Промова Міністра фінансів Наталії Яресько щодо поточних питань податкового та митного регулювання (26.01.2016)

Шановні журналісти,

ми починаємо з вами новий рік, і маю надію, що в цьому році ми продовжимо та посилимо ті позитивні зміни в країні, які ми змогли досягти та напрацювати в минулому році.

Ви всі знаєте, що в минулому році ми активно працювали та обговорювали реформування податкового законодавства. Найбільш важливі наші пропозиції наприкінці грудня 2015 року були ухвалені Верховною Радою. Зокрема, це зниження ЄСВ майже вдвічі, створення хронологічного порядку у відшкодуванні ПДВ тощо.

Але ми також розуміємо, що зміни до податкового законодавства - це лише одна з важливих частин, над якими потрібно працювати для реального покращення інвестиційного клімату в Україні.

Найбільш критично важливий напрямок зараз - це покращення адміністрування податків та митна справа. І тому ключовим завданням Міністерства фінансів на цей рік, та моєю особистою метою є докорінне реформування ДФС, з тим аби створити з податкової та митної служб дійсно прозору, сервісну службу та мінімізувати будь-які можливості для суб’єктивізму та для корупції у податкових та митних органах.

Зокрема, сьогодні я запросила вас на цю прес-конференцію, щоб обговорити питання боротьби з контрабандою на митниці.

Останнім часом ми почали отримувати скарги з боку депутатів та бізнесу щодо того, що через спрощену систему митного оформлення, яка сьогодні існує в Україні, не дивлячись на наявність системи аналізу ризиків, здійснюється контрабанда.

Нагадаю, що сьогодні в українському законодавстві імпорт товарів може відбуватися за звичайною процедурою та за спрощеною. Зазвичай, товари, які приїжджають в Україну, після перетину кордону направляються у внутрішні митниці, де перевіряються і тільки після цього віддаються підприємствам.

Проте, для добросовісних підприємств, по яким митниця не бачить ризиків, Митний кодекс дозволяє використовувати спрощену процедуру імпорту – ІМ40ЕА. Ця процедура передбачає, що після перетину кордону товари не їдуть у внутрішню митницю на перевірку, а одразу направляються на підприємства.

У 2015 році за такою спрощеною процедурою оформлено 30 тисяч митних декларацій на загальну суму 21,2 млрд. грн., що склало 9,2 % від кількості всіх імпортних митних декларацій.

У 2014 році за такою спрощеною процедурою оформлено 27 тисяч митних декларацій на загальну суму 12,2 млрд. грн., що склало 7,4% від кількості всіх імпортних митних декларацій.

Такий спрощений режим митного оформлення є можливим завдяки роботі системи аналізу ризиків, яка в автоматичному режимі визначає, які компанії-імпортери мають ознаки фіктивних, та повідомляє про це співробітників митних служб. Наприклад, такими ознаками є ситуація, коли засновником, директором і бухгалтером компанії-імпортера є одна-єдина особа (тобто компанія носить ознаки фіктивної).

Таким чином, кожен митник одразу бачить, чи може він дозволити компанії пройти митне оформлення за спрощеною процедурою, чи він має перевірити товар на внутрішній митниці.

Водночас, за повідомленнями, які отримує Міністерство фінансів, через недосконалі профілі ризиків деякі співробітники митниці дозволяють спрощений імпорт підприємствам, щодо яких спрацював “профіль ризику” і які, таким чином, не повинні були б мати на нього право.

Тобто окрім добросовісних підприємств, які користувались спрощеною процедурою і по яких не виникає ризиків, цією ж процедурою користується й не добропорядний бізнес, який, завдяки “проходженню” через спрощену систему ухиляється від податків, адже він зменшує вартість та вагу товарів, декларуючи дешеві товари замість дорогих.

Тому сьогодні я даю доручення Голові Державної фіскальної служби Р. Насірову:
1. провести перевірку всіх митних оформлень за процедурою ІМ40ЕА у 2015 році та у січні 2016 року;
2. виявити посадових осіб, які незважаючи на спрацювання Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками приймали рішення про випуск товарів, та притягнути їх до відповідальності;
3. по всім виявленим порушенням, вжити заходів з донарахування та стягнення несплачених податків, призначити службові розслідування з метою притягнення посадових осіб, які прийняли неправомірні рішення, та їх керівників до дисциплінарної відповідальності. Передати матеріали розслідування правоохоронним органам;
4. підготувати та погодити з Мінфіном профілі ризику, які унеможливлять застосування процедури ІМ40ЕА для недобросовісних підприємств;
5. невідкладно доопрацювати автоматизовану систему митного оформлення, позбавивши технічної можливості митників випускати товари за процедурою ІМ40ЕА, якщо система аналізу ризиків виявила суттєві загрози.

Окрім того, ми маємо на меті найближчим часом запропонувати суспільству кілька кроків, які дозволять зробити українську митницю більш прозорою.

По-перше, вже на початку лютого ми плануємо представити проект закону про уповноважених економічних операторів. Цей проект закону ґрунтується на зобов’язаннях України в рамках Угоди про асоціацією між Україною та ЄС, зокрема, в питаннях митного співробітництва та наближення українського законодавства до європейського законодавства, і дозволить здійснити одну з кардинальних реформ, яка дозволить нам вийти на європейські стандарти митного оформлення товарів.

Зокрема, цей закон, відповідно до Європейської практики, встановлюватиме процедуру визнання підприємств уповноваженими економічними операторами, тобто визначатиме вичерпний перелік критеріїв, виконання яких надасть підприємствам можливість імпортувати товари з використанням спеціальних спрощень митного оформлення. Також цей законопроект, у разі його прийняття Верховною Радою, забезпечить, що підприємства, які не відповідають критеріям, не зможуть користуватися суттєвими спрощеннями при митному оформленні товарів. Таким чином, можливостей у недобросовісного бізнесу мінімізувати податкові зобов’язання та возити контрабанду значно поменшає.

Після презентації даного законопроекту ми сподіваємося на конструктивне обговорення його з громадськістю та бізнесом, після чого подамо його, як невідкладний, на розгляд Уряду та Верховної Ради.

По-друге, наступної середи ми маємо намір подати на розгляд Кабінету міністрів тендерну документацію з метою залучення міжнародних компаній для управління рядом українських митниць на нашому західному кордоні. Це має дозволити залучити міжнародні компанії з досвідом прозорої та сервісної організації роботи митниці до реформування митної справи.

По-третє, Уряд України уклав кредитну угоду на 100 млн євро пільгового фінансування з Урядом Польщі, що також будуть використані частково на підвищення якості митної інфраструктури на україно-польській ділянці державного кордону.

Четверте, ми проводимо активні переговори з іноземними урядами щодо надання фінансування для запровадження необхідного програмного забезпечення, що дозволить мінімізувати людський фактор у роботі податкової та митниці.

Нарешті, наразі в Україні вже другий тиждень працює технічна місія МВФ, яка вивчає всі митні процедури та операції, та зробить свої рекомендації щодо покращення роботи митних органів.

Також я хочу прокоментувати питання, що недавно було піднято народними депутатами, щодо доцільності відокремлення митної служби від ДФС.

Міністерство фінансів погоджується з завданнями, які ставлять перед митними органами України автори депутатського законопроекту № 3763. Зокрема, щодо таких ключових завдань митних органів, як:

- забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи;
- створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України, здійснення разом з митними органами інших держав заходів щодо удосконалення процедури пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України, їх митного контролю та митного оформлення;
- аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю та інших її завдань.

Водночас, ми не вважаємо, що найкращий шлях для досягнення цих завдань - це відокремлення митної служби в окремий орган виконавчої влади. Міністерство фінансів переконане, що інтеграція митної та податкової служби в рамках єдиного органу, що відбувається у даний момент, дозволить:
- забезпечити кращу оцінку ризиків по всіх податках і зборах, в тому числі, митних та дає змогу одночасно відслідковувати дії платників податків по всіх податках і зборах, що значно підвищує ефективність боротьби з ухилянням від сплати податків. Про це свідчить досвід інших країн, наприклад, Великої Британії, де зосередження роботи податкової та митної служби під головуванням одного заступника керівника податкової служби за п’ять років дозволило підвищити податкові надходження більш ніж на 30% за рахунок удосконалення системи оцінки ризиків по різних податках.
- усунути дублювання процесів та функцій у митниці та податковій службах. Це має на меті зменшити кількість персоналу двох служб, зменшити адміністративне навантаження та зробити податкову систему зрозумілішою для всіх її користувачів.
- створити "єдине вікно" для бізнесу при сплаті податків та зборів
- краще координувати податкову та митну політику
- підвищити рівень збору податків та зборів без створення додаткового адміністративного тягаря.

Таким чином, відмова від процесу інтеграції митної та податкової служб та відокремлення митниці в окремий орган призведе до:

- втрати перерахованих вигід
- збільшення адміністративного персоналу двох органів (через потребу створювати однакові структурні одиниці в їх складі - наприклад, щодо оцінки ризиків чи внутрішньої безпеки) в обох з них
- збільшенні в потребі фінансування обох структур
- та, врешті решт, обернеться погіршенням сервісів та збільшенням адміністративного тягаря на платників податків.

Нагадаємо, що до грудня 2012 року митна служба була окремим органом виконавчої влади в структурі Кабінету Міністрів, але не була здатна впоратися з завданнями, про які йдеться у законопроекті, - що і стало згодом причиною об’єднання митниці з податкової службою.

Також важливо відзначити, що ключові проблеми у роботі митної та податкової служби, - а саме значне адміністративне навантаження, значний рівень суб'єктивності у взаємовідносинах податкових та митних служб та значні корупційні ризики - залежать не від того, чи є ці органи об'єднаними чи ні, а від реформування самих бізнес процесів в середині митних та податкових органів.

Саме тому наразі Міністерство фінансів здійснює системну реформу ДФС. Процес реформування розпочався з ухвалення в червні 2015 року Урядом проекту реформи ДФС, яку було погоджено з МВФ і ставить на меті максимальне зменшення корупційних ризиків та суб'єктивізму у роботі податкових та митних органів.

Після свого завершення реформа ДФС дозволить вирішити ключові проблеми у роботі податкових та митних органах, а саме - подолати корупцію, зменшити можливості для ухвалення співробітниками ДФС суб'єктивних чи заангажованих рішень, значно зменшити адміністративне навантаження, і тим самим дозволити перетворити ДФС на сервісний орган, який не стоїть на заваді для здійснення інвестицій в країну.

Це все, що я хотіла розповісти вам сьогодні.


Дякую за увагу і готова відповісти на питання.