Уряд схвалив законопроєкт щодо удосконалення правил трансфертного ціноутворення відповідно до стандартів ОЕСР та ЄС

Кабінет Міністрів України схвалив, розроблений Мінфіном законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення».

Законопроєкт має на меті захистити податкову базу України, зменшити кількість спорів та ризики подвійного оподаткування, а також сприяти приведенню законодавства у відповідність до стандартів ОЕСР та ЄС.

Сьогодні частина  компаній може штучно занижувати ціни в операціях між пов'язаними підприємствами — наприклад, продавати товари чи послуги «дочірній» фірмі за заниженою ціною, щоб показати менший прибуток і сплатити менше податків в Україні. Цей законопроєкт закриває основні лазівки, які дозволяють так робити, зокрема прибираються вартісні критерії визнання операції контрольованою, і встановлює чіткіші правила застосування правила «витягнутої руки»: всі операції між пов'язаними компаніями мають оцінюватися так, ніби вони укладені між незалежними сторонами на ринкових умовах. Це стосується не лише операцій з іноземними партнерами, а й певних операцій всередині країни. 

Чому це важливо?

Трансфертне ціноутворення регулює порядок визначення цін в операціях між пов’язаними особами відповідно до принципу «витягнутої руки». Це означає, що умови операцій між пов’язаними компаніями, зокрема ціни, мають відповідати тим, які були б встановлені між незалежними компаніями, тобто бути ринковими.

Саме через внутрішньогрупові операції у світі найчастіше відбувається розмивання податкової бази та переміщення прибутку до юрисдикцій із нижчим рівнем оподаткування. Запропоновані зміни спрямовані на мінімізацію таких ризиків та забезпечення справедливого оподаткування прибутку в Україні.

Водночас законопроєкт покликаний підвищити податкову визначеність для бізнесу та зменшити кількість спорів між платниками податків і контролюючими органами.

Ключові зміни

Проєктом Закону пропонується:

• розширити застосування принципу «витягнутої руки» на внутрішні операції з пов’язаними особами, а саме на операції із збитковими підприємствами та підприємствами, що користуються пільговими режимами оподаткування податком на прибуток;
• уточнити етапи ідентифікації та визначення умов операцій для проведення подальшого аналізу зіставності;
• уточнити застосування методів трансфертного ціноутворення, зокрема методів ціни перепродажу, «витрати плюс», чистого прибутку та розподілення прибутку;
• уточнити концепцію DEMPE-аналізу операцій з нематеріальними активами з урахуванням функцій розвитку, вдосконалення, обслуговування, захисту та експлуатації нематеріальних активів, а також розподілу прибутку відповідно до виконаних функцій;
• уточнити підходи до трансфертного ціноутворення у фінансових операціях між пов'язаними особами. Йдеться про операції фінансування, коли одна сторона лише надає кошти, але не контролює пов'язані з цим ризики: дохід такої сторони від фінансування не повинен перевищувати безризикову дохідність (орієнтир — дохідність державних облігацій у відповідній валюті). Якщо ж сторона, що надає фінансування, фактично контролює ризики, — дохідність може враховувати премію за ризик. Це унеможливлює ситуацію, коли прибуток штучно «переводиться» на компанію групи, яка лише формально надала позику, не несучи жодних реальних функцій чи ризиків; 
• запровадити оновлену модель штрафів, яка стимулюватиме платників податків до здійснення самостійного коригування. Наразі за заниження прибутку внаслідок недотримання принципу «витягнутої руки», яке встановлене контролюючим органом, діє єдина ставка штрафу — 10% від суми податкового зобов’язання. Законопроєкт пропонує замінити її на диференційовану шкалу залежно від того, наскільки сумлінно поводився платник:

   ► 7% від коригування — якщо платник податків виконав без порушень свої зобов’язання щодо подачі документації з трансфертного ціноутворення та звітування про контрольовані операції;

  ► 10% від коригування — якщо порушення супроводжувалося неподанням звіту про контрольовані операції чи документації з трансфертного ціноутворення;

   ► 15% від коригування — якщо встановлено обтяжуючі обставини, зокрема недостовірне розкриття інформації, яке вплинуло на вибір методу оцінки чи зіставних операцій.

Такий підхід заохочує бізнес сумлінно дотримуватися положень законодавства щодо правил трансфертного ціноутворення.

• уточнити спростовані презумпції щодо обраного методу трансфертного ціноутворення та джерел інформації.

Законопроєктом передбачено спрощення звітності для бізнесу. Забезпечено запровадження вартісних критеріїв для операцій, які не підлягають відображенню в документації з трансфертного ціноутворення, а також вартісних критеріїв або типів операцій, що становлять вищий або нижчий рівень ризику з точки зору трансфертного ціноутворення. 

Відповідність міжнародним стандартам

Законопроєкт підготовлено з урахуванням:

• настанов ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення (редакція 2022 року);кроків 8–10 Плану дій BEPS;
• зобов’язань України в межах Угоди про асоціацію з ЄС;
• заходів Національної стратегії доходів до 2030 року.
• Прийняття закону стане важливим кроком на шляху до набуття Україною членства в ОЕСР та посилить довіру міжнародних партнерів.

 Очікувані результати

Прийняття законопроєкту сприятиме виконанню міжнародних зобов’язань України як країни-кандидата на членство в ОЕСР, підвищенню рівня податкової визначеності для платників податків, покращенню інвестиційного клімату та підвищенню якості адміністрування трансфертного ціноутворення.

Норми законопроєкту, після його прийняття, набудуть чинності з 1 січня 2028 року. Це надасть бізнесу час підготуватися до нових вимог. 

Незабаром законопроєкт буде подано на розгляд Верховною Радою України.