Відповіді на запитання

07 Серпня 2015

Питання	Відповідь
Під час здійснення ідентифікації на етапі встановленні кінцевих бенефіціарних власників чи потрібно витребовувати у Клієнта документи (Статути, виписки з реєстрів по всьому ланцюгу засновників) , що підтверджують структуру засновників, або достатньо буде інформації від Клієнта з приводу структури засновників та бенефіціарних власників без додаткових документів (або підтверджені лише випискою з ЄДР)?	«З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) суб’єкт витребовує у клієнта - юридичної особи інформацію та/або документи, що підтверджують наявність структури власності такого клієнта.» (абзац другий частини 7 статті 9 Закону 1702) «структура власності - документально підтверджена система взаємовідносин юридичних та фізичних осіб, що дає змогу встановити всіх наявних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), у тому числі відносини контролю між ними щодо цієї юридичної особи, або відсутність кінцевих бенефіціарних власників контролерів)» (п.35 частини 1 статті 1 Закону 1702) Виходячи з цього, клієнт може надати, наприклад: -схематичне зображення структури власності, підписане керівником клієнта і засвідчене печаткою; -надати роздруковані відомості з ЄДР, засвідчені клієнтом.
Чи можуть бути завірені копії документів, отримані від клієнта при ідентифікації, самим клієнтом? Або сам суб`єкт фінансового моніторингу може завірити копії?	«Суб’єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов’язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено цим Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта).» (частина 1 статті 9 Закону 1702) «Копії офіційних документів, крім нотаріально засвідчених, на підставі яких СПФМ встановив ідентифікаційні дані клієнта (представника клієнта), засвідчуються в порядку, встановленому суб’єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб’єктом первинного фінансового моніторингу.» (частина 2 статті 9 Закону 1702) Проектом наказу Мінфіну передбачено: «Копії документів, крім нотаріально засвідчених, на підставі яких суб’єкт встановив ідентифікаційні дані клієнта (представника клієнта), засвідчуються суб’єктом, який має оглянути оригінали документа, проставити відмітку про те, що з оригіналом згідно, та скріпити її підписом та печаткою (за наявності).» (найближчим часом буде заюстований)
Чи повинні аудитори здійснювати реєстрацію операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу?	Статтею 6 Закону 1702 передбачено, зокрема: «…2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний: …5) забезпечувати реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу,… …6) повідомляти спеціально уповноваженому органу про: а) фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу… б) фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, а також інформацію про свої підозри щодо діяльності осіб або їх активи, якщо є підстави вважати, що вони пов’язані із злочином, визначеним Кримінальним кодексом України… в) фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення… 8. …. Положення підпункту "а" пункту 6 частини другої цієї статті не поширюються на спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу, крім суб’єктів, зазначених у підпункті "в" пункту 7 частини другої статті 5 цього Закону.» Виходячи з цього, не обов’язковим є для аудиторів реєстрація операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу, в силу того, що не поширюється на них зобов’язання повідомляти про такі операції.
Реєстрацію яких операцій мають здійснювати аудитори?	Аудитори зобов’язані здійснювати реєстрацію операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу. А саме статтею 16 Закону 1702 передбачено: «Фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо у СПФМ виникають підозри, які ґрунтуються, зокрема, на: критеріях ризиків, визначених самостійно СПФМ з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених Мінфіном…; встановленні за результатами проведеного аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта; типологічних дослідженнях у сфері ПВК/ФТ, підготовлених та оприлюднених спеціально уповноваженим органом». «підозра - припущення, що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи джерела походження активів пов’язані із ВК/ФТ чи пов’язані із вчиненням іншого суспільно небезпечного діяння, яке визначене Кримінальним кодексом України як злочин або за яке передбачені міжнародні санкції» (пункт 32 частини першої статті 1 Закону 1702) Тобто, СПФМ забезпечує реєстрацію тільки тих фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу. (пункт 5 частини 2 статті 6, стаття 16 Закону) У разі відсутності у СПФМ підозр – реєстрація фінансових операцій не здійснюється.

Всі новини

Отримуйте останні новини