Сайт знаходиться в режимі тестової експлуатації

Інтерв’ю Міністра фінансів Сергія Марченка для інтеренет-видання The page (13.10.2020)

Голова Мінфіну Сергій Марченко розповів The Page про те, чи вистачить грошей у бюджеті та як країна житиме наступного року, чи продовжиться співпраця з МВФ і за яких умов, як пройде опалювальний сезон, навіщо підняли мінімальну зарплату та пенсію й знизили оклади держслужбовцям; пояснив, що коїться на митниці та чому повертають старі кадри, а також змотивував читачів сплачувати податки.

- Дуже просте запитання: у бюджеті вистачає грошей на те, щоби жити далі, чи ні?

- Зараз грошей вистачає. Я гадаю, що вистачатиме і в майбутньому. Ми все робимо для того, щоби грошей вистачало й надалі.

- МВФ не дав нам третій транш, місії немає. Чи це означає, що в нас можуть початися проблеми?

- Це означає, що в нас на цьому етапі відбувається комунікація, є певні запитання, які ми зараз розв'язуємо. І на цьому етапі я не бачу жодних проблем, щоби казати категорично, що ми не в програмі.

- Це на цьому етапі. А загалом? Чесно скажіть людям, у нас із МВФ усе нормально чи ні?

- Це залежно від того, як на це поглянути. Якщо б ми сказали це, коли отримали програму (ми її отримали в травні, а в червні вона була запущена), я б сказав, що у нас все чудовоо. Зараз у нас процес перемовин. І сказати, що там у нас усе зовсім ідеально, я не можу. Але це не означає, що у нас відсутні комунікації і ми не рухаємося в напрямку розв'язання тих питань, які перед нами ставлять.

- Щоби співпрацювати з МВФ, потрібно виконувати якісь маяки, завдання?

- Маяки ми виконуємо. Ми виконали завдання щодо створення єдиних юридичних осіб, щодо роботи з кредитами, які не працюють, щодо ринку газу, а найближчим часом – за статутом НАК. Але річ не тільки в маяках.

- А в чому річ?

- Є питання щодо роботи антикорупційних органів, щодо обмеження заробітних плат наглядових рад. Це ті ключові питання, які зараз ставить МВФ.

- Це 47 тисяч гривень, понад які не можна платити?

- Так, йдеться про обмеження. Але зараз Верховною Радою ухвалено рішення, яке дозволяє уряду самостійно визначати розміри заробітних плат і обмежень.

- До речі, про ці маяки. У нас уже діє повноцінний ринок газу. Влітку ціна була низькою, а зараз люди почнуть сплачувати за новою системою. Багатьом буде важко. Що пропонує держава для того, щоби людям було легше пройти опалювальний період?

- Гадаю, що з опалювальним періодом немає складнощів. На ринку з’явилося більше постачальників газу, є можливість вирішувати, з ким краще працювати. Зокрема, одним із таких постачальників є НАК «Нафтогаз України». Тому я сказав би, що на ринку газу немає монополії, а є можливість вибирати. Є ринок і є ринкова ціна. Але зараз ринкова ціна на газ є нижчою, ніж була минулого опалювального сезону.

- Це зараз. Але ж вона підвищиться.

- Це ваші прогнози. Чому вона має підвищитися?

- Ви гадаєте, ні? Я вважаю, підвищиться.

- Ми на цей опалювальний сезон прогнозуємо нижчий рівень цін, ніж минулого року, якщо рахувати загалом.

- Які субсидії залишаться за нових підходів? На що можуть розраховувати люди?

- Залишиться система субсидій зі сплати за житлово-комунальні послуги. Наступного року передбачаються 36,6 млрд гривень саме на виплату субсидій. І отримають їх саме ті категорії, які найбільше цього потребують – ті, кому сімейний сукупний дохід не дозволяє безболісно або самостійно сплачувати за житлово-комунальні послуги.

Зараз я не можу сказати точну суму, але там розраховується сукупний дохід сім’ї, площа приміщень, в яких проживає ця родина, і відповідним чином розраховується показник субсидії.

- Цього року система буде така сама, як торік?

- Нічого не зміниться. Можливо, стане менше субсидіантів, бо зросте рівень мінімальної заробітної плати. Відповідно певна категорія громадян вже не матиме потреби в субсидіях – вони зможуть самостійно все сплатити.

- А вже відомо, скільки залишиться субсидіантів?

- Поки що таких розрахунків немає, бо ми зараз тільки починаємо входити в опалювальний сезон. Цей рік складний з погляду базових розрахунків. На карантин були закриті бізнеси, було падіння економічної динаміки.

Тому зарано казати, якою буде кількість субсидіантів. Ми виходимо з припущення, що з огляду на вартість газу і рівень соціального забезпечення їх має бути не більше, ніж торік.

- Навіщо взагалі підвищували мінімальну заробітну плату? Якщо зараз усе погано і начебто доходів немає, бізнес закривається, навіщо робити такий крок?

- Питання підвищення мінімальної заробітної плати – це й питання виплат до Пенсійного фонду, сплати ЄСВ, сплати ПДФО, заробітних плат лікарярів, вчителів і інших працівників бюджетної сфери. Тобто йдеться про те, що до мінімальної заробітної плати прив’язано багато інших виплат. І це дає змогу створювати додатковий попит, що підживлюватиме економіку.

Є співвідношення між мінімальною заробітною платою і середньою заробітною платою.Сьогодні це співвідношення складає 45%, наступного року воно буде 48%. Наприклад, у Польщі – 55%, у Туреччині – 72%, в інших країнах світу цей показник також понад 50%. Тобто тут питання дискусії, справедливого співвідношення між мінімальною заробітною платою і середньою заробітною платою.

- А як підвищуватиметься мінімальна заробітна плата? І чи зростуть податки?

- З 1 січня – 6 тис. грн, з 1 липня – 6,5 тис. грн. Щодо податків: ЄСВ – це внесок до Пенсійного фонду. ПДФО зросте. З ПДФО 60% іде до місцевого бюджету напряму, 25% і 15% – діляться між державним і обласними бюджетами. Загалом держава отримає, але державний бюджет більше, скажімо так, витратить на цю систему, ніж отримає плюсів.

- Але річ у тім, що весь цей тягар падає на малий та середній бізнес – більше ЄСВ, більше інших податків. А зараз треба бізнес підтримати.

- Ще раз, я постійно це повторюю: 6 тисяч гривень із 1 січня – це мінімальна заробітна плата. Якщо бізнес хоче, щоби його працівники були соціально захищеними й мали гідну пенсію, він має їм платити білу заробітну плату. Бо 6 тисяч гривень отримують низькокваліфіковані професії.

Тобто якщо ми хочемо платити зарплату в конверті, не сплачувати податки й жити як в Європі, то ми маємо визначитися, що десь у цій формулі є розрив. Хочемо жити як в Європі – сплачуймо податки справедливо. Бо 6 тис. грн не є критичною заробітною платою, не є навіть середньою заробітною платою. Тобто те, що ви називаєте податковим навантаженням на бізнес, я називаю тіньовим рівнем економіки, з якої не сплачено податки.

- Це філософське питання. Люди не сплачують податки не тому, що їх не зловили, а тому що не вірять державі. Бо держава нічого не робить.

- Це питання як яйце і курка. Хтось має в цьому питанні бути меншим, щось має бути первинним. Громадяни сплачуватимуть більше податків, держава стане інституційно сильнішою і зможе виконувати свою функцію більш якісно. І тоді громадяни матимуть ще більше довіри до держави. А якщо у нас виникає ситуація, коли ми не довіряємо державі, кажемо «Ми, вибачте, не будемо платити державі» та кажемо «Але ж ви забезпечте свої функції, держава», то я готовий рухатись в цьому напрямку, але тут має бути чесний і справедливий підхід.

- Виходить справедливий підхід в одну сторону. Спробуйте зараз переконати звичайних людей платити податки. Знайдіть три аргументи, щоб вони вас почули і почали платити більше податків. У вас не знайдеться аргументів.

- Аргументи знайдуться – вони прості. Платіть більше податків, тому що ви сплачуєте, в першу чергу, в місцеві бюджети. Це ваші дороги, інфраструктура, школи, лікарні у ваших містах, це не в якомусь міфічному Києві. Друге – це ваша майбутня пенсія. Зараз дефіцит Пенсійного фонду – 204 мільярди. Ми вимушені забирати з інших податків і давати на дефіцит Пенсійного фонду. Третє – якщо ви хочете, щоб держава забезпечила якісні функції, ви маєте змогу це зробити саме через податки. Є таке правило в Штатах: платиш податки – маєш право голосу.

- А тепер як політик і міністр фінансів пообіцяйте їм щось, щоб це був не просто заклик.

- За це держава вам обіцяє справедливий розподіляти ваших податків, боротися з корупцією, детінізувати ті сфери бізнесу, де зараз схеми на митниці, на податковій, скрутки. Це те, що ми дійсно можемо зробити. Щоб не тільки це з ваших кишень цей тягар був, а щоб це був тягар і для тих недобросовісних, як ви кажете, бізнесменів, які створюють контрабанду або працюють в сіру і в чорну.

- Чому не пообіцяти якісну медицину, класну освіту, можливість працювати і заробляти нормально, а не їхати в Польщу?

- Я кажу не як політик, а як міністр фінансів. Я прагматик. Відчуваєте різницю? Бо я знаю, що якщо зараз це пообіцяю, а не зроблю, це буде питання до мене. Я кажу, що все це можна отримати, але це не буде швидко.

- Наступного року з МВФ у нас все буде нормально? Якщо МВФ не дасть нам гроші, як ми житимемо далі?

- Я думаю, що з МВФ у нас все буде нормально. Якщо не дасть гроші, будемо жити. Питання в тому, що апетити у нас можуть бути іншими.

- Що будуть різати?

- Є різні меню. Є меню з беконом, з другою стравою і з десертом. Це називається одне меню. Є меню вегетаріанське. От буде вегетаріанське. Воно буде нормальне, можна прожити, але, можливо, не зможемо собі дозволити якісь певні речі.

- Але ж зарплати і пенсії піднімете?

- Піднімемо, звичайно. Це не стосується самих незахищених і чутливих категорій. Це стосується можливості розвитку. Не всі розуміють, що МВФ і кредити міжнародних організацій, інвестиції – це питання не для поточних потреб. Ми маємо за ці кошти забезпечити розвиток держави. Ці кошти ми трансформуємо у розвиток. Головна задача трансформаційного механізму держави – взяти кошти МВФ і створити умови для інвестицій і розвитку.

- Якщо все ж таки у нас буде вегетаріанське меню, тобто урізаний бюджет, що поріжуть, на що не дадуть гроші?

- В першу чергу, на жаль, це видатки розвитку. Я не думаю, що це буде стосуватись оборони та безпеки держави. Звичайно, не поріжуть освіту і медицину, тим більше, в період коронакризи.

- Бюджет взагалі погоджується з МВФ?

- Погоджується. Ми погоджуємо з ними на протязі місяця.

- Що їм не подобається?

- Такого немає. Є процес дискусії. Ніколи МВФ не каже, що все прекрасно, і ніколи не каже, що все категорично погано. Є дискусія з точки зору дефіциту бюджету, можливості його профінансувати. Є дискусія по окремим дохідним і видатковим програмам. Це нормальний процес, він носить більше комунікативний експертний характер, ніж категоричний вимого-політичний. Тобто ніхто категоричних вимог не ставить. І проблеми на сьогоднішній момент в бюджеті МВФ не бачить.

- Багато казали про кредити для бізнесу, програму «5-7-9» і схожі програми. Наступного року це буде?

- Буде. На «5-7-9» передбачено 2 млрд грн, на програму портфельних гарантій – 10 млрд грн. Зараз видано більше 3 тисяч кредитів (кожні 80 копійок з гривні виданих за останні півроку кредитів відноситься до програми «5-7-9»).

- Як міністр фінансів ви знаєте, який курс долара буде до кінця року?

- Це не зовсім моя компетенція. Думаю, той курс гривні, який зараз є, і той, який був на протязі останніх півроку, не зміниться суттєво до кінця року. Тобто будуть певні коливання. Зараз у нас, як ви кажете, є девальваційний тренд. Він може швидко змінитися на ревальваційний під впливом тих або інших чинників. Знову ж таки, ключове завдання, щоб всі зрозуміли – обсяги цього коливання. Якщо це коливання плюс-мінус 10%, то це нормально.

- Дехто лякає курсом в 30 грн і далі, якщо раптом у нас будуть проблеми з МВФ.

- Для цього немає підстав. Знову ж таки, чинник МВФ більше технічно-політичний, ніж реально впливає на цю ситуацію. Впливає на ситуацію з обмінним курсом експорт-імпорт, притік валюти в країну, витік валюти з країни, інвестиції. МВФ – також один з чинників притоку валюти в країну. Але це не основний чинник, це один з них.

- На початку літа ви казали, що у нас була катастрофічна ситуація з доходами бюджету через митницю та податкову. А як зараз?

- На 1 травня невиконання плану по доходах було мінус 44. На сьогодні це вже мінус 10. Тобто за останні п’ять місяців нам вдалося надолужити відставання 34 млрд. Митниця повністю виконує план, податкова його перевиконує і перевиконала на 34 мільярди. От вам відповідь.

- А плани коригувалися?

- Верховна Рада змінами до бюджету скоригувала плани під дією тих чинників, які на той момент часу визначали економічні перспективи. Економіка та промисловість не зростає. У нас економічне падіння, був карантин і бізнес два місяці не працював. Звичайно, у нас були всі макроекономічні підстави мати ті плани, які зараз є. Інше питання – за рахунок чого ми перевиконуємо податкові надходження. Це робота з адмініструванням податків, зі схемами, скрутками в частині ПДВ.

- Чому навесні була така катастрофічна ситуація з доходами? Криза, пандемія?

- Не тільки.

- Що ще? Кадри?

- Бачите, ви самі відповіли на своє питання. Іноді, це не основне, але професійні кадри можуть вирішити проблему, непрофесійні або, скажімо, люди, які не на своєму місці, проблему вирішити не зможуть.

- Це ви про Максима Нефьодова?

- Я не коментую.

- Ви не хочете прокоментувати, як він працював?

- Ні. Навіщо?

- Як навіщо? Ви ж його звільнили за щось.

- Звільнив за те, що у мене були підстави вважати, що на митниці є проблеми, вони не вирішуються.

- А він сам корупціонер був?

- Ні, це не питання до корупції, а находження на своєму місці. До Максима у мене питань немає як до людини. Тут питання не в одному персонажі. Питання можливості конкретної людини в конкретний період часу на конкретному місці вирішувати ті завдання, які стоять перед державою. Оце ключова формула. Він міг бути, можливо, прекрасним митником в період, коли у нас економіка розквітає. Він дійсно хотів змінювати і трансформувати митницю. Але коли у вас криза, вам ще потрібно наповнення бюджету.

- Багато його ідей були позитивні, наприклад, зробити електронне декларування, пришвидшити процес.

- Це до сих пір продовжується. Зараз в митниці працює заступник Нефьодова Єнтіс. Він заступник по цифровій трансформації. Уже з Нефьодовим чи без Нефьодова, він здійснює трансформацію цих процесів, запроваджує те, що ви сказали. І немає тут питання персоналій.

- Кажуть, що до цього у нас ще були якісь реформатори, люди з громадянського сектора. Зараз всіх звільнили, повернули старі перевірені кадри і у нас знову пішли доходи.

- Знаєте, ярлики і фейки дуже легко навішати. Як ви вважаєте, я старий кадр чи я реформатор? До якої категорії ви мене віднесете?"

- А ви себе ким вважаєте?

- Я себе вважаю людиною, яка намагається якісно виконувати свою функцію і бути професійним міністром фінансів. Тому для мене ярлики (звідки він – чи з громадського сектору, чи з якогось іншого місця) неважливі. Або це людина, яка може виконувати свої функціональні обов’язки і вносить зміни. Бо для того, щоб робити зміни, треба розуміти, як кажуть, матчасть. Якийсь класний реформатор, не розуміючи, яку складну систему він намагається реформувати, може зробити зло або нашкодити.

- А вас особисто не зачіпає критика, що ви зараз призначаєте кадри, які, скажімо так, не дуже?

- Мене може зачіпати все, що завгодно. Але якщо я буду дивитися на ту критику, яка на мене йде і кожний раз реагувати в той або інший бік, я, чесно кажучи, буду як в пінг-понзі. Сьогодні мені сказали одне, я роблю одне, завтра мені сказали інше тощо. Вийде, знаєте, що я без характеру, без програми, без розуміння цілей і завдань. Я не такий.

Я чітко знаю, що я тут роблю, я чітко знаю, з ким я хочу працювати і чітко знаю, що є люди, які дійсно можуть виконувати свої обов’язки. І моє завдання як міністра – знайти саме тих людей, які в конкретний момент часу виконуватимуть ті завдання і функції, які держава на цей момент потребує. Оце все. Бо якщо в ролі міністра фінансів хтось хоче бачити людину, яка просто має повністю розуміти всі процеси і розбиратися, чи поїхати на митницю і показати їм – от ви так працюйте, я знаю як. Це не міністр фінансів тоді, це якийсь шоумен.

- Це мікроменеджмент.

- Я не мікроменеджер. Моє ключове завдання – визначити стратегію, знайти ключових людей і з них потім запитувати.

- Все ж таки ви маєте якось дивитися на те, що думає суспільство. Наприклад, Одеська митниця, Денис Пудрик. Як можна призначити на митницю людину, яка в 2015 році була люстрована, нещодавно поновилася, працювала лише на одну зарплату, а мала багато автомобілів, дач тощо?

- Ви можете запитати в Дениса Пудрика самостійно. Я вам скажу як міністр фінансів, який погоджує призначення тих людей, які дає керівник митниці. Ми перевіряємо цих людей на доброчесність, на їх особисті якості, на їх професійні якості. Задачі перевіряти їх статки речі у нас не стоїть.

Ми не перевіряємо статки, тому що це не наше завдання. Для цього є антикорупційні органи, НАЗК. А для тих справ, про які ви кажете, є правоохоронні органи. Так от, до Пудрика у правоохоронних органів питань не було і немає зараз. А все, що створено, це можна кожну людину так підсвітити. У мене, можливо, також може бути своє відношення до кожного з митників. Чому ви запитуєте по керівнику однієї з 16 митниць?

- А як ви думаєте, чому?

- Вас раніше не цікавило, наприклад, хто там на іншій митниці, звідки ця людина. Чому не цікавило, хто такі регіональні митники 5 або 3 роки тому? Ви не знали цих людей. Зараз період інформаційного суспільства. Хтось чомусь вирішив створити інформаційну напругу. Умовно чи безумовно – я не знаю. Створили питання, все суспільство збурили, всі вимушені виправдовуватись.

Я виправдовуватись не хочу. Я просто вам пояснюю, що моє завдання – виконати функцію. Мені треба, щоб митниця працювала. Там буде Пудрик-1, Пудрик-2 чи Пудрик-3 – без різниці. Головне, щоб ця людина була незаплямованої репутації, не була корупціонером і за нею не було кримінальних справ. Все. Якщо у них є ці три складові, для цього є відповідні органи, які їх запитають: шановний товариш, ти не задекларував, ти люстрований, ти не маєш права, тому що у тебе є кримінальні справи. От і все. Якщо ми хочемо бути цивілізованою правовою державою.

- Тобто саме цей керівник вас задовольняє?

- Цей керівник задовольняє керівника митниці. Я не маю і не хочу знати, яким чином живуть всі 16 митників. Тому що у мене ще є 24 податківця, 20 з чимось аудиторських служб, казначеї, Держфінмоніторинг. Якщо я буду кожного дня тільки займатися тим, що перевіряти і думати, як преса або хтось інший відреагує на те чи інше призначення, можна просто збожеволіти.

- На пресу треба реагувати.

- Ми реагуємо. До речі, самі суб’єкти мають також реагувати. Я думаю, що можете запитати у Дениса Пудрика, яким чином, чому і так далі. Це відкрита інформація. Будуть до нього питання – ми його звільнимо. Тобто питання до Дениса Пудрика мене зараз цікавлять з точки зору можливості виконувати функції митника.

- А те, що він, будучи службовцем має великі статки, вас не турбує?

- Ви мене запитайте: Сергію, у тебе які статки?

- А які у вас статки?

- Це ж некоректне питання.

- Чому? Ви ж службовець, ви працюєте на народ.

- Мої статки в декларації. Я вам відповів? Я з 2016 року подаю декларацію, розказую, яким чином я заробив ці кошти, що саме. Це не закрита інформація. Тому якщо в нього є ці статки, можете запитати у нього. Хай він пояснить. Але це має він пояснювати в першу чергу антикорупційним органам.

- Ми на сайті The Page знайшли інформацію, що топ-менеджмент майже державного Укргазбанку (в якому є невеличка приватна доля) отримує більше 47 тис грн. Чому в державному банку платять більше, ніж всім чиновникам?

- Цю інформацію мені треба побачити, перевірити. І ми готові будемо дати вам якісну відповідь. Я знаю, що всі держбанки прийняли рішення про обмеження заробітних плат. Правління і наглядові ради.

- Ми дізналися, що Укрексімбанк найняв лобістську фірму у Сполучених Штатах за $50 тис. Ви знаєте про це?

- Вперше чую. Я думаю, що тут немає якоїсь підозрілості в цій операції. Це ж офіційно, напевно, було. Тому пройшло відповідно по всіх нормах законодавства. Питання – навіщо і що це за операції? Запитайте в Укрексіма.

- Є такі чутки, що тиждень-два – і вас не буде на посаді, вас звільнять. Спростуєте цю інформацію?

- Треба, щоб Верховна Рада прийняла таке рішення. Вона, наскільки я знаю, працюватиме в досить обмеженому режимі. Тому, як мінімум, спеціально під мене треба збирати Раду. Я не думаю, що я є та людина, яка може це спровокувати. Але я працюю, виконую обов’язки. Є довіра президента і прем’єра.

- А якщо вас все ж таки звільнять, що робитимете далі?

- Я прекрасно проводив час до того, як я зайняв цю посаду. Посада міністра фінансів – не найбільш комфортна в цій країні, м’яко кажучи. Тому я буду приділяти час сім’ї, займатися саморозвитком, чекати наступної нагоди.

- Бізнесом не займетесь?

- Я не є бізнесменом, у мене нема цього хисту. Я більше людина державна, мене цікавить державна служба. Можливо, буду давати якісь консультації. Побачимо. Я навіть не хочу про це поки що думати, бо у мене зараз голова болить про інші, більш нагальні речі. Я працюю до того конкретного моменту, поки мене не звільнять.

- Бюджет, який ви зараз запропонували Верховній Раді, який, до речі, дуже сильно розкритикували, – це бюджет розвитку чи проїдання?

- Це бюджет можливостей для розвитку. Така назва цього бюджету. Це бюджет можливостей як для соціальної сфери (зростання мінімальної заробітної плати, зростання зарплати вчителям, лікарям), так і для розвитку.

- Яка користь від того, що багато доріг побудували, з фінансової точки зору?

- По-перше, це логістика, час і швидкість прибуття, можливість нових локацій і зв’язків бізнесу. Тобто якщо у вас не було можливості доставляти товар в певну точку, зараз ви можете це швидко робити. Це в першу чергу розвиток бізнесу, ті ж податки. По-друге, це податки, які сплачують самі компанії. Далі це робочі місця, які, знову ж таки, дають податки. Потім це сировина і суміжні галузі.

- А гроші пішли звідки? Кажуть, що з ковідного фонду.

- Є декілька джерел. Основне джерело – це дорожній фонд, за рахунок акцизів, сплачених на паливо. Там до 60 млрд. Інше – це, дійсно, з були здійснені перекидки з ковідного фонду саме на цю програму. Я не бачу в цьому великої проблеми.

- Як? Це ж нецільове використання коштів.

- Хто сказав, що це нецільове? Верховна Рада чітко зазначила, що кошти ковідного фонду можуть використовуватись в тому числі на будівництво доріг. І вони визначають, цільове чи нецільове. І зараз останній аргумент. З 66 млрд використано всього на даний момент 25.

- Тобто не купили апарат штучного дихання, а побудували кілометр дороги?

- І апарат штучного дихання маємо купити. Це не питання заміщення. Питання в тому, що ми на даному етапі змогли використати тільки 25 мільярдів з 66, і на дороги в тому числі.

- Наступного року, якщо у нас буде дірка в бюджеті, а вона ж буде, бо у нас дефіцит бюджету, де братимемо гроші?

- Не дірка, а дефіцит. Будемо заробляти.

- Як? У нас же економіка не дуже розвивається.

- Економіка наступного року зростатиме. Є зараз всі підстави вважати, що буде економічний ріст. Тому, в першу чергу, зароблятимемо. Якщо потрібно запозичувати для того, щоб віддавати дорогі борги попередніх періодів, заміщати їх більш дешевими новими. Для цього ми маємо мати серйозну кредитну репутацію, високий кредитний рейтинг. І відносини з МВФ. По крайній мірі, як мінімум на наступний рік.

- Коли ви чуєте, що депутати, наприклад, з «Опозиційного блоку» кажуть, що досить нам годувати кредиторів, треба з ними усіма порвати, дайте нам мораторій на рік, щоб ми нічого не платили, що ви їм кажете?

- Це типова опозиційна риторика. Я думаю, що хто б не прийшов у владу, про такі речі або мовчатимуть, або дуже ретельно розраховуватимуть кожне слово. І навіть названі вами опозиційні сили. Ніхто зараз не має підстав вважати, що у нас є перспективи невиплати за боргами.

- У нас кожна третя гривня на борги, правильно?

- Кожна третя? Зараз я порахую. Можливо, десь так.

- Це ж багато. Що з цим робити?

- Багато – це коли ви забираєте з доходів і платите видатки. Коли ви запозичуєте ще раз дешеві зобов’язання і закриваєте ними дорогі зобов’язання, це називається якісне управління державним боргом.

- Братимете на внутрішньому ринку чи на зовнішньому?

- І там, і там, якщо буде можливість. Ми можемо заміщати одні іншими.

- Начебто серпень і вересень показує, що на внутрішньому не дуже виходить у нас збирати.

- Поки що так. Але будемо над цим працювати.

- А ви знаєте, як в МВФ відреагували на рішення суді Вовка про те, щоб виплатити 10 млрд грн панам Суркісам?

- Звичайно негативно.

- Що вони сказали?

- Не було прямої комунікації, але зрозуміло, що ці зобов'язання були списані в капітал банку. І іншого способу реагування бути не може.

- А вони спишуть? Зможуть виконавці прийти в Нацбанк і попросити списати 10 млрд?

- Зараз є рішення Верховного Суду, який зупинив це все. Таких ризиків зараз немає. Але це ще процес розгляду.

- Здається, що на наші відносини з МВФ все ж таки це впливає.

- На наші відноси це також впливає.