Сергій Марченко: 2021 рік став роком макроекономічної стабільності

Виступ Сергія Марченка у Верховній Раді України щодо забезпечення фінансовими ресурсами питань, які потребують нагального вирішення:

В останні роки у нас з вами був безпрецедентний виклик боротьби з ковід, з яким ми успішно справляємось. З початку пандемії держава вже витратила на це 130 млрд гривень.

В результаті ми суттєво збільшили підтримку медичної галузі, обсяг якої у 2022 році запланований на рівні 233 млрд грн.

Спільними зусиллями Президента, Уряду та Верховної Ради у минулому році ми підтримали економіку в період коронакризи.

Завдяки реалізації програм «Доступні кредити 5-7-9», «Доступна іпотека 7%» та «е-Підтримка» суб’єкти господарювання та громадяни України змогли адаптуватися до карантинних обмежень, викликаних пандемією ковід.

Минулий рік став роком макроекономічної стабільності та повноцінного запровадження середньострокового бюджетного планування. Вперше в історії незалежності України Парламентом було підтримано Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки, яка стала основою для бюджету цього року.

У 2021 році доходи загального фонду державного бюджету зросли на 24% проти показника 2020 року. Це додатково 207 млрд гривень.

Обсяг видатків державного бюджету зріс на 15,7%  (або на 202 млрд грн). При цьому капітальні видатки держбюджету становили 134 млрд грн, що на 41% більше проти 2020 року.

Всі пріоритети, визначені Президентом, Урядом та Парламентом, були профінансовані вчасно та в повному обсязі. Це підвищення пенсій та соціальних стандартів, зарплат медиків та вчителів, фінансування видатків оборони та безпеки, спрямування коштів на боротьбу з ковідом і вакцинацію населення.

Фактичний дефіцит бюджету за минулий рік склав 3,8% ВВП проти планового показника у 5,5% ВВП. Це дозволило нам зекономити для бюджету близько 50 млрд гривень. Тенденція до його зменшення продовжиться і у поточному році. У бюджеті 2022 року закладений показник у 3,5% ВВП.

Проведення активних операцій з цінними паперами та виважена боргова політика Міністерства фінансів дала можливість знизити державний борг до 45,2% ВВП та зменшити ризикову частку у валюті на 1,8 відсоткових пункти.

У 2021 році український банківський сектор досяг значного прогресу. Банки  збільшили прибуток вдвічі – до 77,5 млрд грн, з яких 43 млрд грн припадає на банки з державною часткою.

Державні банки скоротили обсяг непрацюючих кредитів на 56,2 млрд грн.

У результаті частка проблемних кредитів у державних банках за рік знизилася з 57,4% до 47,1%.

Досягнуті результати 2021 року стали надійною «подушкою безпеки» для ситуації, яку ми зараз спостерігаємо навколо України та формування спокійної реакції на міжнародних ринках капіталу.

На додаток до занепокоєння навколо пандемії, фінансові ринки отримали нові приводи для нестабільності – такі як:

• висока інфляція та реакція центральних банків розвинутих країн на інфляційні ризики;
• фінансовий стан великих компаній з нерухомості в Китаї та, звичайно,
• геополітичні ризики – такі як напружені відносини між США та Китаєм.

Ці фактори призвели до того, що індекси облігацій країн, що розвиваються, вийшли на найгірші показники починаючи з 1999 року.

Погіршення котирувань єврооблігацій спостерігається як в Україні, так і в інших країнах з аналогічним кредитним рейтингом, що суттєво обмежує доступ до ринків капіталу країн, що розвиваються.

З початку року було рекордно мало емітентів з первинними випусками суверенних облігацій з країн, що розвиваються.

Проте, незважаючи на усі ці серйозні перепони, завдяки проведеним в попередні роки реформам, Україна увійшла в 2022 рік із значним запасом ліквідності та сильними макроекономічними показниками.

І ми мали усі передумови та інструменти для примноження цього успіху – якби не нова загроза – висока концентрація російських військ біля наших кордонів.

Хочу сказати, що ми живемо в умовах військової кризи та агресії вже 8-ий рік. Це явище звичне і не нове для нас.

За оцінками міжнародних експертів за всі роки військової агресії Україна вже зазнала збитків від окупації територій Донбасу та АР Крим на суму понад 280 млрд доларів США у вигляді втраченого ВВП у період 2014-2020 років.

Разом з тим, геополітична напруженість навколо ескалації на кордонах України вплинула на сприйняття інвесторами суверенного боргу України.

Це призвело до погіршення котирувань єврооблігацій України на зовнішніх ринках та до зменшення портфелю нерезидентів в українських ОВДП на близько 14 млрд грн (в той час як протягом 2021 ми спостерігали чисті надходження, і вони склали 7,4 млрд грн). В результаті, частка ОВДП, якою володіють іноземні інвестори, зменшилась з 10% до 8%.

А премія за ризик за суверенними облігаціями України перевищила поріг у 1000 базисних пунктів.

Випуск внутрішніх облігацій продемонстрував значне зниження попиту, що призвело до того, що в січні 2022 року було продано лише 6,8 млрд грн, що в 5 разів менше порівняно з попередніми місяцями (для порівняння, в аналогічний період у січні 2021 року ця цифра склала більше 36 млрд грн).

Панічні настрої накрили фінансові ринки, провідні медіа світу все більш впевнено і аргументовано говорили про вторгнення Росії.

Президенту та Уряду потрібно було швидко оцінити ризики і, в умовах наростання геополітичної напруги, ескалації на наших кордонах та обмеженого, з об’єктивних причин, доступу на ринки капіталу, прийти до єдино правильного рішення – звернутись до наших міжнародних партнерів.

І нинішня криза знову дала можливість побачити, як сприймає Україну світ.

Розпочалась цілодобова злагоджена спільна стратегічна комунікація Президента, Уряду, Мінфіну з країнами-партнерами та міжнародними фінансовими організаціями.

Командою Міністерства фінансів, мною особисто, за півтора місяці з початку року вже проведено більше 90 міжнародних зустрічей та дзвінків.

Щоденно - це до 5-ти онлайн та оффлайн комунцікацій з нашими іноземними партнерами з кількох континентів. І жодна зустріч не пройшла без конкретних результатів.

Які результати ми отримали на сьогодні:

• По-перше, можу впевнено сказати, що відповідь ЄС у готовності підтримати Україну, надавши 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги, є безпрецедентно швидкою.

Перший транш такої допомоги складатиме 600 млн євро і є безумовним. Ми сподіваємось отримати ці кошти наприкінці березня – на початку квітня цього року.

Другий транш Україна отримає після виконання узгоджених сторонами короткострокових заходів щодо впровадження структурних реформ, над якими зараз спільно працюють команди ЄвроКомісії та Мінфіну.

Безпрецедентно швидке рішення про надання Україні макрофінансової допомоги ЄС є не лише внеском у макрофінансову стабільність держави, а й потужним сигналом міжнародним ринкам.

• По-друге, Сполучені Штати Америки нададуть Україні суверенну кредитну гарантію на суму до 1 мільярда доларів для підтримки економічних реформ.

Міністерство фінансів ініціювало перемовини щодо отримання кредитної гарантії ще у 2021, з приходом нової адміністрації США до влади. Таку ініціативу на найвищому політичному рівні підтримав Президент. Це не лише суверенна кредитна гарантія, це також гарантія і прояв довіри, ознака міцного партнерства.

• По-третє, Канада, яка однією з перших простягла руку підтримки Україні з початку року, прийнявши рішення про виділення 120 млн канадських дол, наразі нарощує допомогу, збільшуючи початкову суму на 500 млн дол.
• Уряд Великобританії офіційно заявив щодо підготовки пакету економічної допомоги та військової підтримки для України.
• Канцлер Німеччини Олаф Шольц, з яким я комунікував питання отримання незв’язаної частини кредиту у 150 млн євро в його ролі в якості Міністра фінансів ще з 2020 року, нещодавно оголосив про можливість отримання Україною цих коштів.
• Міністерство економіки та фінансів Франції надасть уряду України 200 млн євро кредиту та фінансові гарантії на 1 млрд євро. Ці кошти будуть спрямовані на конкретні проекти розвитку.
• Мінфін також веде перемовини з урядом Японії щодо формування механізму залучення Японського агентства міжнародного співробітництва JICA до нової зеленої програми зі Світовим банком - Позики на політику розвитку (т.зв. ‘green’ DPL). В минулому Мінфін вже мав досвід структурування такого механізму. Тому ми ведемо перемовини щодо наповнення та структурування програми в розмірі 500 млн від Світового Банку та до 300 млн - від уряду Японії. Японія вже оголосила про готовність надати Україні щонайменше 100 млн. дол у вигляді екстрених позик.

Наразі Мінфін, спільно з МБРР, готує драфт Матриці заходів нового зеленого DPL для забезпечення їх виконання до квітня ц.р. Аби залучити кредит у червні, оскільки у червні – засідання Борду директорів Світового банку. Після голосування – підписання угоди та отримання коштів.

Зараз злагодженість та своєчасність дій є високою як ніколи. І я вдячний моїм колегам - міністрам фінансів Великої сімки та колегам з ЄС, які і словом і ділом, публічно, підкреслюють готовність діяти швидко та рішуче, щоб підтримати українську економіку. (діють скоординовано, аби в найкоротші терміни надати економічну та фінансову підтримку Україні).

Хотів би наголосити на важливому аспекті. Беззаперечною умовою для ефективної співпраці з іншими країнами та міжнародними організаціями є діюча Програма МВФ.

І саме Міжнародний валютний фонд є орієнтиром та якісним показником для наших партнерів.

Президент, Парламент та Уряд роблять усе можливе, аби гарантувати прогрес з програмою МВФ. Ми виконуємо необхідні умови та структурні маяки і реалзіацією відповідних зобов’язань пришвидшуємо наближення чергового перегляду програми  місією МВФ, що, сподіваємось, відбудеться найближчим часом. За результатами цього перегляду очікується отримання третього траншу за Програмою 700 млн дол США. Термін Програми завершується в червні 2022 року та за результатами останнього перегляду очікується отримання 1,5 млрд дол США.

Я переконаний, що залучення пільгового фінансування, в тому числі коштів МВФ, Світового банку, макрофінансової допомоги ЄС, пільгових кредитів країн-партнерів сприятиме збереженню макроекономічної стабільності та відновленню довіри інвесторів.

Разом з цим, хочу особливо підкреслити, що ситуація з державними фінансами України є контрольованою.

У нас достатньо коштів на казначейському рахунку. Станом на 01.02.2022 року на єдиному казначейському рахунку було 34 млрд грн, що є найбільшим показником січня, починаючи з 2001 року.

Податкова і митниця працюють стабільно. Сума перевиконання доходів загального фонду держбюджету у січні склала 9,1 млрд грн.

Вказане зростання відбулось в основному за рахунок збільшення надходжень від сплати ПДВ:

- підприємствами паливно-енергетичного комплексу у зв’язку із підвищення вартості природного газу та збільшенням обсягів виробництва електроенергії для проходження опалювального сезону;

- зростанням обсягів імпорту нафтопродуктів (удвічі), вугілля (у 2,5 рази) та добрив (утричі);

- збільшенням обороту роздрібної торгівлі (у грудні 2021 року – на 19,3% порівняно із показником листопада);

- зростанням обсягів реалізації через РРО, у тому числі шляхом розширення сфери застосування (зростання у січні на 17% порівняно із груднем).

Ми очікуємо, що тенденція щодо перевиконання планових показників держбюджету буде продовжена і у лютому. За нашими розрахунками, перевиконання може скласти до 5 млрд грн.

Всі пріоритетні видатки здійснюються вчасно і у повному обсязі. Затримок із платежами немає і не передбачається.

Касові видатки станом на 17 лютого складають 141 млрд грн, з яких на соціальний захист та соціальне забезпечення спрямовано 53 млрд грн, на оплату праці – 28 млрд грн, субвенції місцевим бюджетам склали 17 млрд гривень.

Платежі з погашення боргу здійснюються відповідно до встановленого графіку. Станом на 17 лютого ми погасили вже 56,7 млрд грн із запланованих на січень-лютий 76,6 млрд гривень.

Пік виплат 2022 року за зовнішніми боргами – це вересень, коли Україна має погасити 1 млрд доларів євробондів.

Зупинюсь на питанні боргової політики детальніше.

Криза - це не тільки проблеми, але й можливості. І ми ними скористались.

Зважаючи на ринкову ситуацію та з метою економії коштів державного бюджету Мінфіном було здійснено операції з активного управління державним боргом.

Зокрема, наприкінці минулого року та на початку цього року Міністерство фінансів провело декілька операцій з викупу ВВП-варрантів та єврооблігацій з погашенням в 2022 році.

Таким чином, ми своєчасно та ефективно зменшили боргове навантаження. Завдяки проведенню цієї операції, виплати з погашення єврооблігацій в цьому році будуть менше 1 мільярда доларів США – 912 млн дол. США, що суттєво нижче, ніж платежі з погашення ОЗДП в минулому році.

Міністерство фінансів здійснило операції з викупу ВВП-варрантів, в результаті яких Мінфін володіє близько 20% державних деривативів в обігу.

Це далекоглядний крок, це свідчення нашої турботи про майбутні покоління, які не мають жити у борг.

Також ми оперативно реагуємо на зовнішньополітичні виклики. Урядом ухвалено рішення про виділення 16,6 млрд грн для гарантування безперебійності польотів на території України. Ці кошти будуть спрямовані на надання необхідних гарантій для страхових та лізингових компаній.

Стосовно фінансування сектору безпеки та оборони.

Загальний ресурс на національну безпеку та оборону, що врахований у бюджеті 2022 року, становить 323,7 млрд грн або 6% ВВП, у тому числі:

- обсяг бюджетної підтримки – 287,2 млрд грн;

- кошти офіційної міжнародної допомоги – 21 млрд грн;

- державна підтримка на забезпечення житлом – 15,5 млрд гривень.

Приріст видатків загального фонду порівняно з фактом 2021 року склав 15,8 млрд гривень.

У січні 2022 року видатки на безпеку і оборону із загального фонду держбюджету були профінансовані на 16 млрд гривень.  Ці кошти спрямовані на виплату грошового забезпечення та заробітної плати військовослужбовців, фінансування поточних видатків сил оборони та безпеки.

В межах раніше укладених оборонних контрактів Міністерство оборони та інші силові структури очікують поставки готової продукції на суму 31 млрд грн. Це зброя та військова техніка для зміцнення обороноздатності нашої країни.

Разом з цим, на виконання Указу Президента Урядом ми готуємо  підвищення з 1 березня 2022 року на 30% грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та на 20% військовим Держприкордонслужби та Національної гвардії.

Крім того, у зв’язку із загостренням ситуації на україно-російському кордоні розглядаються інші шляхи збільшення «оборонного бюджету» для врахування першочергових потреб армії та виконання завдань, поставлених керівництвом держави.

У Верховній Раді вже зареєстровано законопроекти щодо збільшення видатків на сектор безпеки і оборони, які наразі опрацьовуються у Бюджетному комітеті за активної участі фахівців Міністерства фінансів.

Джерелом покриття таких видатків, зокрема, можуть бути перевиконання дохідної частини державного бюджету за рахунок підвищення ефективності адміністрування податків та додаткові надходження від встановлення диференційованих ставок рентної плати за газ (законопроект 7038-1).

Разом з цим, шановні народні депутати, я звертаюсь до вас з проханням утриматись від прийняття рішень та політичних заяв, які можуть підірвати основи фінансової системи України та розбалансувати державний бюджет.