Новий депутатський законопроект про освіту має бути фінансово обґрунтованим та в рамках видаткових можливостей держбюджету – Мінфін

Міністерство фінансів розглянуло новий проект Закону України "Про освіту" в частині фінансово-економічного обґрунтування та повідомляє.

Мінфін підтримує реформу освіти як одну з пріоритетних напрямків діяльності Уряду. В рамках бюджетної реформи, під час формування держбюджету на 2017 рік, сферу освіти було визначено одним з головних пріоритетів і повністю забезпечено фінансовим ресурсом.

Мета Мінфіну в рамках реформи освіти – це покращення якості надання освітніх послуг через зміни у фінансуванні освіти, підвищення престижу професії вчителя, забезпечення потреб суспільства і економіки у висококваліфікованих кадрах.

У 2016 році Мінфін ініціював низку змін в частині фінансового забезпечення сфери освіти, які були підтримані Урядом та Парламентом. Це, зокрема, значне збільшення загальних видатків на освіту, удосконалення системи фінансування стипендій, посилення середньої та профільної освіти, збільшення автономії ВНЗ, підвищення на 50% заробітної плати вчителям, забезпечення підтримки близько 9 тис. дітей з особливими освітніми потребами, створення 178 опорних шкіл та забезпечення доступу дітей з сільської місцевості до якісної освіти тощо.

Мінфін і надалі буде сприятиме впровадженню необхідних змін у сфері освіти, бо реформа має продовжуватись.

Так, для прикладу, у проекті Бюджетної резолюції на 2018 - 2020 рр. на реалізацію проекту "Нова українська школа" враховані додаткові видатки в обсязі 2,4 млрд. гривень.

Розроблений народними депутатами законопроект «Про освіту» є важливим кроком для подальшого реформування освітньої галузі. Водночас, він має бути фінансово обґрунтованим та в рамках видаткових можливостей держбюджету.

«Підготовлений до прийняття законопроект фінансово не забезпечений. Ресурси на реалізацію законопроекту не закладені у 3-річній Бюджетній резолюції. Потрібно враховувати можливості держбюджету таможливості економіки. Прийняття законопроекту в такій редакції - це черговий популістський крок, бо навіщо приймати закони, які в подальшому не буде можливості профінансувати?..», - підкреслив Міністр фінансів О.Данилюк.

У запропонованій редакції проекту Закону, лише на встановлення мінімального окладу вчителя на рівні 4-х прожиткових мінімумів протягом 5-ти років необхідно додатково більше 160 млрд. гривень.

Безумовно, потрібно підвищувати заробітну плату вчителям, що і було зроблено в поточному році. Однак це не має створювати дисбалансу в оплаті праці всієї бюджетної сфери - медицини, культури, соціальної сфери, фізкультури і спорту тощо.

Також фінансово не забезпеченим залишається створення нового центрального органу виконавчої влади – Державної служби якості освіти та її територіальних органів, Національного агентства кваліфікації, проведення сертифікації вчителів тощо.

Крім того, питання встановлення розміру заробітної плати, пошук коштів на це, а також створення нових органів – це виключна компетенція Кабінету Міністрів, який має вирішувати вказане питання для усієї бюджетної сфери.

Реалізацію цього законопроекту можна забезпечити лише шляхом скорочення більше половини педагогічних і науково-педагогічних працівників, скороченням витрат на обороноздатність країни або суттєвим збільшенням дефіциту держбюджету та зростанням державного боргу, що є неприпустими заходами.

За словами заступника Міністра фінансів Сергія Марченка, потрібно зважено підходити до фінансування цього законопроекту та оцінити всі "за" і "проти". Мінфін має забезпечувати збалансованість держбюджету і виходити не від видатків та побажань, а від доходів та реальних можливостей. Реформування тої чи іншої сфери не має призводити до втрат для балансу бюджету.

«Ми змінили підхід до бюджетування - всі видатки мають бути підтверджені доходами. Треба жити за рахунок того, що ми насправді маємо. Лише зростаючі показники економіки дозволять державі більше витрачати.

У ситуації із новим законопроектом про освіту - треба рухатись поступово по кінцевої мети і виходити з наявних можливостей. Держбюджет не гумовий, щоб враховувати всі побажання. Державна політика має бути збалансованою, і реформи, розпочаті в одній сфері, мають стати стимулом і важелем для їх здійснення в інших», - зазначив Сергій Марченко.