Інтерв’ю заступника Міністра фінансів з питань європейської інтеграції Юрія Драганчука для видання Корреспондент (18.11.2020)
Про діалог з МВФ, про ситуацію навколо Митниці та її перезавантаження, про подолання фінансової кризи в енергетиці, про долю держбанків та про ліміти безмитного ввезення посилок в інтерв'ю виданню Корреспондент розповів заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук.
Яка зараз ситуація з отриманням чергового траншу від МВФ?
- Усі структурні маяки, які у нас були, вже виконані. І формальних передумов для того, щоб не давати нам транш або не присилати місію, у МВФ немає. Але вони дивляться на загальну ситуацію в країні, яка зараз не є зовсім позитивною. Рішення Конституційного суду не в кращому світлі представляє нашу країну і, дійсно, може посилати якийсь негативний сигнал МВФ. Я сподіваюся, що спільними зусиллями конституційну кризу все-таки врегулюють.
Що стосується антикорупційної реформи, то є декілька пунктів, які викликають побоювання у МВФ. Це призначення Вищої ради юстиції, робота Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, робота і незалежність Національного антикорупційного бюро. Конкурс по САП пройшов, і в МВФ тепер дивляться, як це буде працювати. Персоналії - не головне.
Стосовно реформи Вищої ради юстиції (ВРЮ) і роботи НАБУ майже кожен день йде щільне спілкування представників МВФ з Мін'юстом та Офісом Президента. Демонструється концепція і проекти документів, які будуть прийняті.
Була якась пауза в вересні, але зараз йде нормальний процес. Тому я думаю, що питання Фонду до антикорупційного напрямку будуть зняті. Все, що ми повинні були виконати, формально ми виконали. Все, що неформально турбує МВФ, знаходиться в процесі вирішення. Тому ми очікуємо від них позитивного сигналу - початку роботи місії Фонду. Це відкриє нам фінансування Євросоюзу та Світового банку.
Яка ймовірність отримання грошей від МВФ до кінця року? Наприклад, після затвердження бюджету.
- По бюджету у нас теж кожен день спілкування з МВФ. В принципі питань майже не залишилося. Бюджет вже прийнятий в першому читанні. Після цього ми чекаємо приїзду місії і розблокування фінансування.
Мінфін прогнозує якісь проблеми з прийняттям держбюджету-2021? Були випадки, коли Рада «приймала» його і 31 грудня пізно ввечері і вночі.
- Ми сподіваємося, що в цьому році так не буде. Бюджет був поданий вчасно, як і передбачено законодавством. Бюджет збалансований. Тому ми сподіваємося на розсудливість депутатів і на те, що вони не будуть «роздувати» витратну частину. Ну і приймуть його не «під ялинку».
Про Митницю
На Митниці останнім часом йде «чехарда» кадрових призначень. Які системні претензії до цього органу?
- У Митниці, як в системі, є два напрямки. Перше, що сьогодні дуже важливо у зв'язку з непростою економічною ситуацією, спровокованою пандемією, - це фінансова стабільність. Митниця у нас відповідає приблизно за 40% надходжень до бюджету. Тому в даній ситуації головна вимога до Митниці - її стабільна робота і наповнення бюджету.
Другий напрямок - це реформа, яка зараз йде. Це об'єднання регіональних митниць в єдину юридичну особу і тестування митників. Усі законодавчі акти, які потрібні для створення Митниці в форматі єдиної юридичної особи, вже прийняті. Як тільки це відбудеться, з'явиться підстава для того, щоб провести тестування митників. Це потрібно для того, щоб ми не просто взяли і перевели всіх, хто є, в іншу юридичну особу. Це була б вже не реформа.
Тому буде відбуватися тестування всіх митників за трьома параметрами. Перше - це тестування знань митного та антикорупційного законодавства. Друге - це тестування загальних здібностей (логіка, абстрактне мислення). І третє - це благонадійність.
Благонадійність - це несхильність до корупції?
- Так, це несхильність до корупції. Поки що ми можемо перевірити тільки цей параметр. Але ми зараз напрацьовуємо зміни до Митного кодексу, які дозволять робити це на регулярній основі. Ми хочемо раз на рік або раз на два роки проводити антикорупційну перевірку митників. Це буде комплексний аналіз на корупційну складову.
Чому не відразу? Процес перевірки буде дуже довгим, ми не можемо відкласти реформу Митниці в очікуванні його завершення. Це буде перевірка по всім реєстрам, до перевірок буде залучатися Національне антикорупційне бюро, НАБУ буде збирати досьє на кожну людину. На це потрібен час. Після того як агентство повністю завершить цей процес, матеріали передадуть спеціальній комісії, яка вже буде проводити бесіду з кожним митником і на підставі цього робити висновки і давати рекомендації.
Зміни в законодавстві необхідні для того, щоб результати такої комплексної антикорупційної перевірки були підставою для звільнення, в разі необхідності. Наприклад, якщо співробітник Митниці не зможе пояснити походження мільйонних доходів.
А крім Митного кодексу, до Кодексу законів про працю зміни вносити не треба?
- Ні. У Митному кодексі і в законах про працю вже прописано, що особливості проходження митної служби визначаються виключно Митним кодексом. Тому досить внести зміни тільки в один документ. Це довга історія на кілька років. Антикорупційні перевірки будуть проходити по черзі, по блокам.
Наприклад, в економічному блоці на Митниці працює близько 4 тис. осіб. А всього в Україні близько 12 тис. митників. Такий комплексний аналіз неможливо провести за місяць. Тому в рамках першого етапу, коли перевірятимуть знання митного та антикорупційного законодавства, загальних здібностей і навичок, ми будемо перевіряти тільки потенційну благонадійність співробітників Митниці для подальшого переведення їх в єдину юридичну особу Митної служби.
На якому етапі зараз приведення регіональних митниць до єдиної юридичної особи? Чому цьому питанню приділяється така увага?
- Якраз для того, щоб підвищити керованість Митниці, і створюється єдина юрособа. Тому що ми переходимо до функціональної моделі управління. Візьмемо економічний блок: платежі, вартість, класифікація товарів. Ці люди будуть чітко підкорятися по вертикалі відповідному департаменту в центральному офісі. Це потрібно, щоб не було різних практик на місцях, як це було в минулому. Припустимо, одні і ті ж товари оформлюються у Львові за одними кодами або по одній ставці, а в Одесі - по іншій. Тому що за Львів дає відповідь начальник Галицької митниці, а на півдні - Одеської. Як вони проводять політику, так і відбувається. Після реформи це буде one voice policy, яка буде контролюватися центральним апаратом. Постанови Кабміну і наказів Держмитслужби, які потрібні для цього, вже прийняті. У нас фактично є час до кінця року. З 1 січня 2021 року Митниця вже повинна повноцінно працювати як єдина юрособа.
Тобто тестування треба провести за два місяці?
- Так. Це буде швидко. Всі три тести кожен співробітник Митниці повинен буде пройти за один день. Будуть організовані приміщення для проходження тестів за місцем дислокації територіальних органів Митної служби. Люди приїдуть, пройдуть тести, отримають результати. І вже за результатами тестів, відповідно до критеріїв, які будуть розроблені, і на підставі чинного законодавства керівництво буде приймати рішення, кого переводити в нову структуру.
Які очікування від тестів? Скільки митників можуть «посипатися»? І чи є кадрові резерви, щоб закрити дірки?
- Я думаю, що більшість людей, які працюють зараз на Митниці, - професіонали і зможуть пройти ці тести. Наша мета - переконатися, що співробітники розуміють законодавство і розбираються в ньому, мають достатній рівень інтелектуального потенціалу для вирішення робочих завдань. Тому ми навіть приклади питань вивісимо за якийсь час до тестування на сайті, щоб співробітники Митниці мали уявлення, про що їх можуть запитувати, і могли відповідно підготуватися.
Головне, щоб не корупціонер?
- Не тільки. Чи не корупціонер - це дуже важливо, але не менш важливий і високий рівень професіоналізму, наша Митниця повинна відповідати європейським стандартам. Крім регулярного моніторингу некорупційності та ефективності роботи митників, ми в рамках реформи припускаємо впровадження ефективної системи розвитку персоналу, мотивації, кадрового зростання.
Наскільки Мінфін впливає на кадрову політику на Митниці? Останнім часом була пара випадків досить дивних призначень.
- Є керівник Державної митної служби, який відповідає за кадрову політику. Він підбирає керівників регіональних митниць. Після того як він їх підібрав, провів співбесіди, він подає до Мінфіну на узгодження цих людей. Мінфін може погодити чи ні. По суті, якщо проти людини немає ніякого кримінального провадження або доведених правопорушень, то у Мінфіну немає причин, щоб не погоджувати запропоновану кандидатуру. Якщо Мінфін буде прислухатися до того, що пишуть Telegram-канали або Facebook, у нас на Митниці не буде жодного митника. Практично на кожного потенційного кандидата є якийсь «компромат», який поширюють різні групи впливу. Перевірка заангажованості або справедливості «компроматів», які публікуються в ЗМІ і соцмережах - відповідальність відповідних органів, які проводять службову перевірку перед призначенням кандидата. Відповідальність Мінфіну - призначення голови Митниці. Призначення митників в регіонах - це відповідальність голови Державної митної служби. Це операційний рівень, а Мінфін формує політику.
А який КРІ Мінфін поставив голові Митниці?
- В першу чергу, це митні надходження суворо за планом. Коли пішов Андрій Павловський і був призначений тимчасово виконуючий обов'язки Євген Єнтіс, всі розуміли, що буде конкурс на цю посаду та новий голова Митниці. Тому система трохи розбалансувалася, і надходження платежів погіршилося. Знову ж таки, це пов'язано з відсутністю вертикальної системи управління Митницею, яку ми зараз впроваджуємо в рамках реформи. Зараз перший КРІ буде у нового голови Митної служби - це стабілізація надходжень до бюджету, і системи в цілому. Другий - це продовження реформи.
Тобто він до кінця року повинен закрити всі термінові питання?
- Проблемних моментів реалізації реформи особливо немає. Потрібно просто продовжити і довести її до кінця. Це не таке вже й складне завдання. Ми дуже пильно за цим стежимо, спілкуємося з нашими міжнародними партнерами, які нам допомагають в цьому процесі, координуємо Митницю. Часу достатньо. Створити єдину юрособу - це просто. Провести тестування і перевести людей - це більш складний процес. Але разом ми впораємося.
Ви відповідаєте за напрямок Митниці. Як відбувається координація із заступником Міністра з податків? Припустимо, хочуть підвищити акциз і зрозуміло, що якщо його сильно завищити, то піде контрабанда.
- Ми регулярно спілкуємося з колегами-заступниками Міністра і координуємо наші дії. Відповідальність Митниці - не пропускати контрабанду. Ви приводите в приклад ініціативу підвищення акцизу, але це ж не придумується тільки Мінфіном. Суб'єктом законодавчої влади в нашій країні є Верховна Рада. У свою чергу парламентарії повинні проводити консультації з громадськістю (зокрема, з цього питання з профільними бізнес-асоціаціями) і так далі. Якщо рішення вже прийнято - то завдання Мінфіну забезпечити виконання. Всі ризики, які стосуються Митниці, я бачу і їх озвучую, ми обговорюємо як їх зняти або законодавчим шляхом, або посилити митний контроль за підакцизними товарами.
У чому сьогодні основна загроза планам надходжень від Митниці в бюджет?
- Насправді я зараз не бачу якихось особливих викликів або проблем. Знову ж таки, це якщо ситуація з коронавірусом не погіршуватиметься і Уряд не ухвалюватиме рішень, які загальмують товарообіг. Одним з пікових місяців по надходженнях за планом був жовтень. Листопад і грудень - план менше. Відповідно, я не очікую ніяких проблем з наповненням бюджету. Якщо платежі будуть падати, то це сигнал про саботаж. Потрібно буде розбиратися. Я поки не бачу об'єктивних причин, чому платежі повинні падати.
Чи є якісь ініціативи Мінфіну щодо пом'якшення митного контролю посилок фізосіб? Я маю на увазі введений раніше безподатковий ліміт 100 євро за посилку.
- Пом'якшення неможливе. По-перше, за міжнародними зобов'язаннями ми не можемо підвищувати цей поріг по посилкам. По-друге, в Євросоюзі ця сума зараз 22 євро. Все, що вище, - оподатковується. І ЄС йде до того, щоб в наступному році знизити цю планку до нуля. Ініціатива депутатів підвищити ліміт до 150 євро - це популізм.
Як координуються ініціативи по Митниці з митними органами або мінфінами інших країн?
- По-перше, Мінфін безпосередньо координує Державну митну службу. По-друге, є наші міжнародні зобов'язання в Угоді про асоціацію з ЄС, які ми виконуємо. Це і є цей контроль. Крім того, будь-яка реформа координується з позицій Всесвітньої митної організації. Там є загальні правила і рекомендації для всіх країн. Якраз концепцію і план митної реформи починаючи з 2016 року ми писали на підставі принципів Всесвітньої митної організації та митних стандартів ЄС. Також спілкувалися з Євросоюзом і американською CBP [Служба митного і прикордонного контролю США], які дали позитивні відгуки на неї.
Про енергетику
Як буде вирішуватися питання боргів в «зеленій» енергетиці? Вже дійшло до істерик. Інвестори, які вклалися в ВДЕ і вважають, що їх кинули, закликають не інвестувати в Україну.
- Ми пильно спостерігаємо за цією ситуацією і у нас є варіанти її вирішення.
Я чув тільки про випуск ОВДП під ці цілі.
- ОВДП точно не буде. Ми дивимося на різні варіанти кредитної підтримки Укренерго. Це будуть або держбанки, або міжнародні донори. Ми спілкуємося зараз і з Європейським банком реконструкції та розвитку, і з Європейським інвестиційним банком, і з іншими міжнародними донорами, які розглядають додаткове фінансування Укренерго. У нас є план, яким чином в наступному році закрити цей дефіцит за НЕК, що в свою чергу замкне все кільце взаємних зобов'язань. Адже «зеленка» теж закредитована в основному в українських держбанках і в ЄБРР. Використовуючи коректні інструменти фінансування Укренерго, ми розриваємо це порочне коло.
Про держбанки
Коли IFC вже увійде в капітал Укргазбанку?
- Ми плануємо підписати угоду з IFC в найближчі тижні. Всі ключові питання вже вирішені. Ми отримали очікуване роз'яснення Антимонопольного комітету щодо визначення неналежності до державної допомоги можливого зворотного викупу Мінфіном акцій Укргазбанку, які будуть належати Міжнародній фінансовій корпорації на правах власності, в разі виникнення намірів МФК скористатися таким правом протягом терміну дії пут-опціону, що є умовою кредитної угоди .
На яку частку в капіталі Укргазбанку претендує IFC?
- Вони дають кредит Укргазбанку на суму 30 млн євро, який потім буде конвертований в 20% капіталу банку.
Хто наступний на приватизацію з держбанків?
- Ми ведемо переговори з ЄБРР про входження в капітал Ощадбанку. Але говорити про якісь терміни, умови та суми ще рано. Поки ми на початку шляху. Це план вже на наступний рік. Ми розраховуємо, що входження IFC в капітал Укргазбанку дасть позитивний сигнал, і переговорний процес з ЄБРР стане більш активним.
ЄБРР теж на 20% претендує?
Ми ще не отримали чіткої цифри. Чи готові 100% продати, якщо буде покупець ... Об'єктивно ж такі угоди проходять поетапно. Інвестор, перш за все, купує частку в капіталі банку, вивчає, як він працює. 20% - це достатня частка, щоб вивчити питання і прийняти рішення про більше входження в капітал. Нагадаю: в оновлених засадах стратегічного реформування банків державного сектора, які були підтримані Урядом на початку осені цього року, ми задекларували, що до 2024 року частка банків з державним капіталом повинна скоротитися з аномальних 55% (які ми маємо зараз) до 25%. Відповідно, чим вагомішим буде входження інвестора в капітал Ощадбанку, тим краще.
Щодо ПриватБанку є якась окрема стратегія?
- Загальна стратегія для всіх держбанків вже прийнята Урядом на початку осені цього року. Зараз ми знаходимося на етапі затвердження Кабміном стратегії для кожного окремого держбанку. Для ПриватБанку також буде затверджена своя стратегія розвитку.
Укрпошта «б'є копитом» з приводу отримання ліцензії «поштового банку». Нацбанк двома руками проти. А яка позиція Мінфіну?
- Ми підтримуємо Нацбанк. Дійсно, є законопроект, який в Раді передбачає можливість Укрпошті стати банком, але ми проти цього. Частка держави на банківському ринку і так аномально висока, і нам не потрібна ще і державна Укрпошта з функціями банку. До цього питання можна буде повернутися після успішного виконання цілей щодо стратегії розвитку держбанків, коли їх частка знизиться на ринку до очікуваних 25%.