Рекомендації та роз’яснення

Щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)

Указом Президента від 16.09.2015 № 549/2015 введено в дію рішення Ради національної безпеки та оборони України від 2 вересня 2015 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі – Указ), що набрав чинності 22 вересня 2015 року.

Згідно з статтею 5 Закону України «Про санкції» рішення щодо застосування та внесення змін до санкцій щодо юридичних та фізичних осіб є обов’язковим до виконання.

Відповідно до Указу, стосовно осіб, що зазначені в додатках 1 та 2 (далі – клієнти) до нього, санкції, зокрема «зупинення фінансових операцій» та «блокування активів – тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном», діють протягом 1 року з дати набрання чинності Указом.

Враховуючи зазначене, суб’єктам первинного фінансового моніторингу необхідно забезпечити виконання вимог Указу в частині застосування відповідних санкцій на визначений період.

Разом з тим, згідно із пунктом 6 частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон), суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний, зокрема, повідомляти Держфінмоніторинг, зокрема, про:

свої підозри щодо діяльності осіб або їх активи, якщо є підстави вважати, що вони пов'язані із злочином, визначеним Кримінальним кодексом України, або спроби проведення фінансових операцій;

фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму.

Крім того, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати управління ризиками з урахуванням результатів ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта (частина перша стаття 11 Закону).

При цьому, необхідно зазначити, що наявність ділових відносин з клієнтами, визначеними у санкційних списках, збільшує ризики використання суб’єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму.

Враховуючи викладене, рекомендуємо суб’єктам первинного фінансового моніторингу протягом дії санкцій вживати до таких клієнтів додаткові застережні заходи, передбачені для клієнтів високого ризику, зокрема наступні:

інформувати Держфінмоніторинг про свої підозри щодо діяльності таких осіб або їх активи;

повідомляти про фінансові операції, які вони намагалися здійснити протягом дії санкцій.

Методичні рекомендації щодо виявлення публічних діячів та забезпечення проведення фінансового моніторингу їх фінансових операцій