Проєкт нового Митного кодексу України
Новий Митний кодекс України
19 серпня 2026 року Верховна Рада України прийняла за основу у першому читанні проєкт нового Митного кодексу України (реєстр. № 15450) з доопрацюванням його положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Нагадаємо, попередній проєкт за реєстр. № 15295 від 03.06.2026 вважається відкликаним у зв’язку зі зміною складу Уряду.
Наразі триває активна робота над підготовкою проєкту нового Митного кодексу України до другого читання.
Цей проєкт є важливим елементом виконання Розділу 29 «Митний союз» переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу. Проєкт нового Митного кодексу узгоджує правила та стандарти із законодавством ЄС, забезпечуючи трансформацію української митниці у безпековий кордон європейського зразка. Нові положення базуються на частково впроваджених європейських нормах і практичному досвіді реалізації відповідних процедур в Україні.
Про структуру проєкту нового Митного кодексу
Структурно проєкт побудований за логікою європейського митного законодавства. Розділи I–IX відповідають структурі Митного кодексу ЄС на рівні розділів та глав. Розділи X–XI імплементують положення окремих регламентів ЄС. Розділи XII–XV охоплюють положення національного рівня, а розділи XVI–XVII містять перехідні положення, необхідні для функціонування системи до вступу України в ЄС.
Основні нововведення та зміни (у порівнянні з чинним законодавством) полягають у повному переході на митну термінологію ЄС, узгоджено систему авторизацій, митних процедур, передбачено європейський підхід до прийняття рішень, декларування, митного боргу, гарантій, звільнень від сплати мита тощо.
Для забезпечення безперервності бізнес-процесів новий Митний кодекс, зокрема, передбачає, що чинні авторизації продовжать діяти, а система «єдиного вікна» працюватиме у звичному режимі.
Детальніше з ключовими положеннями проєкту нового Митного кодексу України можна ознайомитися в Презентації.
Чому Україні необхідний новий Митний кодекс
Новий Митний кодекс України, розроблений з урахуванням положень Митного кодексу ЄС, створює законодавчу основу для виконання українською митницею функцій, передбачених для митниць держав-членів Європейського Союзу.
Роль митниці - це не лише митні платежі, а передовсім – сприяння законній міжнародній торгівлі: реалізація торговельної політики, захист від недобросовісної та незаконної торгівлі, належний баланс між митним наглядом та підтримкою надійних економічних операторів.
Створення сприятливих умов для доброчесної торгівлі та боротьба з порушенням митних правил вимагають стандартних митних процедур і процесів у межах всього Митного союзу ЄС. Щоб українська митниця, як майбутня складова європейського митного простору, могла відповідати цьому призначенню, новий Митний кодекс України запроваджує митні процедури відповідно до правил і практик ЄС, уніфікує підходи та забезпечує їх застосування за європейськими стандартами.
Новий Митний кодекс України передбачає цифровізацію митних процесів і застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що сприятиме спрощенню формальностей, зниженню витрат для бізнесу та мінімізації людського фактору. Це дозволить Україні, після вступу до ЄС, разом із іншими державами-членами Євросоюзу, здійснювати митний нагляд, застосовуючи спільну електронну систему управління ризиками, та забезпечувати однакові можливості для всіх економічних операторів.
Важливою складовою міжнародної торгівлі і сприяння чесному бізнесу є система авторизацій. Економічні оператори, що відповідають вимогам та є надійними, отримують статус авторизовано економічного оператора (АЕО) або інші авторизації.
Як розроблявся проєкт нового Митного кодексу України
Розробка проєкту нового Митного кодексу України розпочалася у березні 2024 та тривала близько 2 років. Було сформовано 15 експертних команд, до складу яких увійшли представники Мінфіну, Держмитслужби, експерти Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM) та Проектного офісу реформ Міністерства фінансів України. Переклад Митного кодексу ЄС був здійснений фахівцями Association4U.
Наприкінці серпня 2025 проєкт документу було направлено до Єврокомісії для офіційної оцінки та оприлюднено на сайті Мінфіну. У жовтні 2025 розпочалася спільна робота із бізнесом – Робочою групою у складі представників 15 громадських об’єднань та бізнес-асоціацій. Із жовтня 2025 по березень 2026 у рамках цієї Робочої групи відбулося понад 60 засідань загальною тривалістю понад 150 годин, а також проведено круглий стіл за участю представників бізнесу, експертної та наукової спільноти.
Розробниками проєкту нового Митного кодексу, було опрацьовано понад 300 сторінок коментарів, наданих Єврокомісією наприкінці січня 2026 та у лютому-березні проведено ще 8 робочих зустрічей за участі європейських експертів.
Етапи впровадження нового Митного кодексу України
Ухвалення парламентом проєкту нового Митного кодексу України у другому читанні є лише одним із етапів, необхідних для забезпечення вимог щодо вступу України до ЄС. Водночас необхідно розробити та ухвалити значний пакет підзаконних актів, обсяг якого у декілька разів перевищує сам проєкт Митного кодексу (781 стаття, перехідні та прикінцеві положення), а також впровадити ІТ системи, передбачені законодавством Європейського Союзу.
В цілому, цей процес складатиметься з таких етапів:
1. Ухвалення парламентом нового Митного кодексу України на основі Митного кодексу ЄС. Після цього Єврокомісія має надати свою оцінку на відповідність нормам законодавства ЄС.
2. Розробка та ухвалення відповідних підзаконних актів на основі регламентів ЄС, які необхідні для того, щоб норми нового Митного кодексу України могли практично застосовуватись. Йдеться про десятки документів різного рівня, зокрема Постанови КМУ, накази Міністерства фінансів та акти Держмитслужби.
3. Розробка нових ключових ІТ-систем, зокрема Системи митного оформлення та Системи управління ризиками, відповідно до нового Митного кодексу України. Згідно з вимогами Генерального директорату з питань оподаткування та митного союзу ЄС (DG TAXUD) щодо розробки цифрових митних систем, необхідних для імплементації митного законодавства ЄС, Україна має забезпечити відповідність вимогам ЄС близько 20 систем.
4. Початок практичного використання основних ІТ-систем на національному рівні з наступним тестуванням на відповідність і їх перевіркою DG TAXUD. Перехід на нові електронні системи має завершитися поетапно до кінця 2029 року.
Проєкт Митного кодексу внесено на розгляд до Верховної Ради України, створено Робочу групу на площадці Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, законопроєкт схвалено на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики та прийнято за основу у першому читанні.
Рубрика оновлюється відповідно до процесу розгляду правок та пропозицій до проєкту Митного кодексу, над яким Робочою групою 06 липня 2026 розпочато роботу.