Ключове питання з ПнВК – це формування видаткової частини бюджету та пошук компенсаторів - Верланов

Заступник Міністра фінансів Сергій Верланов в інтерв’ю виданню «Економічна Правда» розповів про пошук компенсаторів покриття бюджетних втрат від можливого введення податку на виведений капітал, про наслідки введення ПнВК для банківського сектору, а також про особливості міжнародного досвіду запровадження ПнВК.

Законопроект про введення ПнВК поданий Президентом у парламент як невідкладний.

Заступник Міністра фінансів зазначив, що наразі проект бюджету на 2019 рік розраховується на базі чинного законодавства. Водночас, прораховується і альтернативний проект бюджету, який включатиме прийняття закону про ПнВК.

«Ключове питання з ПнВК – це формування видаткової частини бюджету та пошук компенсаторів. Ми не розглядаємо компенсаторами скорочення видатків на оборону, Пенсійний фонд, освітню та медичну реформи. Ми не можемо також скоротити видатки судової сфери або правоохоронних органів. У нас дуже невеликий простір для маневру», - наголосив Сергій Верланов.

Заступник Міністра фінансів також зазначив, що за різними оцінками втрати від введення ПнВК у перший рік можуть скласти від 25-30 млрд. грн. до 42-46 млрд грн.

Сергій Верланов зауважив, що у питанні з введенням ПнВК в Україні часто апелюють до досвіду Естонії та Грузії. Проте Естонія пройшла через непрості обговорення із зацікавленими сторонами всередині країни і ззовні, через переосмислення моделі та навіть судові процеси у Європейському суді справедливості як держава-відповідач за своє рішення щодо введення цього податку. Як результат, уряд Естонії декілька років поспіль виступає з ініціативами щодо змін та уточнень моделі, виходячи із реалій суспільно-економічних відносин саме в Естонії.

Грузія, у свою чергу, адаптувала новітню версію цього податку і встановила серйозний контроль за транзакціями всередині країни. Мова про транзакції, які можуть бути розтлумачені як розподіл. Натомість в Україні такого контролю немає. Адже з 1 січня 2015 року Україна перейшла на ліберальну модель обрахунку податку на прибуток – він обчислюється за правилами бухгалтерського обліку з мінімальною кількістю податкових різниць, які виникають: при нарахуванні амортизації необоротних активів, при формуванні резервів (забезпечень), при здійсненні фінансових операцій.

Згідно із законопроектом, банки мають три роки для переходу на ПнВК. Це пов'язано з їх капіталізацією і збитками минулих періодів.

«Банки в обов’язковому порядку формують резерви згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності, що є специфікою їх діяльності. В банківському обліку резерви за певними правилами зараховуються у податкові витрати. Крім того, є ще податкові витрати від курсових різниць. У разі перевищення витрат над доходами відповідного періоду виникають податкові збитки (тобто відстрочений податковий актив). А у випадку з податком на виведений капітал ми говоримо, що з 1 січня 2019 року ні в кого немає збитків для цілей оподаткування. Якщо ми банкам так скажемо, то фактично спишемо цей податковий актив і у такий спосіб одномоментно суттєво вплинемо на вартість їхніх чистих активів у поточному періоді, що в перспективі може мати негативні наслідки для стабільності окремих фінансових установ, об’єктивності сприйняття їх надійності інвесторами та вкладниками», - зауважив Сергій Верланов.

Повне інтерв’ю читайте за посиланням: https://bit.ly/2Nigmos