Заява Виконавчого Директора МВФ щодо України

Пані Крістін Лагард, виконавчий директор «Міжнародного валютного фонду», адресувала членам фінансової спільноти 2 червня 2015 року наступного листа стосовно України:

«Українська влада приступила до реалізацій амбітної економічної програми на 2015-2018 роки, покликаної забезпечити глибинні макроекономічні зміни та структурні реформи. Вона включає суттєву фіскальну консолідацію та реформи в енергетичному секторі, відновлення банківської системи та збільшення міжнародних резервів Національного банку України до достатнього рівня, та покращення бізнес-середовища з метою зміцнення економічного потенціалу. Економічна програма підтримується винятковим фінансуванням від Міжнародного валютного фонду, що надається в рамках нещодавно затвердженої програми («Механізм розширеного фінансування»), а також фінансовою підтримкою з боку ЄС, США та інших міжнародних фінансових установ і двосторонніх партнерів».

«Для завершення першого огляду програми та для того, щоб програма в цілому тривала далі, правила МВФ вимагають, серед іншого, аби вона була повністю забезпечена фінансуванням, а державний борг (країни) був сталим з високою ймовірністю. Аби досягти цього, на додаток до значної підтримки, вже наданої офіційними партнерами, критично мати фінансову підтримку з боку приватних кредиторів України. В цьому контексті, МВФ вважає дуже важливим, аби в рамках боргової операції, проголошеної (українською) владою, було досягнуто три цілі, а саме: (і) генерування для сектору державних фінансів $15.3 млрд впродовж дії програми; (іі) досягнення до 2020 року співвідношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП не більше 71%; (ііі) забезпечення, аби сукупна потреба бюджету у фінансуванні не перевищувала в середньому 10% ВВП (максимум 12% ВВП) у 2019-2025 роках».
«Аби забезпечити економічну та фінансову стабільність, вказані цілі мають бути досягнуті з одночасним збереженням в середньостроковій перспективі достатнього рівня міжнародних резервів, що будуть відповідати прогнозам цієї програми. Таким чином, міжнародні резерви НБУ не можуть бути використані для обслуговування державного боргу, без того, аби уряд не залучав нові борги, а це, в свою чергу, не відповідатиме цілям боргової операції. Врешті решт, здатність України сплачувати по боргах обмежується її фіскальними можливостями».

«Швидке завершення боргової операції та високий рівень участі у ній є вкрай необхідним для успіху цієї програми, оскільки Україні не вистачає ресурсів, аби повністю обслуговувати свої борги на тих умовах, на яких вони залучалися. МВФ заохочує добровільне досягнення згоди щодо реструктуризації боргу, але в разі недосягнення домовленостей з приватними кредиторами і визнання країною неспроможності сплачувати по боргах, Фонд може кредитувати Україну в рамках відповідної політики кредитування (Lending-into-ArrearsPolicy)».

«Українська влада повністю усвідомлює значні виклики, що існують попереду - включаючи великі макроекономічні ризики, які походять від нерозв'язаного конфлікту на сході — і ще раз підтвердила свої чіткі наміри розв’язати економічні дисбаланси, створені у минулому, та провести структурні реформи з метою забезпечення значного та стійкого зростання. Я впевнена, що її програма гарантує підтримку міжнародної спільноти, включаючи приватний сектор, без чого успіх цієї програми буде неможливим».