питання буде вирішуватися за результатами виконання державного бюджету за перше півріччя. |
10 | Потребує вирішення питання упорядкування сплати податків та зборів до місцевих бюджетів таких як акцизний податок з підакцизних товарів, ПДФО супермаркетами, відділеннями банків, які знаходяться на податковому обліку у столиці України або інших регіонах, а не за місцем його діяльності. | Щодо сплати акцизного податку Законом України від 28.12.2014 № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з метою зміцнення фінансової самостійності місцевих бюджетів з 1 січня 2015 року запроваджено акцизний податок з роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та паливом у розмірі 5% від їх вартості. Підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу встановлено, що платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів. Зазначена особа сплачує акцизний податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (підпункт222.3.2пункту 222.3 статті 222 Податкового кодексу). Статтями 64 та 69 Бюджетного кодексу України передбачено, що до доходів загального фонду місцевих бюджетів віднесено акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що зараховується до місцевих бюджетів. Щодо сплати податку на доходи фізичних осіб. Згідно з підпунктом 14.1.30 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу, відокремлені підрозділи розуміються у значенні, визначеному Цивільним кодексом України та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», для розділу IV цього Кодексу – у значенні, визначеному Господарським кодексом України. Згідно із статтею 64 «Організаційна структура підприємства» Господарського кодексу України підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (цехи, дільниці тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (бюро, управляння тощо), які діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Питання про розміщення таких структурних підрозділів погоджується з відповідними органами місцевого самоврядування. Тобто, згідно з підпунктом 14.1.30 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, для цілей справляння податку на доходи фізичних осіб визнання підрозділу відокремленим відбувається з урахуванням вимог статті 64 Господарського кодексу України. Для цілей обліку платників податку, пунктом 63.3 статі 63 «Загальні положення щодо обліку платників податків» Кодексу встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцем розташування (реєстрації) підрозділів юридичних осіб, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). При цьому, частиною другою статті 58 «Державна реєстрація суб'єкта господарювання» Господарського кодексу України передбачено, що відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації, але відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом. Отже, у разі якщо підприємство має відокремлений підрозділ, який не має статусу юридичної особи та не уповноважений сплачувати податки, головне підприємство повинно залучити до своєї реєстраційної справи згідно з вимогами статей 58, 64 Господарського кодексу України, а також повинно нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий підрозділ до відповідного місцевого бюджету за його місцезнаходженням згідно з абзацом другим підпункту 168.4.3 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України. Таким чином, належне оформлення згідно із законодавством діяльності відокремленого структурного підрозділу поза місцем розташування юридичної особи є обов’язком виключно юридичної особи. Отже, питання сплати податку на доходи фізичних до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів юридичної особи врегульовано чинним законодавством. |
11 | Пропонуємо внести зміни до бюджетної класифікації в частині доходів місцевих бюджетів, зокрема ввести узагальнюючий (групуючий) код по платі за землю. | Відсутня технічна можливість для введення такого коду, оскільки плата за землю увійшла до складу податку на майно. |